АЕК (футбольний клуб, Афіни)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф.К. AEK
Повна назва Атлетичний союз Константинополя
Прізвисько Énosis (укр. Союз)
Dikéfalos Aetós (укр. Двоголовий орел)
Kitrinómavri (укр. Жовто-чорні)
Засновано 13 квітня 1924
Населений пункт Афіни, Греція
Стадіон «Олімпійський стадіон»
Вміщує 69 618
Президент Греція Евангелос Асланідіс
Головний тренер Іспанія Маноло Хіменес
Ліга Грецька Суперліга
2022—23 1.
Вебсайт aekfc.gr
Домашня
Виїзна
Запасна

«Ф.К. AEK» (грец. Αθλητική Ένωσις Κωνσταντινουπόλεως — Атлітікі Еносіс Константінуполеос, Атлетичний союз Константинополя) — професійний грецький футбольний клуб із міста Афіни, Греція.

Заснований у Афінах 13 квітня 1924 року грецькими біженцями із Константинополя (зараз Стамбул), вигнаними із Туреччини після поразки Греції в Греко-турецькій війні 1919—1922. AEK став одним із найуспішніших клубів грецького футболу, вигравши 31 національних титулів (включаючи 12 перемог у чемпіонаті Греції, 13 Кубків Греції, 1 Кубок Ліги, 1 Кубок Середземноморських ігор 1991 і 3 Суперкубки).

На європейській арені найкращими виступом в історії клубу залишається вихід до півфіналу Кубка УЄФА у сезоні 1976—77. У груповому етапі Ліги чемпіонів AEK брав участь 4 рази: в сезонах 1994—95 (0 перемог, 2 нічиї, 4 поразки, різниця м'ячів 3−9, 2 очки, 4-е місце у групі), 2002—03 (0, 6, 0, 7−7, 6 очок, 3-є місце), 2003—04 (0, 2, 4, 1−11, 2 очки, 4-е місце), 2006—07 (2, 2, 2, 6−9, 8 очок, 3-є місце), жодного разу не зміг пробитися до наступного раунду змагань. Крім того, команда один раз дійшла до чвертьфіналу Кубка чемпіонів — у сезоні 1968—69 — і два роки поспіль до стадії 1/4 Кубка володарів кубків: у 1996—97 і 1997—98 (AEK поступився московському «Локомотиву», пропустивши вирішальний гол на останніх секундах).

Історія[ред. | ред. код]

Заснування і ранні роки (1924–1944)[ред. | ред. код]

13 квітня 1924 року група грецьких біженців із Константинополя (серед яких були спортсмени із клубів Пери і Константинополя) зустрілася у спортивній крамниці «Еміліос і Меналаос», що знаходиться на вулиці Веранзеру, у самому центрі Афін та вирішила заснувати клуб AEK (Атлетичний Союз Константинополя).

Засновники АЕКа створили клуб із метою забезпечити спортивний і культурний розвиток біженцям, переважно із Константинополя і Анатолії, що оселилися у нових передмістях Афін (Неа-Філадельфія, Неа-Іонія, Неа-Халкідона, Неа-Смірні). Перший матч клуб провів проти місцевого «Аяса» і переміг 2:0.

Спочатку AEK не мав свого власного стадіону, тому матчі проводив на різних полях Афін, включаючи стадіони «Храму Зевса Олімпійського» та «Леофорос Александрас».

Перший президент АЕКа, Константінос Спанудіс (1871-1941), журналіст і товариш тодішнього прем'єр-міністра Греції Елефтеріоса Венізелоса, попросив уряд дати землю на будівництво нового футбольного стадіону. У 1926 році, земля, яка знаходилась у передмісті Неа-Філадельфія і призначалася для будівництва будинків для біженців, була подарована клубу[1]. Спершу AEK використовував стадіон як тренувальний майданчик (проте неофіційно) і лише у 1930 році він став власністю клубу. Згодом Венізелос ухвалив рішення головної домашньої арени для AEK'а — стадіон «Нікос Гумас». Перший домашній матч на новому стадіоні AEK провів у листопаді 1930 року, це була товариська зустріч проти «Олімпіакоса», яка завершилась у нічию 2:2.

У 1931 році, AEK здобув свій перший Кубок Греції, перемігши у фіналі «Аріс» із рахунком 5:3. Зірками і лідермами AEK'а у той час були такі гравці як Костас Негрепонтіс (ветеран клубу Пери), Клеантіс Маропулос, Тріфон Дзанетіс, Міхаліс Далавініас, Йоргос Магейрас та Спірос Склавунос. Хоч клуб і домінував у 1930-х роках, проте виграти титули вдавалося у 1939 році, коли AEK зробив свій перший дубль: виграв Альфа Етнікі і Кубок Греції. Вже у наступному сезоні 1939—40 AEK вдруге став чемпіоном країни.

Після Другої світової війни[ред. | ред. код]

AEK здобув Кубок Греції у 1949, 1950 і 1956 роках. У сезоні 1962—63 AEK виграв свій третій чемпіонат країни, в основному завдяки зусиллям нападника Костаса Несторідіса, який у 5 раз поспіль виборов звання найкращого бомбардира Альфа Етнікі. У 1964 і 1966 AEK знов здобув Кубок Греції, а у 1968 виграв чемпіонат і став першим футбольним клубом Греції, якому вдалося дійти до чвертьфіналу Кубка Європейських чемпіонів у 1969 році[2].

В додаток, AEK став чемпіоном і у 1971 році (вдруге за останні чотири роки).

Ера Барлоса[ред. | ред. код]

У 1974 році президентом став Лукас Барлос і призначивши чесько-нідерландського спеціаліста Франтішека Фардхонка головним тренером, зумів зібрати найкращу команду в історії клубу. За часів управління Барлоса за AEK грала одна із найкращих плеяд грецьких футболістів[3].

У сезоні 1976—77 році, відомий лідером і капітаном Мімісом Папаіоанну, дійшов до півфіналу Кубка УЄФА, і став першим грецьким клубом, якому це вдалося. Обігравши на своєму шляху такі команди, як «Динамо» (Москва) 2:0, «Дербі Каунті» 2:0 і 3:2, «Црвена Звезда» 2:0 і «Куїнз Парк Рейнджерс» 3:0 та 7:6 по пенальті, AEK дійшов до півфіналу і там поступився туринському «Ювентусу», який пробившись до фіналу, здобув свій перший європейський трофей.

У 1978 році AEK зробив дубль: виграв Альфа Етнікі і здобув Кубок Греції. У 1979 році AEK вдруге поспіль виграв національну першість. У тому ж році закінчилося будівництво стадіон «Нікос Гумас», була прибудована крита трибуна Скепасті (грец. Σκεπαστή), яка пізніше стала основної трибуною для групи вболівальників AEK'а, відомою як Original 21. Якраз у цей період спортивна академія AEK'а виховала нову плеяду зірок, серед яких Стеліос Манолас, Спірос Економопулос, Вангеліс Влахос і Лісандрос Георгамліс.

1981–1999[ред. | ред. код]

Із новим президентом Міхалісом Аркадісом і австрійським тренером Гельмутом Сенековічем AEK здобув Кубок Греції у 1983 році, обігравши у фіналі ПАОК 2:0 на новозбудованому Олімпійському стадіоні у Афінах. Голи у тому матчі забили Томас Маврос 21-річний капітан Вангеліс Влахос.

У 1989 році AEK виграв Альфа Етнікі і Суперкубок Греції.

Після тріумфу попереднього сезону, команда під керівництвом Душана Баєвіча, стала однією із найуспішніших у своїй історії. AEK відомий такими гравцями, як Стеліос Манолас, Тоні Савевскі, Даніел Батішта, Вайос Караянніс, Васіліс Дімітріадіс, Йоргос Саввідіс, Алекос Александріс і Рефік Шабанаджовіч домінував у грецькому футболі у 1990-х роках, вигравши тричі поспіль національний чемпіонат (1992, 1993, 1994). Також клуб здобув Кубок Греції у сезоні 1989—90 (перемігши у фіналі «Олімпіакос» 3:2) і Кубок Середземноморських ігор 1991 (у фіналі обігравши ОФІ 1:0)

У сезоні 1994—95 AEK став першим грецьким клубом, який взяв участь у груповому раунді розіграшу Ліги чемпіонів. Обігравши чемпіона Шотландії у кваліфікаційному раунді «Рейнджерс», AEK потрапив до групи D, у якій також змагалися «Аякс», «Мілан» і «Аустрія» (Зальцбург). AEK програв 4 матчі і у двох зіграв унічию, посівши останнє місце у групі. Із президентом Міхалісом Троханасом і тренером Душаном Баєвічем клуб виграв Кубок Греції у сезонах 1995—96 і 1996—97, а також Суперкубок у 1996 році. Впродовж сезонів 1996—97 і 1997—98 AEK двічі поспіль виходив до чвертьфіналу Кубка володарів Кубків. Клуб виборов Кубок Греції у сезонах 1999—00 і 2001—02 (у четвертий раз поспіль за останні 7 років).

Наш час[ред. | ред. код]

27 вересня 2010 року Душан Баєвич залишив посаду головного тренера клубу після поразки AEK'а в груповому раунді Альфа Етнікі 2010-11 новачку Суперліги «Олімпіакос, Волос» із рахунком 1:3[4]. 7 жовтня головним тренером команди призначений Маноло Хіменес, який попередньо тренував Севілью. В сезоні 2010-2011 AEK здобув Кубок Греції з футболу[5].

У сезоні 2012/13 в клубі почалася ігрова і економічна криза, наслідком чого став виліт АЕКа з Суперліги Греції вперше в історії команди. Крім того, АЕК повинен був почати чемпіонат з мінус 2 бали[6]. 7 червня 2013 року було вирішено, що АЕК стане аматорським футбольним клубом, і не братиме участі в розіграші Футбольної ліги сезону 2013-14 років, віддаючи перевагу самореалізації та участі в Гамма Етнікі.

АЕКу вдалося легко виграти шосту групи дивізіону аматорської футбольної ліги, здобувши 23 перемоги, 3 нічиї та лише одне поразку. Таким чином, АЕК з першої спроби підвищився у класі, а наступного року також зайняв перше місце та повернувся в Суперлігу.

20 жовтня 2015 року Траянос Деллас, який підняв команду на два дивізіони за два роки, був змушений піти у відставку після розгромної поразки 0:4 від «Олімпіакоса». Стеліос Манолас був названий тимчасовим тренером, а пізніше Густаво Поєт був призначений новим головним тренером. 19 квітня Поєт подав у відставку, залишивши Маналаса тимчасовим тренером. Манолас зумів довести AEK до третього місця в чемпіонаті, а також несподівано здобув з командою Кубок Греції, перемігши «Олімпіакос» у фіналі 2:1[7]. В підсумку перший сезон у верхньому дивізіоні після повернення став успішним і команда кваліфікувалась до єврокубків після п'ятирічної перерви.

Емблема[ред. | ред. код]

У 1924 році була прийнята офіційна емблема AEK'а із зображенням двоголового орла (грец. Δικέφαλος Αετός — Дікефалос Аетос). Коли AEK був заснований грецькими біженцями із Константинополя після Греко-турецької війни 1919—1922 та Греко-турецького обміну населенням 1923, емблема і кольори (жовтий та чорний) були вибрані як нагадування залишеної батьківщини; вони уособлюють історичний зв'язок клубу із Константинополем.

Головна емблема AEK зазнала чималу кількість невеликих змін з 1924 по 1989 роки. Дизайн орла на футболці завжди відрізнявся від дизайну орла, зображеного на офіційних листах клубу, усіляких клубних товарах і рекламних матеріалах. Проте усі дизайни вважалися «офіційними» аж до 1989 року, коли була прийнята офіційна емблема, захищена авторським правом. На цій емблемі зображений двоглавий орел, який тримає у кігтях по одному мечу, а між головами якого — корона і напис AEK. Проте із такою емблемою клуб виступав лише до 1993 року, після чого була прийнята нова емблема. На сучасній емблемі зображений двоглавий орел із короною на кожній голові, а також меч, який орел тримає у правому пазурі, та напис — А.Е.К.

Кольори клубу[ред. | ред. код]

Перша домашня форма AEK'а, використовувалась з 1924 по 1927
Форма клубу у сезоні 1994—1995

Клубні кольори жовтий і чорний були прийняті через те, що AEK пов'язаний із Константинополем і Візантійською імперією[8].

Гравці AEK'а завжди грали в основному у футболках жовтого кольору (смугастих або однотонних), чорних трусах і в жовтих або чорних гетрах. Єдиним виключенням була незвична проте визначна форма клубу у 1990-х роках, вироблена фірмою Kappa (на якій уздовж усієї футболки зображений двоглавий орел), або у останні роки, особливо для матчів у єврокубкових турнірах, коли футболісти AEK'а одягають жовті футболки, труси і гетри.

Традиційна виїзна форма AEK'а повністю чорного або білого кольорів; лише декілька разів клуб грав у світло-блакитній, сірій та темно-карміновій формі як третій запасній. У Греції немає ані домашньої, ані виїзної форми як такої. Команди завжди виступають у своїй основній формі, у тому випадку, якщо форма іншої команди відрізняється. У випадку, коли кольори іншої команди ідентичні або схожі, домашня команда, як правило, вдягає свою альтернативну форму; вдома AEK завжди виступає у альтернативній 3-й формі, у випадку, якщо футболісти команди-суперниці одягнені у жовту формі.

Сучасну форму AEK'а виготовляє компанія Puma, з якою підписаний контракт до 2011 року. Попередніми виробниками форми були Diadora, Kappa, Nike і Adidas. Першим спонсором клубу був Citizen (1984–1985), потім були Ethniki Asfalistiki і Phoenix Asfaleies (1988–1996), Geniki Bank (1996–1998), Firestone (1999), Marfin (1999—2001), Alpha Digital (2001—02), Piraeus Bank (2002—04), що зумовило суперечки і дискусії, через те, що банк знаходиться у Піреї, який представлений найголовнішим суперником AEK'а «Олімпіакосом», і TIM (2004—06). Поточний спонсор AEK'а — південнокорейська корпорація LG Group.

Стадіон[ред. | ред. код]

Олімпійський вогонь під час церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор 2004, Афінський олімпійський спортивний комплекс

З 2003 року, коли домашня арена AEK'а із 1930-х років «Нікос Гумас» була демонтована [9], клуб проводить домашні матчі на стадіоні «Спірідон Луїс» (також відомий як Олімпійський стадіон) у Афінах, який вміщує 71 030 глядачів[10]. Афінський олімпійський спортивний комплекс або OAKA — один із найбільших спортивних комлексів у Європі. Основний Олімпійський стадіон був збудований 1979 році і був урочисто відкритий для проведення 13-го Чемпіонату Європи з легкої атлетики у 1982 році. У наступні роки до головного стадіону були прибудовані й інші спортивні споруди: Олімпійський велодром (відкритий у 1991 році). Олімпійська крита зала (1995), Олімпійський тенісний центр (2004), а також інші спортивні об'єкти. У Афінському олімпійському спортивному комплексі проводились Середземноморські ігри 1991, Чемпіонат світу з легкої атлетики 1997 р., Пісенний конкурс Євробачення 2006 і фінал Євроліги 2007 року, а також інші спортивні змагання та культурні заходи[11].

6 вересня 2007 року був підписаний договір про співробітництво між міністром фінансів і економіки Греції, Йоргосом Алогоскуфісом та президентом АЕКа Демісом Ніколаїдісом, в якому обговорювались деталі щодо проекту будівництва нового стадіону в Ано-Ліосії. Грецький уряд пообіцяв надати землю та інфраструктуру, в той час коли клуб має фінансувати будівництво самостійно[12]. За умовами договору стадіон має вміщувати близько 50 000 глядачів і мати 5-ти зірковий рейтинг, проте дані про коштовність, права на стадіон та назву будуть відомі пізніше.

Поточний склад[ред. | ред. код]

Станом на 11 грудня 2022[13]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Австрія Цицан Станкович
2 ЗХ Камерун Гарольд Мукуді
3 ЗХ Іран Мілад Мохаммаді
4 ПЗ Польща Даміан Шиманський
5 ПЗ Марокко Нордін Амрабат
6 ПЗ Данія Єнс Єнссон
7 ПЗ Тринідад і Тобаго Леві Гарсія
8 ПЗ Сербія Міят Гачинович
9 НП Нідерланди Том ван Веєрт
10 ПЗ Швейцарія Стівен Цубер
11 НП Аргентина Серхіо Араухо
12 ЗХ Греція Лазарос Рота
13 ПЗ Мексика Орбелін Пінеда
14 ПЗ Швеція Александер Франссон
19 ПЗ Швеція Ніклас Еліассон
Поз. Нац. Гравець
20 ПЗ Греція Петрос Манталос (капітан)
21 ЗХ Хорватія Домагой Віда
22 ПЗ Іспанія Паоло Фернандес
24 ЗХ Греція Герасімос Мітоглу
25 ПЗ Греція Костас Галанопулос
28 ЗХ Іран Ехсан Хаджсафі
29 ЗХ Франція Джибріль Сідібе
30 ВР Греція Йоргос Атанасіадіс
31 ЗХ Греція Йоргос Тзавелас
35 НП Греція Міхаліс Косідіс
37 ЗХ Боснія і Герцеговина Ведад Радоня
53 ПЗ Греція Теодосіс Махерас
61 ВР Греція Васіліос Хациеммануїл

Іноземні гравці[ред. | ред. код]

Лише 5 гравців, які не мають громадянства Європейського Союзу можуть бути заявлені на матчі Грецької Суперліги. Ті гравці без громадянства ЄС, що мають європейське коріння, мають право на громадянсво тієї країни, звідки походять їхні предки. Якщо у гравця немає європейського коріння він може отримати грецьке громадянство, якщо виступає у країні щонайменше 7 років.

Персонал[ред. | ред. код]

Управління[ред. | ред. код]

  • Президент: Нікос Танопулос
  • Віце-президенти: Нікос Нотіас, Пантеліс Атініс
  • Члени правління: Насос Танопулос, Гікас Гумас, Міхаліс Дімаракіс, Дімітріс Хідзіхрістос (представник AEK'а), Кіріакос Хінас (представник «Юніон 1924»)
  • Зв'язки із громадськістю: Анті Папакоста
  • Консультант з правових питань: Ксаріс Грігоріу
  • Прес-аташе: Ліна Родіту, Панайотіс Ароніадіс і Тодоріс Загас
  • Управління заходами: Алексіс Папагеоргіу
  • Відділ безпеки: Акіс Такіс і Янніс Капоянніс
  • Керівник відділу реалізації квитків: Спіліос Фотопулос
  • Відділ реалізації квитків: Нікос Ксірокостас

Джерело:[14][15]

Досягнення[ред. | ред. код]

Внутрішні

Переможець (13) : 1939, 1940, 1963, 1968, 1971, 1978, 1979, 1989, 1992, 1993, 1994, 2018, 2023
Переможець (16) : 1932, 1939, 1949, 1950, 1956, 1964, 1966, 1978, 1983, 1996, 1997, 2000, 2002, 2011, 2016, 2023
Переможець (2) : 1989, 1996
Переможець (1) : 1990

Примітка: AEK (Афіни) єдиний грецький клуб, який здобув усі національні трофеї.

Євротурніри[ред. | ред. код]

Найуспішніші кампанії

Сезон Тренер Раунд Опис
Кубок Європейських чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА
1968—69 Югославія Бранко Станковіч Чвертьфінал поступився «Спартаку» (Трнава) (1-2 у Трнаві, 1-1 у Афінах)
1978—79 Угорщина Ференц Пушкаш 1/16 поступився «Ноттінгем Форесту» (1-2 у Афінах, 1-5 у Вест-Бріджфорді)
1989—90 Югославія Душан Баєвіч 1/16 поступився «Марселю» (0-2 у Марселі, 1-1 у Афінах)
1992—93 Югославія Душан Баєвіч 1/16 поступився ПСВ (1-0 у Афінах, 0-3 у Ейндговені)
1994—95 Югославія Душан Баєвіч 1/16 фінішував четвертим у групі після «Аякса», «Мілана» і «Казино» (Зальцбург)
Кубок Кубків УЄФА
1995—96 Югославія Душан Баєвіч 1/16 поступився «Боруссії» (Менхенгладбах) (1-4 у Менхенгладбаху, 0-1 у Афінах)
1996—97 Греція Петрос Равусіс Чвертьфінал поступився «Парі Сен-Жермен» (0-0 у Парижі, 0-3 у Афінах)
1997—98 Румунія Думітру Думітріу Чвертьфінал поступився «Локомотиву» (Москва) (0-0 у Афінах, 1-2 у Москві)
Кубок УЄФА
1976—77 Чехословаччина Франтішек Фадрхонк Півфінал поступився «Ювентусу» (1-4 у Турині, 0-1 у Афінах)
1991—92 Югославія Душан Баєвіч 1/16 поступився «Торіно» (2-2 у Афінах, 0-1 у Турині)
2000—01 Північна Македонія Тоні Савевскі 1/16 поступився «Барселоні» (0-1 у Афінах, 0-5 у Барселоні)
2001—02 Португалія Фернанду Сантуш 1/16 поступився «Інтернаціонале» (1-3 у Мілані, 2-2 у Афінах)
2002—03 Югославія Душан Баєвіч 1/16 поступився «Малазі» (0-0 у Малазі, 0-1 у Афінах)

Видатні матчі

Сезон Матч Рахунок
Кубок Європейських чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА
1971—72 AEKІталія «Інтернаціонале» 3-2
1978—79 AEKПортугалія «Порту» 6-1
1989—90 AEKНДР «Динамо» (Дрезден) 5-3
1992—93 AEKНідерланди ПСВ 1-0
1994—95 AEKШотландія «Рейнджерс» 2-0
1994—95 «Рейнджерс» ШотландіяAEK 0-1
2002—03 AEKІспанія «Реал Мадрид» 3-3
2002—03 «Реал Мадрид» ІспаніяAEK 2-2
2006—07 AEKІталія «Мілан» 1-0
Кубок Кубків УЄФА
1964—65 AEKЮгославія «Динамо» (Загреб) 2-0
1997—98 AEKАвстрія «Штурм» (Грац) 2-0
Кубок УЄФА / Ліга Європи УЄФА
1976—77 AEKСРСР «Динамо» (Москва) 2-0
1976—77 AEKАнглія «Дербі Каунті» 2-0
1976—77 «Дербі Каунті» АнгліяAEK 2-3
1976—77 AEKЮгославія «Црвена Звезда» 2-0
1976—77 AEKАнглія КПР 3-0
1985—86 AEKІспанія «Реал Мадрид» 1-0
1991—92 AEKСРСР «Спартак» (Москва) 2-1
2000—01 «Байєр 04» НімеччинаAEK 4-4
2000—01 AEKНімеччина «Байєр 04» 2-0
2007—08 AEKАвстрія «Ред Булл» (Зальцбург) 3-0

Найбільші перемоги

Сезон Матч Рахунок
Кубок Європейських чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА
1968—69 AEKЛюксембург «Женесс» 3-0
1978—79 AEKПортугалія «Порту» 6-1
2006—07 AEKШотландія «Хартс» 3-0
Кубок Кубків УЄФА
1996—97 AEKСловенія «Олімпія» (Любляна) 4-0
1997—98 AEKЛатвія «Дінабург» 5-0
Кубок УЄФА / Ліга Європи УЄФА
1976—77 AEKАнглія КПР 3-0
1977—78 AEKРумунія «АСА» (Тиргу-Муреш) 3-0
1998—99 AEKУгорщина «Ференцварош» 4-0
1999—00 AEKГрузія «Торпедо» (Кутаїсі) 6-1
2000—01 AEKДанія «Херфьолге» 5-0
2001—02 AEKЛюксембург «Гревенмахер» 6-0
2002—03 AEKІзраїль «Маккабі» (Хайфа) 4-0
2002—03 «Маккабі» (Хайфа) ІзраїльAEK 1-4
2007—08 AEKАвстрія «Ред Булл» (Зальцбург) 3-0
2009—10 AEKРумунія «Васлуй» 3-0

Інші пам'ятні рекорди[ред. | ред. код]

  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який грав у чвертьфіналах усіх головних європейських турнірів.
  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до півфіналу Кубка УЄФА (1976—77).
  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який зіграв у груповому етапі Лізі чемпіонів, не програвши жодного матчу (2002—03).
  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до 1/16 Кубка УЄФА у 3 сезонах поспіль (2000—01, 2001—02, 2002—03).
  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до 1/16 Кубка володарів Кубків УЄФА у 3 сезонах поспіль (1995—96, 1996—97, 1997—98).
  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до 1/16 європейських турнірів у 4 сезонах поспіль 1995, 1996, 1997, 1998.
  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який брав участь у чвертьфіналі європейських змагань два сезони поспіль (1996—97, 1997—98).
  • AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який брав участь у європейських змаганнях 22 роки поспіль (1988—2010).
  • AEK (Афіни) — перший грецький клуб, який дійшов до півфіналу Кубка чемпіонів (1968—69).
  • AEK (Афіни) — перший грецький клуб, який взяв участь у груповому раунді розіграшу Ліги чемпіонів. (1994—95).

Рейтинги УЄФА[ред. | ред. код]

Рейтинг клубів УЄФА

Місце Положення Попереднє Країна Команда Очки
72 75 Іспанія «Атлетик» 29.753
73 69 Румунія «Динамо» (Бухарест) 29.415
74 83 Греція AEK (Афіни) 27.892
75 85 Франція «Страсбур» 27.490
76 77 Нідерланди «Феєнорд» 26.988

Рейтинг чемпіонатів УЄФА

Місце Положення Попереднє Країна Ліга Очки
12 10 Шотландія Прем'єр-ліга Клайдсдейл Банк 26.875
13 16 Швейцарія Сіперліга Акспо 24.850
14 14 Греція Грецька Суперліга 23.915
15 13 Бельгія Ліга Жюпіле 21.325
16 19 Данія Ліга SAS 20.650

дані на 29 серпня 2008

Статистика виступів клубу в турнірах УЄФА[ред. | ред. код]

Турнір М Пер Н Пор ГЗ ГП
Кубок Європейських чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА 64 16 20 28 71 101
Ліга Європи УЄФА / Кубок УЄФА 116 39 24 53 158 174
Кубок Кубків УЄФА 22 10 3 9 33 27
Кубок ярмарків 2 0 0 2 0 4
Всього 204 65 47 92 262 306

Останнє оновлення: 24 серпня 2017

Тренери[ред. | ред. код]

У цьому списку подані останні 10 тренерів AEK’а:

Ім'я Нац. З По Результат Досягнення
О Пер Н Пор ГЗ ГП
Янніс Патіакакіс Греція 9 січня 2000 24 січня 2001 59 37 10 12 143 70 62.71 1 Кубок Греції
Тоні Савевскі* Північна Македонія 25 січня 2001 15 червня 2001 17 11 1 5 32 18 64.70
Фернанду Сантуш Португалія 17 червня 2001 9 травня 2002 51 38 5 8 134 51 74.50 1 Кубок Греції
Душан Баєвіч Сербія 20 травня 2002 25 січня 2004 82 45 23 14 166 78 54.87
Іліе Думітреску Румунія 2 лютого 2004 25 травня 2004 16 8 3 5 24 20 50.00
Фернанду Сантуш Португалія 20 липня 2004 13 травня 2006 96 47 23 16 115 69 48.95
Льоренс Серра Феррер Іспанія 7 червня 2006 12 лютого 2008 71 39 13 19 122 67 54.92
Нікос Костеноглу Греція 12 лютого 2008 14 травня 2008 18 10 5 3 35 19 55.55
Йоргос Доніс Греція 14 травня 2008 17 листопада 2008 10 3 6 1 13 12 30.00
Душан Баєвіч Сербія 21 листопада 2008
42 21 12 10 54 36 50.00
Позначення
* Виконував обов'язки головного тренера.
† Виконував обов'язки головного тренера, після чого був призначений на посаду головного тренера.

Рахуються лише ті матчі, у яких рахунок був зафіксований в основний час, тобто сюди не включені результати післяматчевих пенальті.

Дані на 11 червня 2009.

Відомі тренери[ред. | ред. код]

Президенти[ред. | ред. код]

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Див. також Гравці AEK’а (Афіни)

Статистика[ред. | ред. код]

Найбільша кількість матчів за клуб у лізі

# Ім'я Матчі
1 Греція Міміс Папаіоанну 483
2 Греція Стеліос Манолас 451
3 Північна Македонія Тоні Савевскі 365
4 Греція Стеліос Скевофілакас 293
Греція Лакіс Ніколау 293
6 Греція Томас Маврос 277
7 Греція Андреас Стаматіадіс 269
8 Греція Петрос Рувусіс 263
8 Греція Хрістос Ардізоглу 261
10 Греція павлос Папаіоанну 255
11 Греція Міхаліс Касапіс 254

Найбільша кількість голів за клуб у лізі

# Ім'я Голи
1 Греція Міміс Папаіоанну 233
2 Греція Томас Маврос 174
3 Греція Костас Несторідіс 140
4 Греція Деміс Ніколаїдіс 125
5 Греція Костас Ніколаїдіс 94
6 Греція Васіліс Дімітріадіс 81
7 Греція Васіліс Ціартас 80
8 Греція Нікос Ліберопулос 67
9 Греція Кабо-Верде Даніел Батішта 66
10 Югославія Душан Баєвіч 65

Гравці клубу, що стали найкращими бомбардирами грецької ліги

Рік Ім'я Голи
1960 Греція Костас Несторідіс 33
1961 Греція Костас Несторідіс 27
1962 Греція Костас Несторідіс 29
1963 Греція Костас Несторідіс 23
1964 Греція Міміс Папаіоанну 29
1966 Греція Міміс Папаіоанну 24
1976 Греція Йоргос Дедес 15
1978 Греція Томас Маврос 22
1979 Греція Томас Маврос 31
1980 Югославія Душан Баєвіч 25
1985 Греція Томас Маврос 27
1988 Данія Хенрік Нільсен 21
1992 Греція Васіліс Дімітріадіс 28
1993 Греція Васіліс Дімітріадіс 33
1994 ГреціяАлекос Александріс 24
1996 Греція Васіліс Ціартас 26
1999 Греція Деміс Ніколаїдіс 22
2007 Греція Нікос Ліберопулос 18
2008 Аргентина Ісмаель Бланко 19
2009 Аргентина Ісмаель Бланко 14

Примітки:

  • Жирним текстом позначені діючі гравці
  • Дані станом на 27 серпня 2009

Найбільша відвідуваність

Суперник Стадіон Дата Глядачів
«Панатінаїкос» Олімпійський стадіон 23 травня 1986 74.473
«Олімпіакос» Олімпійський стадіон 9 лютого 1986 74.241
ПАОК Олімпійський стадіон 29 червня 1983 73.000
«Мілан» Олімпійський стадіон 21 листопада 2006 65.000
«Олімпіакос» Олімпійський стадіон 7 листопада 2004 63.129
ПАОК Олімпійський стадіон 2 вересня 1985 57.000
«Олімпіакос» Олімпійський стадіон 2 лютого 1986 56.000
«Інтернаціонале» Олімпійський стадіон 13 вересня 1986 55.196
«Олімпіакос» Олімпійський стадіон 1 лютого 2009 45.000
«Панатінаїкос» Олімпійський стадіон 8 січня 2005 45.000
«Хартс» Олімпійський стадіон 23 серпня 2006 43.000
«Олімпіакос» Олімпійський стадіон 30 березня 2008 42.000
«Панатінаїкос» Олімпійський стадіон 2 березня 2008 41.000
ПАОК Олімпійський стадіон 10 квітня 2005 41.000
«Реал Мадрид» Олімпійський стадіон 23 вересня 1985 40.000
«Андерлехт» Олімпійський стадіон 26 вересня 2006 38.982
«Астерас» Олімпійський стадіон 20 квітня 2008 37.996

Спонсори і виробники форми[ред. | ред. код]

Період Виробник Спонсор
1978—82 Adidas нема
1982—84 Zita Citizen
1984—85 Nissan
1985—86 нема
1986—89 Ethniki Asfalistiki
1989—90 Diadora
1990—93 нема
1993—95 Basic Phoenix Asfaleies
1995—96 Kappa Ethniki Asfalistiki
1996—98 Geniki Bank
1999 Firestone
1999—2000 Marfin
2000—01 Nike
2001—02 Alpha Digital
2002—04 Piraeus Bank
2004 TIM
2005—06 Adidas
2006—07 LG
2007—11 Puma

Гімн клубу[ред. | ред. код]

Гімн клубу AEK написав відомий грецький співак Стеліос Казандзідіс, а виконав гравець AEK’а — Міміс Папаіоанну. Гімн клубу AEK [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.]

Грецькою Грецька транслітерація Український переклад
Перший куплет

ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ
Αναστενάζουν τα γκολπόστ
και τα δοκάρια σπάζουν
Της Ένωσης οι αετοί τα δίχτυα κοματιάζουν

AEK, AEK, AEK
Анастена́зун та голпо́ст
ке та дока́ріа спа́зун
Тіс Е́носіс і аеті́ та ді́хтіа коматіа́зун

AEK, AEK, AEK
Стійки зітхають
Та ламаються перекладини,
Орли Союзу рвуть сітку.

Приспів

Εμπρός της ΑΕΚ παλικάρια
Σουτάρετε και σπάστε τα δοκάρια
Τα δίχτυα σκίστε
Τη δόξα κατακτήστε
Νικήστε, νικήστε, νικήστε

Τα δίχτυα σκίστε
Τη δόξα κατακτήστε
Νικήστε, νικήστε, νικήστε

Ембро́с тіс AEK паліка́ріа
Сута́рете ке спа́сте та дока́ріа
Та діхтіа скі́сте
Ті до́кса катакті́сте
Нікі́сте, нікі́сте, нікі́сте

Та ді́хтіа скі́сте
Ті до́кса катакті́сте
Нікі́сте, нікі́сте, нікі́сте

Вперед, хлопці AEK'у
Забивайте та ламайте перекладину,
Рвіть сітку.
Здобудьте славу!
Вигравайте, вигравайте, вигравайте!

Рвіть сітку.
Здобудьте славу!
Вигравайте, вигравайте, вигравайте!

Другий куплет

ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ
Οι κυνηγοί σου κεραυνοί
Βράχος η άμυνα σου
Και της Ρεάλ το φόβητρο έγινε το όνομα σου

AEK, AEK, AEK
І кінігі́ су керавні́
Вра́хос і а́міна су
Ке тіс РЕА́Л то фо́вітро е́гіне т'о́нома су

ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ
Твої атаки наче блискавки,
А захист наче скеля,
А ім'я твоє неабияк лякає Реал.

Приспів

ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ

AEK, AEK, AEK

AEK, AEK, AEK

Приспів

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Birth through the ashes. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 2 жовтня 2007. (англ.)
  2. The first achievements. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 23 березня 2008. (англ.)
  3. Loukas Barlos Golden Era. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 10 лютого 2008.
  4. Dusan Bajevic resigns as AEK Athens coach following 3-1 loss to newcomer Volos in Greek league [Архівовано 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]/
  5. ΑΕΚ wins football Cup, 1-04-2011, ana-mpa
  6. AEK Athens relegated for 1st time. espnfc.com. 19 квітня 2013. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 2 січня 2018.
  7. AEK won Greek Cup! < NEWS - AEK F.C. official website. aekfc.gr. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 січня 2017.
  8. Colours info. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 20 березня 2008. (англ.)
  9. Nikos Goumas Stadium info. stadia.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 23 березня 2008.
  10. OAKA Stadium [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  11. Athens Olympic Stadium. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 25 серпня 2009.
  12. AEK finalise stadium project (PDF). aekfc.gr. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 6 вересня 2007. (англ.)
  13. Поточний склад. aekfc.gr. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020. (гр.)
  14. AEK Board. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009.
  15. AEK Technical Staff. Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 22 серпня 2009.
  16. League Titles. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009.
  17. Greek Cup titles. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009.
  18. а б League Cup Titles. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]