Жидков Олександр Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Жидков
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Віталійович Жидков
Народження 16 березня 1965(1965-03-16) (59 років)
  Будьонівськ, СРСР
Зріст 196 см
Вага 96 кг
Громадянство  СРСР
 Азербайджан
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1983 СРСР «Атоммаш» 23 (-?)
1984–1987 СРСР «Нефтчі» 78 (-84)
1988–1991 СРСР «Динамо» (Київ) 22 (-22)
1992–1993 Україна «Нива» (Вінниця) 6 (-3)
1993 Австрія «Медлінг» 11 (-?)
1993–1999 Ізраїль «Хапоель Цафрірім» 151 (-?)
1999–2001 Росія «Анжі» 73 (-62)
2002–2003 Росія «Том» 36 (-25)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1998 Азербайджан Азербайджан 21 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жидков.

Олександр Віталійович Жидков (азерб. Aleksandr Jidkov, рос. Александр Витальевич Жидков, нар. 16 березня 1965, Будьонівськ) — колишній азербайджанський футболіст російського походження, що грав на позиції воротаря. Майстер спорту СРСР (1987).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Навчався в спортінтернаті Ростова-на-Дону. Після його закінчення 1981 року прийняв запрошення клубу Другої ліги «Атоммаш» (Волгодонськ). Жидкова одразу поставили на календарну зустріч з лідером турніру — «Спартаком» з Орджонікідзе. Грала завершилася внічию 1:1, а Жидков отримав довіру від тренера.

1983 року, після Спартакіади народів СРСР, де він виступав за збірну РРФСР, на гравця звернули увагу клуби вищої ліги — «Торпедо», ЦСКА і «Нефтчі». Сам же Жидков думав, що через призовний вік його заберуть в ростовський СКА. Однак все склалося інакше — представники «Нефтчі» зібрали необхідні на Жидкова документи та зарахували його в Бакинський медичний інститут, де була військова кафедра. У новому клубі його розглядали як заміну віковому Сергію Крамаренко.

У вищій лізі дебютував у виїзному матчі проти київського «Динамо». Гра закінчилася розгромною поразкою «Нефтчі» з рахунком 0:5, а самого Жидкова замінили за рахунку 0:4. Проте, поразка не позначилося на його місці в команді — тренери довіряли юному гравцеві та продовжували ставити його в основу.

Зайняв третє місце в списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР в 1987 року.

Після закінчення сезону 1987 року, піддавшись на вмовляння Валерія Лобановського, перейшов в київське «Динамо». Сезон 1988 почав основним воротарем, поряд з Віктором Чановим. Однак незабаром, після гри з московським «Спартаком», сів на лаву запасних. Півроку перебував поза грою, не маючи можливості грати навіть за дубль — там основним воротарем був Андрій Ковтун. Проте гравця не відпускало в інші клуби керівництво команди. З кінця року його знову стали підпускати до основи, але на поле Жидков виходив дуже рідко.

1990 року, після від'їзду в ОАЕ Лобановського, став основним воротарем «Динамо». Проте вже в наступному році, тренерський штаб зробив ставку на досвідченого Ігоря Кутєпова, заславши в черговий раз Жидкова в дубль. По закінченні 1991 року Жидкова було відраховано з «Динамо».

На початку 1992 перейшов до вінницької «Ниви», яка отримала право виступати у Вищій лізі новоствореного чемпіонату України з футболу. Пробувши в команді всього пару місяців, вирішив спробувати свої сили закордоном. Новим клубом Жидкова став австрійський «Медлінг», який тренував Ганс Кранкль, а партнером на полі став екс-гравець «Локомотива» Андрій Калайчев. В Австрії відіграв 11 матчів[1], але змушений був залишити клуб через фінансові розбіжності.

1993 року повернувся в «Ниву», де, однак, на нього не розраховували. Йому запропонували вилетіти в Ізраїль, щоб там і продовжити виступи. По прильоту його зустріли та допомогли укласти контракт з клубом «Хапоель Цафрірім» (Холон). За новий клуб виступав протягом 6 сезонів, відігравши понад 150 ігор в чемпіонаті.

У віці 34 років вирішив спробувати себе в російському чемпіонаті. Жидков вийшов на тренера «Анжи» Гаджи Гаджиєва, який і запропонував йому тренуватися в Махачкалі. Жидков незабаром став основним голкіпером «Анжи», провів у команді 3 сезони.

Завершив професійну ігрову кар'єру у першоліговому клубі «Том», за який виступав протягом 2002–2003 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

З 1984 року притягувався в юнацькі та молодіжні збірні СРСР. Перебував на зборах і з основною збірною СРСР. Провів 6 неофіційних матчів за національну команду СРСР.

У 1994 прийняв запрошення від Азербайджанської федерації футболу і став виступати за національну збірну Азербайджану. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 21 матч.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

По завершенню ігрової кар'єри працював в штабах «Москви» (2004), «Орла» (2005), «Томі» (2006—2008).

2009 року працював тренером у клубі другого дивізіону «Волга» з Твері[2], після чого по сезону був тренером воротарів в «Ростові» та «Анжі»[3].

З 2012 року працює тренером воротарів в Академії Льва Яшина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Aleksandr Zhidkov[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. ↑ Новости Apasport.Az[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ В Дагестан вернулись Гордеев и Жидков. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 14 січня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жидков_Олександр_Віталійович&oldid=37622671