Очікує на перевірку

Дуріан цібетиновий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дуріан цібетиновий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Мальвові (Malvaceae)
Рід: Дуріан (Durio)
Вид: D. zibethinus
Durio zibethinus
L., 1774
Природне розповсюдження позначене зеленим кольором. Вирощується людьми на територіях позначених фіолетовим.
Природне розповсюдження позначене зеленим кольором.

Вирощується людьми на територіях позначених фіолетовим.

Синоніми
Durio acuminatissimus Merr.

Durio stercoraceus Noronha

Посилання
Вікісховище: Durio zibethinus
EOL: 483665
IPNI: 559531-1
ITIS: 506099
NCBI: 66656

Дуріан цібетиновий — вид тропічних дерев роду дуріан (Durio). Існує близько 9 видів дерев цього роду, що мають їстівні плоди. Durio zibethinus — найпоширеніший вид і єдиний, що продається на ринках світу. Шляхом селекції виведено багато культурних сортів.

Будова

[ред. | ред. код]

Вічнозелене листяне дерево до 30 м. Стовбур дуріану цібетинового має червону кору. Плід дуріану вагою до 20 кг покритий зеленими гострими шипами, всередині має п'ять білих шовковистих відділень з кремовою масою з насінням. Колючки ймовірно захищають плоди від орангутанів та ведмедів. Плоди дуріану цібетинового мають сильний запах, що викликає різноманітне враження: від захоплення до сильної відрази.[1] У них міститься речовина цибетин, яку виділяють також пахучі залози деяких тварин. Саме вона надає плодам різкого, дуже неприємного запаху, який описують як суміш протухлої цибулі, сиру і скипидару. Через це плоди не дозволяють проносити у громадський транспорт у країнах Південно-Східної Азії.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Дуріан цібетиновий квітне раз або двічі на рік. Запилюється метеликами та іншими нічними комахами. Один вид кажанів (Eonycteris spelaea) бере участь у запиленні. Вони їдять його пилок. Квіти розпускаються в післяобідній час і випускають пилок ввечері. На ранок тичинки та пелюстки опадають, залишаючи гінецей. Розповсюджується тваринами, у тому числі і хижими, яких приманює запах плоду.[2]

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Росте у тропічних дощових лісах в річкових долинах, у регіонах з рівнем опадів понад 1520 мм. Походить ймовірно із західної Малайзії чи Індонезії.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

У Таїланді дуріан цібетиновий є популярним фруктом. З плодів роблять джем, чипси та морозиво.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Thai Fruits: List of fruits in Thailand with botanical and Thai names. The Hua Hin Pages (амер.). Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
  2. Murray. Durio zibethinus (PDF). www.worldagroforestry.org (англ.). World Agroforestry Centre. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 144