Еко-пірат: Історія Пола Вотсона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еко-пірат: Історія Пола Вотсона
Eco-Pirate: The Story of Paul Watson
Жанрдокументальний
РежисерТріш Долман
ПродюсерТріш Долман
Кевін Іствуд
У головних
ролях		Мартін Шин[1]
КомпозиторМайкл Брук
МонтажБрендан Вуллард
КінокомпаніяScreen Siren Pictures
Optic Nerve Films
Дистриб'юторEpix (США)
Тривалість110 хв.
Моваанглійська
КраїнаКанада Канада
Рік2011
Дата виходу1 травня 2011
IMDbID 1794779

«Еко-пірат: Історія Пола Вотсона» (англ. Eco-Pirate: The Story of Paul Watson) — документальний фільм 2011 року режисера Тріш Долман і продюсера Кевіна Іствуда[2]. Стрічка розповідає про радикального захисника природи Пола Вотсона під час кампаній проти китобійного промислу в Антарктиці у 2009 та 2010 роках та показує його історію та його суперечливі методи як активіста, так і медіаособи. Прем'єра відбулася 1 травня 2011 року на фестивалі документального кіно «Hot Docs».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм починається, коли Вотсон і члени товариства «Морський пастух» прибувають у Китовий заказник Південного океану на борту RV Farley Mowat в пошуках незаконного китобійного промислу. Вони натикаються на японське китобійне судно «Oriental Bluebird» і попереджають про необхідність покинути територію, але отримують відмову. Під композицію «Політ валькірій» на гучномовці, Farley Mowat наближається та врізається у судно звареним сталевим лезом, яке виступало з корпусу човна Вотсона та «Морського пастуха», демонструючи їхню тактику боротьби.

Потім фільм розповідає про довгу і суперечливу історію Вотсона як активіста, його роль як одного з засновників «Грінпісу», його подальші розбіжності зі співзасновниками та його відокремлення для створення власного товариства охорони «Морський пастух». Використовуючи інтерв'ю з ключовими фігурами екологічного руху, а також кадри новин 1970—2000 років, фільм розповідає про протистояння з різними мисливськими та рибальськими органами за останні 30 років, які сформували методологію Вотсона як активіста.

Протягом фільму Вотсон стикається з проблемами міжнародної правової системи, старінням човнів, недосвідченістю команди, збором коштів і критикою з боку колег і сім'ї.

Учасники

[ред. | ред. код]

Фільм містить інтерв'ю з Полом Вотсоном, Россом Вурсторном, Патріком Муром, Мартіном Шином, Алексом Корнеліссеном, Емілі Гантер, Джеффом Воткінсом, Пітером Гаммарстедтом, Карен Сак, Рексом Вейлером, Бобом Гантером, Полом Спонгом, Еллісон Ленс, Лані Лум Вотсон, Крісом Олтманом, Девідом Сузукі, Фарлі Моватом, Пітером Гарретом, Ендрю Дарбі, Джоджі Морішитою, Пабло Саласом, Лойолою Герном, Ентоні Кідісом, Пітом Бетюном і Террі Ірвіном[2].

Виробництво

[ред. | ред. код]

Зйомки тривали протягом семи років[3] в Антарктиці, Північній Америці, Південній Америці, Австралії, Новій Зеландії, а також на Галапагоських островах[2].

В інтерв'ю журналу «ПОВ» Тріш Долман повідомила, що намагалася отримати свіжі інтерв'ю Вотсона, оскільки він є неперевершеною медіаособою та багато разів розповідав свої історії, особливо про протиборство 1975 року з радянським китобійним флотом і його здобиччю. Вона сказала, що знадобилось певне «підштовхування», щоб отримати яскравий опис, який він дає у фільмі[4].

Фільм містить епілог з кадрами антарктичної експедиції 2009-10 років «Операція: Вальсуючи з Матильдою», в якому японське китобійне судно MV Shōnan Maru 2 зіткнувся з «Морським пастухом» на MY Ady Gil, знищивши останнього.

Фільм був створений за участю Superchannel, eOne, Telefilm Canada та Документального фонду Роджерса.

Випуск

[ред. | ред. код]

Світова прем'єра відбулась 1 травня 2011 року на фестивалі документального кіно «Hot Docs» в Торонто[5]. В кінотеатрах показ розпочався 22 липня 2011 року у культурному центрі Bell Lightbox TIFF у Торонто та у кінотеатрах «П'ята авеню» у Ванкувері.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Кетрін Монк із «Ванкувер сан» назвала «Еко-пірата» «ретельно продуманий і емоційно гострий портрет канадського злочинця», похваливши режисера Долман за збереження дистанції від своєї тематики: «Вона отримує особистий матеріал, але очевидно, що її не спокусили еко-чари Вотсона»[6].

В «Іксклейм!» Роберт Белл розкритикував цей фільм, назвавши його «розтином канадського хлопчика для биття [який] ніколи не знайде своєї течії чи опори»[7].

Однак Дрю Керр з torontoscreenshots.com назвав фільм «різнобічним зображенням людини», визнаючи зображення «геніальності» та «дивного шарму» Вотсона, похваливши використання інтерв'ю, які є «вкрай критичним» для нього[8].

Звертаючись до її збалансованого підходу до фільму, Вотсон сказав в інтерв'ю «Джорджия Страйт»: «Це в середині. Тріш намагалась представити той бік, який протистоїть мені та той, який мене підтримує, і я думаю, що вона зробила це»[9].

«Глоуб енд мейл» оцінили фільм як «приємна повна картина сучасного справжнього героя бойовика»[10].

Номінації та нагороди

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації фільму «Еко-пірат: Історія Пола Вотсона»[11]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2011 Варшавський міжнародний кінофестиваль Найкращий документальний фільм Тріш Долман Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Рейк'явіку Захист навколишнього середовища Тріш Долман Перемога
2012 Leo Awards Найкращий режисер документального фільму або серіалу Тріш Долман Номінація
Найкращий монтаж документального фільму або серіалу Брендан Вуллард Номінація
Найкраща музика для документального фільму або серіалу Майкл Брук Номінація
Найкращий повнометражний документальний фільм Кевін Іствуд Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ а б в Eco-Pirate: The Story of Paul Watson. Screen Siren Pictures Website. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 25 січня 2013.
  3. ↑ Gergesha, Nick. Hot Docs: Eco Pirate. We Bleed Movies. Процитовано 8 лютого 2013.[недоступне посилання]
  4. ↑ Nayman, Adam. Tilting at Windmills. POV Magazine. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2013.
  5. ↑ Fernie, Lynne. Eco Pirate: The Story Of Paul Watson. HotDocs.ca. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
  6. ↑ Monk, Katherine. Movie review: Eco-pirate: The Story of Paul Watson a fascinating portrait. The Vancouver Sun. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 лютого 2013.
  7. ↑ Bell, Robert. Eco-Pirate: The Story of Paul Watson. exclaim.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 8 лютого 2013.
  8. ↑ Kerr, Drew. Eco-Pirate: The Story of Paul Watson. Toronto Screen Shots. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 8 лютого 2013.
  9. ↑ Dunphy, Martin. Eco-Pirate's Paul Watson is a renegade on the high seas. The Georgia Straight. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 8 лютого 2013.
  10. ↑ Eco-Pirate receives great reviews and sold out audiences at Hot Docs. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 13 січня 2013.
  11. ↑ Нагороди та номінації фільму Еко-пірат: Історія Пола Вотсона на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Eco-Pirate: The Story of Paul Watson на сайті IMDb (англ.) 7.8/10 stars (станом на 18.01.2020)
  2. Eco-Pirate: The Story of Paul Watson на сайті Rotten Tomatoes (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих 4.1/5 stars (станом на 18.01.2020)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еко-пірат:_Історія_Пола_Вотсона&oldid=40111073