Депортіво (Ла-Корунья)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Депортіво
Deportivo-La-Coruna.png
Повна назва Real Club Deportivo
de La Coruña, S.A.D.

Прізвисько Депор (Depor), турки (El Turco)
Рік заснування 1906
Місто Ла-Корунья, Іспанія
Стадіон Ріасор
Вміщує 34 600[1]
Президент Іспанія Тіно Фернандес
Головний тренер Іспанія Віктор Санчес
Ліга Прімера
2014/15 16-те
Домашня
Виїзна
Запасна

Депортіво (ісп. Real Club Deportivo de la Coruña) — професійний іспанський футбольний клуб з міста Ла-Корунья. Клуб був заснований 11 травня 1906 року.

Історія[ред.ред. код]

Офіційна дата заснування - 2 березня 1906. З'явився перший президент - Луїс Корніде і перші гравці. Був і стадіон - «Корралон де ла Гайтейра» (ісп. Corralón de la Gaiteira). Але потім він припинив відповідати потребам клубу і «Депортіво» переїхало на новий «В'єхо Ріасор».

Після перемоги збірної Іспанії на Олімпійських іграх 1920 році, футбол почав набирати популярності у країні. Згодом створився іспанський чемпіонат, а клуб з Ла-Корун'ї почав брати участь у товариських матчах.

Рівень команди зростав і вони почали грати у другому іспанському дивізіоні. Сезон 1928/29 вони закінчилися на 8 сходинці чемпіонату. В 1932 році перемогли у кубковому матчі мадридський Реал. В сезоні 1940/41 «Депортіво» отримало путівку до головного дивізіону країни. Кожен гравець команди отримав 2 000 пессет (20є.) Дебют був вдалим. Команда зайняла 4 місце. Але у сезоні 1945/46 клуб вилетів у другий дивізіон.

У сезоні 1949/50 «Депортіво» стабілізувалося. Вони створили хорошу команду яка робила ставку на атакуючу гру. У цій команді виступав майбутній володар Золотого М'яча - Луїс Суарес. А тренував цей склад знаменитий - Еленіо Еррера. Але через поганий фінансовий стан, «Депортіво» не втримало дуже хороших гравців. Вони перейшли до інших клубів. І знову клуб почав тинятися між дивізіонами. На голову нищі за головний дивізіон і на голову вищі за другий дивізіон. І так в 1973 ситуація взагалі погіршилися для команди. В 1988 клуб продовжував боротися на грані зникнення. І лише перемога над «Рассінгом» врятувала їх від цього. Керівництво змінилося. Перед новими обличчами команди стояло завдання покращити фінансовий стан. Ситуація здавалася зовсім безвихідною і невиправною.

Але клуб вибрався з ситуації. Почав боротися за повернення в еліту Іспанії і досяг головної мети. 18 років без елітного футболу минули. «Депортіво» знову грає з найкращими клубами країни. В 90-х роках стояло завдання залишитися у цьому дивізіоні. Але команда спускалася вниз по турнірній таблиці. Та закінчивши сезон на 17 місці вони залишилися у першому дивізіоні. В 1992 році підписали декільках зірок світового футболу. Після цього стартовий матч сезону на домашній арені «Депортіво» зібрав близько 30 тисяч глядачів. Клуб відкрив сезон серією перемог. В сезоні 1993/94 вони отримали змогу зіграти у Кубку УЄФА. Але вболівальники це запам'ятали поразкою в боротьбі за перемогу у чемпіонаті.

В сезоні 1994/95 команда перемогла у Кубку Іспанії. А потім і стали володарями суперкубку. І вони знову стали фаворитами чемпіонату. Але скандали в команді нічому позитивному не посприяли і знову «Депортіво» не може привезти до себе додому трофей. В 1996 році до складу команди приєднався - Рівалду. Але в цей час тренер - Тошак не міг знайти спільної мови з гравцями клубу. В сезоні 1996/97 клуб не приймав участі у європейських турнірах і це дало змогу боротися за перемогу у чемпіонаті. Всі частини поля були вкриті результативної грою «Депортіво». Команда йшла на першій сходинці чемпіонату. 17 матчів без поразок! Але ця серія закінчилася після мінімальної пермоги «Барселони» над клубом. Після цього скандальний тренер команди заявив про бажання покинути клуб. Під кінець сезону всі міцні позиції у турнірах були втрачені і клуб боровся за вихід в Єврокубки.

Тошак покинув клуб. А на його місце прийшов Карлос Альберта Сілва. Він утримав 3 місце у чемпіонаті. В наступному сезоні «Депортіво» знову поновило дорогі покупки. Знову титул переможців чемпіонату йшов до рук. Але «Барселона» придбала Рівалду. А також пішов захисник - Мірослав Джукіч. І атака з обороною команди лишилися без лідерів. І команда почала сезон дуже погано. Програючи важливі матчі. Знову змінився тренер. Але це не посприяло результативній грі. Сезон закінчився на 14 сходинці.

Знову прийшов новий тренер - Шав'єр Ірурета. Він малими кроками змінив ситуацію на краще. А керівництво виділяло гроші на нові придбання. Фініш на 6 сходинці. А у наступному сезоні, «Депортіво» знову почало нову боротьбу за титул. Чемпіонат у цьому сезоні став надзвичайно цікавий! І нарешті у 2000 році клуб завоював цей трофей.

Досягнення[ред.ред. код]

Виступи в Чемпіонатах Іспанії[ред.ред. код]

Титули у внутрішніх змаганнях[ред.ред. код]

Єврокубки[ред.ред. код]

Склад команди[ред.ред. код]

Позиція Гравець
1 Аргентина ВР Херман Люкс
2 Іспанія ЗХ Мануель Пабло
3 Іспанія ЗХ Фернандо Наварро
4 Іспанія ПЗ Алекс Берґантіньос
5 Іспанія ПЗ Педро Москера
6 Аргентина ПЗ Рубен Ґрасія
7 Іспанія ПЗ Лукас
8 Боснія і Герцеговина ПЗ Харіс Медуньянін
9 Іспанія НП Оріоль Рієра
10 Іспанія ПЗ Хуан Домінґес
11 Іспанія ПЗ Хуанфран
12 Бразилія ЗХ Сідней
Позиція Гравець
13 Іспанія ВР Фабрісіо
14 Іспанія ЗХ Алехандро Аррібас
15 Аргентина ЗХ Лауре
16 Португалія ЗХ Луїс Пінто
17 Аргентина ПЗ Федеріко Картабіа
18 Іспанія ЗХ Саул
20 Уругвай НП Джонатан Родріґес
21 Іспанія ПЗ Луїс Альберто
22 Коста-Рика ПЗ Селсо Борхес
23 Іспанія ЗХ Альберто Лопо
24 Аргентина ПЗ Хонас Ґутьєррес
25 Іспанія ВР Ману Фернандес

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]