Колобок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поштова марка з зображенням Колобка.

Колобо́к — персонаж однойменної східнослов'янської казки, круглий виріб із борошна, що втік із дому та був з'їдений лисицею. Первісно колобок — річ, яка має форму кулі, зокрема назва виробу з борошна (хліба, печива, вареника) який має форму кола, кулі.

Етимологія[ред.ред. код]

Варіанти походження слова «колобок»:

  • від старослов. коло і бок (бік) — річ, яка має боки у формі кола, тобто круглобока.
  • від арабського кореня клб (котитися, круглий) з додаванням слов'янотюркського закінчення -к. Отже «колобок» — те, що кругле і котиться. Можливо з цим же коренем пов'язані такі слова як «колба» (кругла скляна банка для хімічних досліджень) і «ковбаса» (кругла і може котитися).

Походження образу[ред.ред. код]

Подібні за сюжетом казки існують в численних хліборобських народів: американська «Пряничний чоловічок», англійська «Джонні-пончик», подібні історії зустрічаються у скандинавських, німецьких, узбецьких, татарських казках[1].

Колобок у казках[ред.ред. код]

У багатьох слов'янських народів існує казка про Колобка з певними відмінностями в сюжеті. В Україні — це одна з перших казок, яку розказують дітям. У народній казці Колобок — це колобок, який наділений людськими рисами.

Основний сюжет[ред.ред. код]

Живуть собі дід та баба, у яких немає дітей. Дід просить бабу спекти хліба. Баба збирає всі залишки борошна, які є в домі, місить тісто, випікає колобка і ставить на вікно, щоб охолонув. Колобок оживає і тікає від діда та баби. Під час своєї подорожі Колобок зустрічає одного за одним різних казкових звірів: Зайчика-побігайчика, Вовчика-братика, Ведмедя та Лисичку-сестричку. Кожен хоче його з'їсти. Кожному він співає пісеньку про те, що він утік від попередніх істот і втече від нього: «Я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік… і від тебе втечу». Від усіх йому вдається втекти, окрім Лисиці, яка вдає із себе глуху та заманює Колобка прямо собі до рота, щоб краще чути, та з'їдає.

Варіації[ред.ред. код]

  • В одному з українських варіантів казки Колобка замінює Коржик.
  • Лисичка намагається з'їсти Колобка, але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок котиться далі й казці кінець.
  • Лисичка намагається з'їсти Колобка, але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок повертається назад до баби та діда, які їдять картоплю і, дізнавшися про те, що Лисиця зламала собі зуби, дуже радіють, що зберегли свої, не з'ївши самі Колобка.
  • У деяких дослідженнях Інституту російської мови зустрічаються варіанти казки із сімома персонажами, кожен з яких відкушує від Колобка по шматочку, а останній з'їдає його повністю. Проте він не може бути перетравлений, тому персонажі один за одним відригують з'їдені шматочки, і Колобок, збираючись по шматочках знов, продовжує свою подорож.

Культурне значення[ред.ред. код]

Аарне Томпсон виділяв на основі казок на кшталт «Колобка» особливий казковий сюжет — «млинець-утікач»[2].

Казка про Колобка неодноразово екранізувалася в різних інтерпретаціях:

  • «Колобок» — мальований мультфільм, «Союздетмультфильм», 1936.
  • «Колобок» — ляльковий мультфільм, «Союзмультфильм», 1956.
  • «Казка про Колобока» — ляльковий мультфільм за мотивами казки, «Союзмультфильм», 1969.
  • «Дуже стара казка» — ляльковий мультфільм, «Київнаукфільм», 1983.
  • «Колобок, колобок!..» — мальований мультфільм для дорослих, студія «Екран», 1988.
  • «Колобок» — мальований мультфільм Олександра Бубнова, 1990..
  • «Колобок» — мальований мультфільм, студія «Класика», 2006.
  • «Колобок. Одного разу в Чорнобилі» — авангардний мультфільм для дорослих, Анатолій Кочеваткін, 2008.
  • «Сучасний колобок» — пародійний мультфільм для дорослих, KuTstupid, 2011 року.
  • «Колобок» — мультиплікаційний фільм, студія «Пілот», 2012.

Одним із перших на території України казку про Колобка проілюстрував Сергій Конончук. Виконана ще в 1929 році серія ілюстрацій до народної казки «Колобок» проет була надрукована лише в 1980-х роках завдяки сестрі Сергія Конончука Неонілі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ФЭБ: Бараг и др. Примечания: Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. Т. 1. — 1984 (текст). feb-web.ru. Процитовано 2018-03-12. 
  2. Чистов К. В. Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка. Л., 1979.

Література[ред.ред. код]

  • Г. В. Ців'ян. Фатальний шлях Колобка // Мова культури: семантика і граматика. М., 2004, з. 310—321
  • Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912—1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник». К., 2011.

Посилання[ред.ред. код]