Очікує на перевірку

Еріка Симон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріка Симон
нім. Erika Simon
Народилася27 червня 1927(1927-06-27)[1]
Rheingönheimd, Людвігсгафен-на-Рейні, Німеччина
Померла15 лютого 2019(2019-02-15)[2] (91 рік)
Вюрцбург, Нижня Франконія
КраїнаНімеччина Німеччина
Діяльністькласичний археолог, викладачка університету, археолог, мистецтвознавиця
Alma materГейдельберзький університет
Галузьархеологія
ЗакладВюрцбурзький університет
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор, почесний доктор
Науковий ступіньдокторський ступінь (1952)
ВчителіReinhard Herbigd і Hermine Speierd
Відомі учніMartin Bossd
Hans Lohmannd
Ruth Lindnerd
Ricardo Olmosd
Angelika Geyerd
Аспіранти, докторантиHeide Froning-Kehlerd
Martin Bossd
Hans Lohmannd
Fernande Hölscherd
Uta Krond
Matthias Steinhartd
Irma Wehgartnerd
Gerhard Bauchhenßd
Hans-Peter Bühlerd
Eva Hofstetter-Dolegad
ЧленствоНімецький археологічний інститут
Гайдельберзька академія наук
Mommsen Societyd
Society for the Promotion of Hellenic Studiesd
National Institute for Etruscan and Italic Studiesd
Archaeological Institute of Americad
Американське філософське товариство
Нагороди
Баварський орден «За заслуги»
Баварський орден «За заслуги»
Кавалер ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер ордена За заслуги перед ФРН

Еріка Симон (нім. Erika Simon, нар.27 червня 1927, м. Людвігсхафен) — німецький археолог, дослідниця класичного мистецтва.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в місті Людвігсгафен-на-Рейні. Закінчила гімназію в Ашаффенбурзі.

У 1947—1952 роках вивчала класичну археологію, класичну філологію і німецьку літературу в у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла і Мюнхенському університеті. П'ять років потому викладала в університеті Майнца. У 1953—1958 рр. — доцент Інституту археології Університету Майнца.

До 1964 року вона викладала одночасно і в Майнці, і в Гейдельберзі, до призначення в професори класичної археології в Вюрцбурзькому університеті (з 1964 р.), а 1994 року вийшла на пенсію.

Дослідження Еріки Симон стосувались античних статуй грецьких та римських богів, знахідок побуту, розписаних ваз, малюнків та інших артефактів; серед найвідоміших — статуя Августа Прімапорта та Вівтаря миру.

Еріка Симон — постійний член Німецького археологічного інституту, член Гайдельберзької академії наук (з 1978 року) і почесний член багатьох наукових товариств та організацій (у тому числі Товариства зі сприяння елліністичним дослідженням у Лондоні). Їй надано звання почесного доктора Університету Аристотеля в Салоніках і Національно університету імені Каподистрії в Афінах (2006).

За свій внесок у науку Еріка Симон удостоєна численних нагород, зокрема нагороджена Баварським орденом «За заслуги» та орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».

Монографії

[ред. | ред. код]
  • (нім.)Opfernde Götter, Berlin, Mann 1953
  • (нім.)Die Fürstenbilder von Boscoreale. Ein Beitrag zur hellenistischen Wandmalerei. Baden-Baden, Grimm 1954. (Deutsche Beitraege zur Altertumswissenschaft 7)
  • (нім.)Die Portlandvase. Mainz, Verlag des Römisch-Germanischen Zentralmuseums 1957.
  • (нім.)Die Geburt der Aphrodite, Berlin, de Gruyter 1959.
  • (нім.)Der Augustus von Prima Porta. Bremen, Dorn 1959. (Opus nobile 13)
  • (нім.)(mit Roland Hampe): Griechisches Leben im Spiegel der Kunst, Mainz, Zabern 1959.
  • (нім.)(mit Roland Hampe): Griechische Sagen in der frühen etruskischen Zeit, Mainz, Zabern 1964.
  • (нім.)(mit Reinhard Herbig): Götter und Dämonen der Etrusker. 2. [veränd. Aufl.]. Mainz, 1965.
  • (нім.)Ara Pacis Augustae. Tübingen, Wasmuth 1967. (Monumenta artis antiquae 1)
  • (нім.)Die Götter der Griechen, München, Hirmer 1969. 4., neu bearb. Aufl. München 1998. ISBN 3-7774-7680-3
  • (нім.)Das antike Theater, Heidelberg, Kerle 1972. 2., verb. u. erw. Aufl.. Freiburg, Ploetz 1981. ISBN 3-87640-264-6
  • (нім.)(Hrsg.): Führer durch die Antikenabteilung des Martin-von-Wagner-Museums der Universität Würzburg, Mainz, Verlag Philipp von Zabern 1975.
  • (нім.)Die griechischen Vasen. München, Hirmer 1976. 2., durchges. Aufl. München 1981. ISBN 3-7774-3310-1
  • (англ.)The Kurashiki Ninagawa Museum. Greek, Etruscan, and Roman antiquities. Mainz, Zabern 1982. ISBN 3-8053-0625-3
  • (англ.)Festivals of Attica. An archaeological commentary. Madison, Wis., University of Wisconsin Press 1983.(Wisconsin studies in classics) ISBN 0-299-09180-5
  • (нім.)Die konstantinischen Deckengemälde in Trier. Mainz, Zabern 1986.(Trierer Beiträge zur Altertumskunde 3; Kulturgeschichte der antiken Welt 34) ISBN 3-8053-0903-1
  • (нім.)Augustus. Kunst und Leben in Rom um die Zeitenwende. München, Hirmer, 1986. ISBN 3-7774-4220-8
  • (нім.)Eirene und Pax. Friedensgöttinnen in der Antike. Stuttgart, Steiner 1988. (Sitzungsberichte der Wissenschaftlichen Gesellschaft an der Johann Wolfgang Goethe-Universität Frankfurt am Main Bd. 24, Nr. 3) ISBN 3-515-05181-3
  • (нім.)Menander in Centuripe. Stuttgart, Steiner 1989. (Sitzungsberichte der Wissenschaftlichen Gesellschaft an der Johann-Wolfgang-Goethe-Universität Frankfurt am Main ; Bd. 25, Nr. 2) ISBN 3-515-05429-4
  • (нім.)Die Götter der Römer. München, Hirmer 1990. ISBN 3-7774-5310-2. 2. Aufl. München, Hirmer 1998. ISBN 3-7774-7770-2
  • (нім.)Aias von Salamis als mythische Persönlichkeit. Stuttgart, Steiner 2003. (Sitzungsberichte der Wissenschaftlichen Gesellschaft an der Johann-Wolfgang-Goethe-Universität Frankfurt am Main Bd. 41, Nr. 1) ISBN 3-515-08347-2

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]