Емануель Інсуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Емануель Інсуа
Особисті дані
Народження 10 квітня 1991(1991-04-10) (33 роки)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Аргентина «Велес Сарсфілд»
Номер 3
Юнацькі клуби
Аргентина «Бока Хуніорс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Аргентина «Бока Хуніорс» 38 (2)
2012–2013 →  Аргентина «Годой-Крус» 33 (1)
2015 Іспанія «Гранада» 12 (0)
2015–2017 Італія «Удінезе» 0 (0)
2016 →  Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 15 (2)
2016–2017 →  Аргентина «Расінг» (Авельянеда) 20 (1)
2017–2020 Греція «Панатінаїкос» 60 (4)
2020–2022 Греція АЕК 13 (0)
2021 →  Аргентина «Альдосіві» 27 (0)
2022– Аргентина «Велес Сарсфілд» 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 травня 2022.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Інсуа.

Емануель Інсуа (ісп. Emanuel Insúa, нар. 10 квітня 1991, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, захисник клубу «Велес Сарсфілд».

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 10 квітня 1991 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Бока Хуніорс». Зіграв свій дебютний матч за першу команду 25 квітня 2012 року, вийшовши на заміну наприкінці виїзної нічиї (1:1) проти «Олімпо» у Кубку Аргентини[1]. 20 травня Інсуа зіграв свій дебютний матч у аргентинській Прімері, перемігши на виїзді «Расінг» (Авельянеда)[2].

У липні 2012 року він був відданий в оренду команді «Годой-Крус», за яку зіграв у 33 матчах чемпіонату і 19 серпня забив свій перший гол за новий клуб, відзначившись у воротах клубу «Атлетіко Рафаела» (2:0)[3].

Інсуа повернувся в «Боку» в червні 2013 року і став частіше з'явився в основному складі. Провівши в цілому 37 матчів і 2 забивши голи в чемпіонаті, а також зіграв 3 матчі в Копа Судамерикана.

У січні 2015 року перейшов до іспанської «Гранади», сума трансферу склала 2,5 мільйона євро[4]. Дебютував за новий клуб 25 січня у матчі Ла Ліги, відігравши усі 90 хвилин проти «Депортіво» (2:2)[5]. Загалом до кінця сезону зіграв у 12 іграх за клуб, після чого у серпні перейшов до складу іншого клубу, що належав Джампаоло Поццо, «Удінезе». Втім за фріульців Інсуа до кінця року зіграв лише один раз, 2 грудня 2015 року проти «Аталанти» (3:1) у Кубку Італії.

У січні 2016 року він повернувся в Аргентину, перейшовши на правах оренди в «Ньюеллс Олд Бойз», за який до кінця сезону провів 15 ігор і 2 забив голи, після чого у сезоні 2016/17 грав в оренді за інший місцевий клуб «Расінг» (Авельянеда), відігравши 14 матчів і забивши один гол.

23 серпня 2017 року підписав трирічний контракт з грецьким «Панатінаїкосом»[6], де спочатку був дублером Нікласа Гульта, а після того як на початку 2018 року швед покинув команду Інсуа став основним лівим захисником «зелених». Загалом Інсуа відіграв за клуб з Афін три сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 60 іграх Суперліги.

13 серпня 2020 року Інсуа підписав трирічний контракт з АЕКом[7]. Станом на 6 жовтня 2020 року відіграв за афінський клуб 1 матч в національному чемпіонаті.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Старший брат Емануеля, Еміліано Інсуа, також став футболістом і грав у складі збірної Аргентини[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Boca eliminó a Olimpo en maratónica definición por penales [Boca knocked out Olimpo in the marathonic penalty shootout] (ісп.). ESPN Deportes. 25 квітня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  2. ↑ Con un golazo de Viatri, Boca superó a Racing en Avellaneda [With a scorcher from Viatri, Boca overcame Racing in Avellaneda] (ісп.). ESPN Deportes. 20 травня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  3. ↑ Godoy Cruz le ganó 2–0 a Rafaela y llegó a la punta [Godoy Cruz defeated Rafaela by 2–0 and arrived at the top] (ісп.). ESPN Deportes. 19 серпня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  4. ↑ Emanuel Insúa, rojiblanco hasta 2019 [Emanuel Insúa, rojiblanco until 2019] (ісп.). Granada's official website. 20 січня 2015. Архів оригіналу за 22 January 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  5. ↑ Ibanez snatches late Granada point. ESPN FC. 25 січня 2015. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 26 січня 2015.
  6. ↑ Συμφωνία με τον Εμάνουελ Ινσούα. www.pao.gr. 23 серпня 2017. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 20 жовтня 2020.
  7. ↑ Emanuel Insua signed for AEK FC!. aekfc.gr. Online. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  8. ↑ Emiliano beat Emanuel. Marca.com. 14 Μαρτίου 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 19 Μαρτίου 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емануель_Інсуа&oldid=35835625