Еуджен Сіміон
Еуджен Сіміон | |
---|---|
Народився | 25 травня 1933[1] Кіождянка, Прахова, Румунія[2] |
Помер | 18 жовтня 2022[2] (89 років) Бухарест, Румунія |
Країна | Румунія[3] |
Діяльність | літературний критик, викладач університету, есеїст, редактор, історик літератури, видавець |
Alma mater | факультет літератури Бухарестського університетуd |
Галузь | історія літератури[4] і літературна критика[4] |
Посада | президент[d] |
Членство | Європейська академія[5] Сербська академія наук і мистецтв Румунська академія |
Нагороди | |
Еуджен Сіміон у Вікісховищі |
Еуджен Сіміон (рум. Eugen Simion; 25 травня 1933, Кіождянка, Прахова — 18 жовтня 2022) — румунський літературознавець та історик, видавець, есеїст, професор університету Румунії, дійсний член Румунської академії та президент з 1998 по квітень 2006 року.
Навчався в середній школі «Святих Петра і Павла» в Плоєшті, сьогодні Національний коледж «Йон Лука Караджале», де він був колегою Никити Стенеску.
З 1952 по 1957 — відвідував курси факультету літератури Бухарестського університету. Серед його викладачів були Тудор Віану, Дж. Келинеску, Александру Розетті та Йоргу Йордан. Він отримав звання доктора філологічних наук дисертацією «Еуджен Ловінеску — довершений скептик», керований професором Шербаном Чокулеску (1969).
Закінчивши навчання, став науковим співробітником Інституту історії та теорії літератури «Дж. Келінеску» Румунської академії (1957—1962), працюючи в команді «Емінеску», яку очолював Перпесицій.
- З 1962 по 1968 рік — редактор «Літературних вісників».
- У 1964—1971 — викладач університету на кафедрі історії румунської літератури факультету літератури Бухарестського університету.
- 1970—1973 — запрошений викладач румунської мови в Університеті Сорбони (Париж — IV), а потім отримав стипендію до Федеративної Республіки Німеччина (1974 р.).
З 1971 став доцентом, а з 1990 р. професором університету літературного факультету Бухарестського університету. З 2006 р. — генеральний директор Інституту історії та теорії літератури «Дж. Келінеску» в Бухаресті.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б A murit academicianul Eugen Simion
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #12034702n // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Simion_Eugen
- Сіміон Еуджен // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — 1040 с.