Друга Безіменна вежа
Друга Безіменна вежа | |
Дата створення / заснування | 1480-ті |
---|---|
Країна | Росія |
Адміністративна одиниця | Тверський |
Входить до складу списку пам'яток культури | list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind |
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] |
Вказівки, як дістатися | Кремль / Кремлёвская набережная |
Друга Безіменна вежа у Вікісховищі |
55°44′58.614000099995″ пн. ш. 37°37′13.306800099991″ сх. д. / 55.74962° пн. ш. 37.62036° сх. д.
Друга Безіменна вежа (рос. Вторая Безымянная башня) — вежа південного муру Московського Кремля, споруджена вздовж Москви-ріки в 1480-х роках, яку декілька разів руйнували й відновлювали. Є однією з найнижчих кремлівських веж — її висота становить 30,2 м. Розташована на схід від Першої Безіменної вежі[2][3].
Друга Безіменна вежа є глухою і має чотири поверхи. Підмурів'ям вежі є чотиригранник, а навершя має форму чотиригранної піраміди. Нижня частина прикрашена цегляними колонками. Шатро вежі покрито зеленою черепицею[4].
Внутрішній простір вежі утворено двома ярусами приміщень. Нижній ярус має циліндричне склепіння, а верхній — склепіння зімкнуте з розпалубками. Верхній четверик розкритий всередину шатра, тобто між четвериком і шатром немає внутрішнього перекриття і одна конструкція переходить в іншу[5]. Завершенням вежі служить восьмигранне шатро з флюгером[6]. Вікно на другому поверсі вежі виконано у формі коліна, аналогічне прорубане тільки у Благовіщенській вежі[7]. Склепіння цього поверху було пробито, а з нього виходить залізна труба від кузні, що колись розташовувалася на нижньому поверсі[8].
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- ↑ Путеводитель, 1990, с. 32.
- ↑ Вторая Безымянная. Музеи Московского Кремля. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 16 червня 2018. (рос.)
- ↑ Колодный, 1983, с. 94.
- ↑ Памятники архитектуры, 1983, с. 306.
- ↑ Евдокимов, 2003, с. 76.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 237.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 240.
- Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. — М. : Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с.
- Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — М., 1997.
- Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1677 года. — М., 1877. — 16 с.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
- Всеобщая история архитектуры в 12т. Т.VI Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV — перв. пол. XIX вв. — М.: Издательство литературы по строительству, 1968. — Т. VI. — 596 с. — 12 000 экз.
- Вострышев М., Шокарев С. Вся Москва от А до Я. — М.: Энциклопедия, 2011. — 1064 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-4320-0001-.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз.
- Девятов С. В., Жиляев В. И, Кайкова О. К. Московский Кремль в годы Великой Отечественной войны. — М.: Кучково поле, 2010. — 332 с.
- Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв. — СПб: Литера, 2006. — 336 с. — 2500 экз. — ISBN 5-94455-177-1.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88010-160-6.
- Забелин И. Е. Домашний быт русских царей в XVI и XVII столетиях. Государев двор, или дворец. — М.: Книга, 1990. — Т. 1. — 312 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-212-00541-8.
- Забелин И. Е. История города Москва. — М.: Столица, 1990. — 688 с. — 200 000 экз. — ISBN 5-7055-0001-7.
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века // Зодчие Москвы XV—XIX вв.. — М., 1981.
- Киселёв А. Ю. Москва: Кремль и Красная площадь: путеводитель. — М.: АСТ, 2006.
- Кондратьев И. К. Седая старина Москвы. — М., 1893.
- Колодный Л. Главный Кремль России. — М.: Сов. Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз.
- Колодный Л. Хождение в Москву. — М.: Голос, 1997. — 718 с.
- Косточкин В. В. Русское оборонное зодчество конца XIII — начала XVI веков. — М.: Издательство Академии наук, 1962. — 288 с. — 1400 экз.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — М.: Искусство, 1983. — 504 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 25 000 экз.
- Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — 256 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-239-01340-3.
- Романюк С. К. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — М.: Центрполиграф, 2013. — 908 с. — (Москва и Подмосковье. История. Памятники. Судьбы). — 60 000 экз. — ISBN 978-5-227-04778-6.
- Московский Кремль. Путеводитель. — М.: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-239-00780-2.
- Слюнькова И. Н. Проекты оформления коронационных торжеств в России XIX века. — М.: БуксМАрт, 2013. — ISBN 978-5-906190-07-9.
- Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — М.: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика). — 1000 экз. — ISBN 978-5-88678-194-6.
- Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — Издание Т. И. Гаген, 1883. — 334 с.