Черепиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Brick swe-taktegel.jpg
Ziegel-grun.jpg

Дахівка, також черепиця (русизм) — вид будівельних покрівельних матеріалів.

Дахівка є пористим матеріалом, котрий активно дихає, пропускає водяний пар і не протікає, хоча поглинає воду. За відсутності осадів вона швидко висихає. При технологічній обробці глини з відповідним мінералогічним і гранулометричним складом отримують структуру кераміки з потрібною орієнтацією зерен та допустимим діаметром пор. Це забезпечує морозостійкість дахівці. Висока морозостійкість дає змогу використовувати керамічну черепицю в будь-яких кліматичних умовах. Вона вогнетривка, тобто не горить, на відміну від більшості покрівельних матеріалів, надзвичайно стійка до агресивних (кислотного, лужного або загазованого) середовищ, а також до ультрафіолетового випромінювання, що забезпечує сталий колір покриття.

Історія дахівки[ред.ред. код]

Історія керамічної дахівки нараховує кілька тисячоліть. Нею крили дахи вже у Стародавньому Римі та Греції[1]. Власник цегольні Мілой в Аргосі (Греція) у 2300 р. до н. е. використовує для покриття власного будинку першу дахівку, а у 450 р. до н. е. в Римі виготовляють «коринфську» дахівку[2].

Дахівка поч. 20 ст. тавро Guichard Carvin & C Seon S Andre Marseille. знайдена в Маріуполі.

Довгий час цей матеріал мав лиш одну ваду – аби покрівля не протікала, дахівку треба було встановлювати, накладаючи одну на одну, як риб'ячу луску, до того ж у кілька шарів. 1840 року брати Джилардоні винайшли спеціальну профільовану дахівку, що дозволило ефективно використовувати майже всю її поверхню, та ще й крити в один шар, а спеціальні виступи та пази робили таке покриття надзвичайно міцним. У 1850 році компанія братів Джилардоні розробила ще досконаліші варіанти черепиці з подвійним блокуванням, яка незабаром отримала найвищі нагороди Всесвітніх Паризьких виставок 1855 і 1867 років і Лондонських 1889, 1900 та 1908 рр.

В Україні розпочав масово випуск різного ґатунку дахівок Левинський Іван. Він збудував фабрику штучного каменю й дахівки Івана Левинського у 1888 році[3]. Поступово фабрика розбудовується і стає однією з найбільших в Галичині, спочатку працювало 25 робітників а у розквіті фабртки — 800[4].

Термінологія[ред.ред. код]

Дахівка — походить від пол. dachówka та біл. Дахоўка, хоча слово дах походить від нім. dachziegel, де dach відповідає українському слову – дах, ziegel (цегла), siegel (печатка)[5].

Останнім часом в Україні набуває поширення бляходахівка, на її означення іноді використовують слово металодахівка (переважно в україномовних, західних регіонах України). Назва черепиця походить від російського слова черепица (рос. черепица).

Відносно нещодавно, у 1844 році, в Німеччині Адольфом Крохером била розроблена технологія цементно-піщаної дахівки та налагоджена перша лінія з її виготовлення.

Гребінь даху

Види[ред.ред. код]

За технологією виготовлення розрізняють стрічкову і штамповану дахівку, за формою — плоску, пазову, жолобчасту і хвилясту; за сировиною, з якої її виготовляли, — глиняну, цементно-піщану, м'яку (зі скловолокна) і бляходахівка, за призначенням — рядову, гребінчасту, половинчасту, бокову тощо.

Дахівка буває виготовлена з обпаленої глини (глиняна дахівка), термопласткомпозиту, цементно-піщаного розчину (цементна дахівка) або вапняно-піщаного розчину з обробкою виробу в автоклаві (силікатна дахівка). Найпоширенішою є глиняна дахівка, виробляється з пластичних легкоплавких глин (інколи з добавкою шамоту).

Форма дахівки[ред.ред. код]

За формою і методом пресування, дахівка підрозділяється на пазову (штамповану і стрічкову)[6] і плоску (стрічкову); крім того, для покриття гребенів даху випускається гребенева дахівка.

Колір дахівки[ред.ред. код]

Гра кольорів — елемент архітектурного рішення

Сучасні умови виробництва дають змогу випускати дахівку різних кольорів. Залежно від складу глин і режиму випалювання дахівка може мати натуральне забарвлення — від цегельно-червоного до жовто-сірого кольору.

Крім класичних червоних, коричневих, чорних і кам'яно-сірих відтінків вона може бути блакитного, темно-зеленого, кольору фісташок, темно-синього, пофарбованою як по всій товщині, так і лише по поверхні. Фарби, які використовують для виготовлення кольорової дахівки, стійкі до атмосферних явищ і не впливають негативно на її міцність.

У декоративних цілях дахівку інколи покривають кольоровою глазурю або ангобом. Цементна дахівка може бути забарвлена атмосферостійкою фарбою по всій товщі або по поверхні.

Покриття дахівки[ред.ред. код]

Залежно від вигляду покриття, дахівка буває натуральна (без додаткового покриття), ангобована або глазурована.

  • Ангоб — це змішана з водою порошкоподібна глина, в яку додані різні мінеральні речовини, що дають при випаленні відповідні кольори і відтінки. Ангоб мав широке поширення в античному керамічному виробництві.
  • Глазур — склоподібна маса, що містить оксиди металів, яку наносять на поверхню заготовки дахівки перед випаленням. При високих температурах глазур (полива) твердне, утворюючи глянсовий захисний шар по всій поверхні дахівки.

Виробництво дахівки[ред.ред. код]

Процес виробництва керамічної черепиці можна розділити на п'ять етапів — глиняній заготовці спочатку надають форму, її сушать, зверху наносять покриття (ангоб або глазур), за винятком варіанту натуральної дахівки (без додаткового покриття), а потім обпалюють в печі тунельного типу при температурі близько 1 000 °C.

За стандартом глиняна дахівка повинна мати правильну форму, гладку поверхню і рівні краї, якщо ви легко стукнете по ній сталевим молотком — звук має бути чистий, а не уривчастий чи дрижачий.

Переваги і недоліки дахівки[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Hans Jürgen Krolkiewicz: Der Dachziegel – eine historische Betrachtung. In: DDH Das Dachdecker Handwerk. Rudolf Müller, Köln 2004/2005, ISSN 0172-1003.
  • Willi Bender: Lexikon der Ziegel. 2. Auflage. Bauverlag, Berlin 1995, ISBN 3-7625-3156-0.
  • M. Kornmann und CTTB: Clay bricks and roof tiles, manufacturing and properties. LaSim, Paris 2007, ISBN 2-9517765-6-X.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Будинок Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.