Ернст Гамель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Гамель
нім. Ernst Hamel
Народився15 червня 1877(1877-06-15)
Wessind, Кріфіц, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер28 березня 1969(1969-03-28) (91 рік)
Берлін, НДР
Діяльністьофіцер
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант до розпорядження
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Ернст Гамель (нім. Ernst Hamel; 15 червня 1877, Кріфіц28 березня 1969, Берлін) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе (1 січня 1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1898 року вступив в 9-й саперний батальйон. Закінчив Військово-технічну академію (1905). В 1908/10 роках — ад'ютант 9-го саперного батальйону. В 1911/13 роках служив у 8-й фортечній інспекції. В 1913/15 роках — командир роти 9-го саперного батальйону. Учасник Першої світової війни, з 24 жовтня 1915 року командував саперами 17-ї піхотної дивізії. 2 серпня 1916 року був тяжко поранений. Після одужання 26 квітня 1917 року очолив 9-й запасний саперний батальйон, 22 червня 1917 року — 4-те польове саперне депо, 21 лютого 1918 року — 31-й саперний батальйон. 11 червня 1918 року знову важко поранений. В 1919 роках служив у лавах Добровольчого корпусу.

1 листопада 1919 року вступив в поліцію безпеки. 1 січня 1924 року був переведений в секретну спеціальну службу Імперського військового міністерства, яка займалася розробкою заборонених видів озброєнь. 10 липня 1935 року перейшов в люфтваффе. З 13 листопада 1939 року — начальник військово-економічного управління у Лігніці. 15 березня 1940 року призначений інспектором будівельних частин люфтваффе. 1 грудня 1942 року його інспекція (17-та) було перетворена на інспекцію будівельних частин та у справах військовополонених. Керував використанням військовополонених на будівництві аеродромів і оборонних споруд. 1 травня 1943 року зарахований в резерв ОКЛ. 30 вересня 1943 року звільнений у відставку. В січні-травні 1945 року служив в фольксштурмі. В травні 1945 року взятий у полон радянськими військами. В тому ж році звільнений.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Отримав численні нагороди, серед яких:

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

Посилання

[ред. | ред. код]