Джанфранческо Гуарнієрі
| Джанфранческо Гуарнієрі Gianfrancesco Guarnieri | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Gianfrancesco Guarnieri | ||||
 | ||||
| Народився | 6 серпня 1934 Мілан, Італія | |||
| Помер | 22 липня 2006 (71 рік) Сан-Паулу, Бразилія | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Італія Бразилія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | |||
| Діяльність | актор, драматург | |||
| Роки діяльності | 1968—2006 | |||
| У шлюбі з | Cecilia Thompsond і Vanya Sant´Annad | |||
| Діти | Flávio Guarnierid і Paulo Guarnierid | |||
| IMDb | nm0345427 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Джанфранческо ГуарнієріGianfrancesco Guarnieri у Вікісховищі | ||||
Джанфранческо Гуарнієрі, італ. Gianfrancesco Guarnieri (* 6 серпня 1934, Мілан, — † 22 липня 2006, Сан-Паулу) — бразильський актор і драматург італійського походження.
Джанфранческо Гуарнієрі народився в Мілані в сім'ї Ельзи і Едоардо Гуарнієрі. Коли йому були три роки, сім'я переїхала з фашистскої Італії до Бразилії. До переїзду в 1953 році до Сан-Паулу, він разом з сім'єю жив в передмісті Ріо-де-Жанейро, де, за його словами, на його майбутнє творчий розвиток надала великий вплив його дівчина Маргарида[1].
Він був двічі одружений: з 1958 по 1965 роки на журналістці Сесілії Томпсон, а з 1965 року і до своєї смерті — на соціологові Ванії Сантанні. Від першого шлюбу народилося двоє дітей — Паула і Флавіу Гуарнієрі, що продовжили справу батька і що стали акторами. Від другого шлюбу народилося троє дітей — Клаудіу, Фернанду і Маріана.
Джанфранческо Гуарнієрі був помітною фігурою в бразильському театральному мистецтві. Його перша п'єса, написана у віці 21 року, «Eles não usam black-tie» («Вони не носять чорні краватки») і поставлена в 1958 році на сцені театра Арена стала першою бразильською п'єсою, що протрималася в репертуарі більше року. Успішна екранізація цієї п'єси в 1981 році, головні ролі в якій виконали він сам і Фернанда Монтенегро[2], укріпила значущість цієї соціальної драми. Режисер Леон Хірцман отримав спеціальне гран-прі журі, премію ФІПРЕССІ на Венеціанському кінофестивалі в 1982 році за свою роботу над цим фільмом. Гварнієрі є автором понад 20 п'єс, у тому числі і музичних.
Крім театральної роботи, Джанфранчесько Гуарнієрі активно знімався на телебаченні, писав сценарії для телепередач і знімався в кінофільмах. За свою більш ніж сорокалітню кар'єру, він взяв участь більш ніж в 40 телевізійних проектах, знявся більш ніж в 10 кінофільмах.
Відомість і популярність серед телеглядачів йому принесла роль Тоньо-«лунатика» з першої версії телесеріалу «Mulheres de Areia» («Жінки з піску») 1973 року. Останньою роботою стала роль Пеппе в телесеріалі «Belissima» («Беліссіма»).
Він помер 22 липня 2006 року від хронічної ниркової недостатності, після 50 днів госпіталізації. Протягом останніх 5 років лікарі застосовували йому гемодіаліз[1].
- 1965 — премія «Канданго» бразильського кінофестивалю — найкращий сценарій (фільм «Час і випадок Августу Матрага»)
- 1979 — золотою «Кикито» на фестивалі в Грамадо — найкращий актор другого плану (фільм «Провінційний щоденник»)
- 1974 — премія «APCA trophy» — найкращий телевізійний актор (серіал «Жінки з піску»)
- 1982 — премія «APCA trophy» — найкращий актор (фільм «Вони не носять чорні краватки»)
- ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 6 серпня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Gianfrancesco Guarnieri [Архівовано 21 червня 2009 у Wayback Machine.] Internet Movie Database
- Gianfrancesco Guarnieri Dramaturgia Brasileira
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
