Дорошенки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорошенки
Герб роду
Держава  Річ Посполита

Дорошенки — український козацько-старшинський рід. Отримав шляхетство Королівства Польського.

Відомо, що представники роду Дорошенків пізніше осіли на хуторі поблизу Києва.

Представники[ред. | ред. код]

  • Михайло Дорошенко
    • Дорофій, 1650 року пройшов процес нобілітації на Сеймі Речі Посполитої[1]
      • Андрій
        • Іван — сосницький сотник[2]
        • Василь, волинський сотник
          • Яків
            • Семен, колезький реєстратор
              • Петро, засідатель Остерського повітового суду Чернігівської губернії
          • Опанас
            • Олександр (1820—1881), статський радник, чиновник департаменту поліції у Санкт-Петербурзі
              • Микола (1857—1898), російськомовний поет, видавав рукописний журнал «Правдивое слово».
              • Олександр (пом. 1883), революціонер, політв'язень.
      • Петро
      • Григорій
      • Антоній, ігумен Чигиринського монастиря
      • Степан
      • Федіра
      • NN, донька
    • Никон
      • Григорій
      • Василь — засновник хутора Дорошенкового біля Глухова — важливого родинного осередку, в якому зростало й виховувалося кілька поколінь роду XVIII — початку XX ст.
        • Дорофій
          • Лук'ян, значковий товариш
          • Горпина Дорофієва (пом. 1782)
            • Михайло Васильович Климченко-Дорошенко
              • Степан
                • Яків Степанович (1807—1893), землевласник. Був освічений, мав багатий архів і бібліотеку з великою кількістю українських видань.
                  • Василь (1843—1918), «хлопоман», судовий слідчий Ніжинського окружного суду.
                  • Григорій (1846—1910), учений-механік та землевласник.
                  • Іван (1848—1914), працював ветеринаром у Вільні.
                    • Дмитро (1882—1951) — видатний український історик.
                  • Петро (1857—1919) — лікар, державний і громадський діяч, історик-аматор.
      • Яків, янпільський сотник (1689 р.)
        • Гнат Якович, ніжинський полковник (наказний), був досить близьким до гетьмана Скоропадського (генеральний осавул)[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. * В. Андрєєв, А. Руденко. Рід Дорошенків… С. 41.
  2. а б Там само. С. 45.

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. В. Томазов. Дорошенки [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 454. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • В. Андрєєв, А. Руденко. Рід Дорошенків у громадсько-політичному та культурному житті України (XVII—XX ст.) // Український історичний журнал. — К., № 1 за січень-лютий 2015. — С. 39-56. — ISSN 0130-5247.
  • Євген Чернецький. Дорошенки. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.