Дуже давня казка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дуже давня казка
Видлялькова анімація
РежисерВалентина Костилєва, Юрій Скирда
СценаристІрина Глєбова,
Юхим Чеповецький
ОператорОлександр Меншиков
КомпозиторОлександр Костін
КінокомпаніяКиївнаукфільм
Тривалість09:22 хв.
КраїнаУРСР УРСР
СРСР СРСР
Рік1982

«Дуже давня казка» — мультфільм 1982 року випуску Київської кіностудії науково-популярних фільмів, екранізація казки «Колобок» у дещо зміненому варіанті.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Перед очима глядача постає українська хата, в якій дід і баба сумують, бо немає у них синочка. Ось вже квочка вивела курчат, і дід з бабою думають, що вона щаслива. Баба спекла у печі рум'яного Колобка, яким вони не можуть натішитись. Вони його годують, люблять, як справжнього сина. Але не довго був Колобок у них. Як тільки почув він, що треба працювати, що на праці світ тримається, що то не страшно, коли працюють, він від них іде. Нахабний і хитруватий Колобок дорогою зустрічає Зайця, набивається у гості і з'їдає капусту, яку той щойно зварив. Колобок дізнається про головний страх Зайця — Вовка, покидає його і йде до Вовка, бо вважає, що треба брати від життя по-максимуму. Але Вовк виявився не таким, як собі уявляв Колобок. Він бідний, хворий, у вбранні в'язня. Колобок з Вовком спілкуються під дощем, і Вовк видає інформацію, що у Ведмедя є мед. Тільки-но дощ закінчився, Колобок попрямував до Ведмедя, поїв у нього мед і ліг у ведмеже ліжко. Ведмідь ліг біля дверей на підлозі. Покидає Колобок і Ведмедя і зустрічає на своєму шляху Лисичку. Та намагається його з'їсти, але їй не вдається це зробити. Казка закінчується епізодом, коли Колобок стрибає на мосту і провалюється у воду. Так він і помирає.

Над мультфільмом працювали

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дуже_давня_казка