Елена (місто)
Елена Елена | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Вид на місто | |||||
Основні дані | |||||
42°55′52″ пн. ш. 25°52′43″ сх. д. / 42.93111° пн. ш. 25.87861° сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Регіон |
Північно-східний регіон Болгарії Область: Великотирновська область Громада: Єлена | ||||
Столиця для | громада Елена (община Болгарії) | ||||
Площа | 62,42 км² | ||||
Населення | 6 147 | ||||
Висота НРМ | 293 м | ||||
Телефонний код | (+359) 06151 | ||||
Часовий пояс | +2 | ||||
Код LAU (NUTS) | BG27190 | ||||
GeoNames | 731696 | ||||
OSM | ↑1929746 ·R (громада Елена) | ||||
Поштові індекси | 5250 | ||||
Міська влада | |||||
Адреса | вул. "Іларіон Макаріополський" №24 | ||||
Мер міста | Сашо Топалов | ||||
Вебсайт | www.elena.bg | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Елена у Вікісховищі |
Елена (болг. Елена) — місто в Болгарії. Знаходиться в Великотирнівській області, входить в громаду Єлена. Населення становить 6288 осіб.
Місто розташоване на висоті 339 м, біля підніжжя Еленінських Балкан, через які проходи: Залізні Ворота (Демір-Капи) і Гайдуці-Чокар, з проїзною дорогою, яка веде в місто Слівен.
Відомий з 1430 р., був важливим культурним центром в епохи Ренесансу і Просвітництва, там було відкрито одне з перших болгарських училищ.
У турецьку війну 1877-78 рр.., Незабаром після переходу російських військ через Дунай, Олена була зайнята російським загоном. Коли турки, у серпні місяці, перейшли в наступ і зайняли висоти, командувачі над Оленою і над шляхом відступу до Тирново, позиція у Олени стала вельми небезпечною. На початку листопада еленінскій загін, що діяв під командою генерал-майора Домбровського, був підкріплений резервом. У середині листопада ворог почав готуватися до нападу на Олену, з метою відвернення головної російської армії від Плевни та перешкоджання нового руху росіян за Балкани. Сулейман-паша 18 листопада зосередив поблизу Олени близько 30 тис. чоловік, розраховуючи з цими силами взяти Олену і потім рушити до Тирново. На світанку 22-го числа турки відкрили вогонь по передовому загону, а потім рушили в атаку. Після 2-годинного запеклого бою командував передовим загоном полковник Лермонтов став відступати на Олену. Висланий йому на підкріплення батальйон був оточений турками, причому близько 300 чоловік взяті в полон. О 12 годині дня турки атакували укріплену позицію росіян в Олени Після тригодинного опору генерал Домбровський наказав відступати і, незважаючи на величезні труднощі, близько 6 години вечора встиг дійти до села Яківці, де припинилося переслідування з боку турків. Еленінскій загін втратив в цей день більше 1/3 свого складу (55 офіцерів і 1087 нижніх чинів) і повинен був кинути 11 гармат. Завдяки його наполегливій оборони на шляху до Тирново встигли зосередитися достатні сили, і Сулейман повинен був відмовитися від свого плану. 2 грудня турки очистили Олену, після чого розграбований і спалений частиною ними місто було знову зайнятий російськими військами, а турки зміцнилися неподалік на кургані Дівоча могила.
- Іларіон Макаріопольський, митрополит, учасник національно-визвольного руху.
- Теодор Теодоров, прем'єр-міністр.
- Пенчо Златев, прем'єр-міністр.
- Іларіон (Цонев), митрополит і письменник.
- Стоян Михайловський — поет, публіцист, журналіст
- Йосиф Разсуканов (1876-?) — болгарський військовий діяч.
- Ілія Бобчев (1873—1936) — болгарський юрист, письменник, літературний та громадський діяч.
- Страшимир Велчев (1895—1974) — болгарський військовий діяч.
Там же навчався письменник Еміліан Станев.
- Історія Єлени [Архівовано 28 липня 2010 у Wayback Machine.] (болг.)
- Музеї общини Єлена [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (болг.)
- Сайт общини Єлена [Архівовано 9 лютого 2006 у Wayback Machine.] (болг.)
- Фотографії (болг.)
- Карта міста [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.] (болг.)