Дієцезія Меца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дієцезія Меца
лат. Dioecesis Metensis
фр. Diocèse de Metz
Собор святого Стефана у Меці є катедральним собором дієцезії
Церквакатолицька церква
Обрядримський обряд
Країна Франція
Головне містоМец
Дата заснування3 століття
Площа6226 км²
Населення1 072 610 осіб
Катедральний соборСобор святого Стефана
ІєрархPhilippe Ballotd

metz-catholique.fr
CMNS: Дієцезія Меца у Вікісховищі

Дієцезія Меца (фр. Diocèse de Metz; лат. Dioecesis Metensis) — дієцезія Римо-Католицької церкви у Франції, що знаходиться на сході країни. Центр дієцезії — місто Мец. Дієцезія перебуває у прямому підпорядкуванню Святому Престолові, включає 443 священників, з яких 381 єпархіальні та 62 ченці. Головний храм дієцезії — Собор Святого Стефана.

Територія

[ред. | ред. код]

Дієцезія Меца включає 649 парафій. Усі вони розташовані у департаменті Мозель регіону Гранд-Ест[1]. Парафії входять до складу 38 архіпресвітерств та 5 архідияконств. До дієцезії належать 443 священників, з яких 381 єпархіальні та 62 ченці, а також 49 дияконів, 116 монахів та 758 монахинь[2].

Єпископська катедра розташована у місті Мец в соборі Святого Стефана.

Історія

[ред. | ред. код]

Дієцезія Меца заснована у III столітті[2]. Імена перших єпископів дійшли до нашого часу частково. Першим архієреєм, чиє ім'я дійшло до нашого часу, був єпископ Гесперій, що у 535 році брав участь у Клермонському соборі. На початку існування дієцезія Меца була єпископством-суффрагантством Трірської дієцезії[3].

У 945 році єпископи Меца отримали світську владу в місті та однойменному графстві. У 955 році дієцезія перейшла до складу Лотаринзького герцогства, а пізніше почала перебувати в прямому підпорядкуванню імператорові Священної Римської імперії, який користувався правом власного вибору нових єпископів разом з капітулою.

У XII столітті єпископ Бертрам надав Мецу статус вільного міста[3].

Єпископ Жан д'Апремон у 1224 році став першим мецьким єпископом, який був вибраний на свою посаду виключно капітулою.

З 1484 року, після смерти єпископа Георга Баденського[en], до 1607 року єпископами дієцезії Меца були герцоги Лотаринзькі. До 1871 року посаду мецького єпископа обіймали виключно особи французької національности[4].

Папа Римський Олександр VII у 1664 році надав королю Людовику XIV привілей призначати єпископів Меца.

1736 року єпископ Клод де Сен-Сімон прийняв титул-князя єпископа. Останній князь-єпископ, Луї-Жозеф де Монморансі-Лаваль[en], був змушений емігрувати до Німеччини через Французьку революцію.

1801 року був підписаний конкордат між консулом Наполеоном та Папою Пієм VII. Після цього дієцезія була відновлена у межах, що збіглися з територією трьох французьких департаментів — Мозель, Арденни та Форет. Дієцезія увійшла до складу архідієцезії Безансона[en]. Єпископ П'єр-Франсуа Б'єнеме реорганізував адміністративний поділ дієцезії, до якої тоді входили 90 парафій та 1251 приписна парафія[5].

1817 року частина департаментів Арденни та Форет увійшла до складу Пруссії, а 1821 року обидва департаменти повністю увійшли до неї. Ці терени були виключені зі складу дієцезії[6].

1871 року внаслідок франко-прусської війни Ельзас та Лотарингія, а отже і департамент Мозель, увійшли до складу Німецької імперії. Таким чином, уся дієцезія стала частиною Німеччини, а посади єпископів обіймали німці[6][7].

14 червня 1874 року дієцезія була напряму підпорядкована Святому Престолові[8].

За канцлерства Отто фон Бісмарка у 1870-х роках в Німеччині проводилася політика культуркампфу — боротьби проти Католицької церкви. Внаслідок цього велика кількість католицьких установ дієцезії були ліквідовані[9].

Після Першої світової війни департаменти, що раніше увійшли до складу Пруссії та пізніше Німеччини, повернулися до складу Франції. Відтоді право вибору та призначення нових єпископів Меца закріплене за Президентом Франції[2].

Єпископи

[ред. | ред. код]
  • Етьєн де Бар (1120 — 29.12.1163);
  • Тьєрі III де Бар (1164 — 08.08.1171);
  • Юґ де Клермон (1171) — вибраний єпископ;
  • Фредерік де Плювуаз (02.09.1171 — 1173);
  • Тьєрі IV Лотаринзький (1173—1179);
  • Бертрам (13.04.1180 — 06.04.1212);
  • Конрад фон Шарфенберг (23.01.1213 — 24.03.1224);
  • Жан I д'Апремон (17.11.1224 — 10.12.1238);
  • Жак Лотаринзький (1239 — 24.10.1260);
  • Філіпп де Флоранж (1261—1264);
  • Гільйом де Тренель (12.02.1264 — 04.01.1269);
  • Лоренц фон Ліхтенберг (1270—1279);
  • Жан II де Дамп'єр (07.10.1279 — 09.06.1282) — призначений єпископом Льєжа;
  • Бушар д'Авен (09.06.1282 — 29.11.1296);
  • Жерар де Реланс (24.04.1297 — 30.06.1302);
  • Рено де Бар (19.09.1302 — 04.05.1316);
  • Анрі де В'єннуа (04.05.1319 — 24.11.1324);
  • Луї де Пуатьє-Валентинуа (26.08.1325 — 17.08.1327);
  • Адемар де Монтей (21.08.1327 — 12.05.1361);
  • Жан III де В'єнн (15.11.1361 — 13.08.1365) — призначений єпископом Базеля;
  • Тьєрі V Бає де Боппар (13.08.1365 — 18.01.1383);
  • святий Петро Люксембурзький (10.02.1384 — 05.07.1387);
  • Рауль де Куси (13.08.1387 — 20.03.1415) — призначений єпископом Нойона;
  • Конрад II Бає де Боппар (20.03.1415 — 20.04.1459);
  • Георг Баденський (02.07.1459 — 11.10.1484);
  • Анрі Водемон-Лотаринзький (16.05.1485 — 16.07.1501);
  • Анрі Водемон-Лотаринзький (16.07.1501 — 20.10.1505) — апостольський адміністратор;
  • Жан IV Лотаринзький (20.04.1505 — 10.05.1543);
  • Ніколя де Меркер (1543—1548);
  • Жан IV Лотаринзький (1548 — 10 мая 1550);
  • Карл I Лотарингский (10.05.1550 — 22.04.1551);
  • Робер II де Ленонкур (22.04.1551 — 1553) — апостольський адміністратор;
  • Франсуа Бокер де Пегійон (16.12.1555 — 1568);
  • Луї де Гіз (2 червня 1568 — 29 березня 1578);
  • Карл II Лотаринзький (18.07.1578 — 24.11.1607);
  • Анн де Перюз д'Ескар де Жіврі (10.09.1608 — 19.04.1612) — бенедиктинець;
  • Анрі де Бурбон-Верней (1612—1652) — апостольський адміністратор;
  • Джуліо Мазаріні (29.11.1653 — 11.12.1658) — вибраний єпископ;
  • Франц Егон фон Фюрстенберг (11.12.1658 — 30.07.1663) — вибраний єпископ, призначений єпископом Страсбурга;
  • Вільгельм Егон фон Фюрстенберг (28.09.1663 — 1668) — вибраний єпископ;
  • Жорж д'Обюсон де ла Феяд ([03.06.1669 — 12.05.1697);
  • Анрі Шарль дю Камбу де Куаслен (11.11.1697 — 28.11.1732);
  • Клод де Сен-Сімон (15.02.1734 — 28.02.1760);
  • Луї-Жозеф де Монморансі-Лаваль (6 квітня 1761 — 29 листопада 1801);
    • Ніколя Франсен (1792—1802) — антиєпископ;
  • П'єр-Франсуа Б'єнеме (11.04.1802 — 09.02.1806);
  • Гаспар-Андре Жоффре (15.07.1806 — 12.05.1823);
    • Клод-Ігнас Лоран (1811—1815) — антиєпископ;
  • Жак-Франсуа Бессон (12.09.1823 — 23.07.1842);
  • Поль Дюпон де Лож (13.09.1843 — 18.08.1886);
  • Франц-Людвіг Флекк (18.08.1886 — 18.10.1899);
  • Віліброрд Бенцлер (08.09.1901 — 10.07.1919) — бенедиктинець;
  • Жан-Батист Пель (24.04.1919 — 10.09.1937);
  • Йозеф-Йоганн Гайнц (15.02.1938 — 30.11.1958);
  • Пауль Йозеф Шмідт (30.11.1958 — 1987);
  • П'єр Раффен (4.08.1987 — 27.09.2013)
  • Жан-Крістоф Лаглез (27.09.2013 — 13.08.2021)[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Armes de Montigny-lès-Metz. www.genealogie-bisval.net. Процитовано 17 червня 2022.
  2. а б в Présentation du diocèse. Diocèse de Metz (fr-FR) . Процитовано 17 червня 2022.
  3. а б CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Metz. www.newadvent.org. Процитовано 17 червня 2022.
  4. Viville, Claude Philippe de (1817). Dictionnaire du département de la Moselle (фр.). Antoine.
  5. Document > Textes du Concordat (15 juillet 1801/26 messidor an IX) et Articles organiques (8 avril 1802/18 germinal an X). napoleon.org (fr-FR) . Процитовано 17 червня 2022.
  6. а б Metz, Société d'histoire et d'archéologie de la Lorraine (1889). Annuaire de la société d'histoire et d'archéologie de la Lorraine: 1888 (нім.). Editions le Lorraine.
  7. Diocese of Metz, France. GCatholic. Процитовано 17 червня 2022.
  8. Harvard University (1854). Pii IX Pontificis Maximi acta. [Romae] : Ex Typographia Bonarum Artium.
  9. Herrmann, Hans-Walter (1993). Die alte Diözese Metz (вид. [Electronic ed.]). Saarbrücken: SDV, Saarbrücker Dr. und Verl.
  10. Metz (Diocese) [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Процитовано 17 червня 2022.