Житня Інга
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (серпень 2020) |
Житня Інга | |
---|---|
Дата народження | 29 серпня 1981 (43 роки) |
Місце народження | Київ, УРСР |
Громадянство | Україна |
Професія | художник-постановник, художник-декоратор, художник по костюмах |
Alma mater | Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука |
Житня Інга Вікторівна — художник-постановник. Член Національної спілки кінематографістів України[1].
Народилася 29 серпня 1981 року в місті Києві. Художник графік, монументаліст, педагог. Працює в системі кінематографу з 2008 року художником-постановником, художником по костюмах. У 2003 році закінчила Київську державну академію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Має два дипломи цього інституту:
- Монументальний живопис. Сакральне мистецтво(1995-2003р.р.)
- Ексклюзивний костюм.(2000-2003р.р.) Спеціалізація – мистецтвознавство(2003р.)
Перше робоче місце – Київська дитяча школа мистецтв ім. М.І.Вериківського. (2003- 2017р.р.) Викладала живопис, батик, історію мистецтв. У зв’язку з роботою в українському кінематографі, пов’язаною з відрядженнями, довелося залишити роботу в школі.
Працювала як художник постановник та художник по костюмах в театрі імені Лесі Українки, театральній студії «Дельфи», театрі «Сузір’я».
Брала участь у художньому оформлені фестивалю «Київ травневий»(Створила декорацію до спектаклю Марселя Марсо.).
В системі кінематографії працює з 2008 року.
Крім роботи в кінематографі, займається батиком, написанням ікон, графікою, книжною графікою.
Проілюструвала книги: «Мій степовий край сміється», «Поезія моєї юності», «Химені кури», « Леонід Тендюк – Серце сповнене сонцем», «Красота любові», «Місто моїх фантазій», «Чорнобиль – очима жінок».
Сімейний стан - розлучена. Має двох дітей.
Фільми, в яких працювала Інга Житня як художник-постановник, художник-декоратор, художник по костюмах:
- «Серце світу» - Художник-декоратор
- «Запороги»[2] - Художник-декоратор
- «Ситуація 202»[3] - Художник по костюмах
- «Сафо. Кохання без меж» - Художник по костюмах
- «День переможених» - художник-декоратор
- «Мотлох»[4] - Художник-постановник
- «Долі закритого міста» - Художник-постановник
- Метелик (фільм, 2012) - Художник-постановник
- «Телесеріал «Сусіди»»[5] - Художник-постановник (закінчувала проєкт)
- «Жіночий лікар (телесеріал)[6] - Художник-постановник
- «Піти, щоб залишитись»[7] - Художник-постановник
- «Телесеріал «Сни»»[8] - Художник-постановник
- «Розщеплені на атоми»[9] - Художник-постановник
- «Мама для снігуроньки»[10] - Художник-постановник
- «Тарас. Повернення» - Художник по костюмах
- «Девочки мои»[11] - Художник-постановник
- «Антон»[12] - Художник-постановник
- «Мати апостолів»[13] - Художник-постановник
- «Історичний фільм «КИЇВСЬКА РУСЬ»» - Художник-постановник
У своїй творчій діяльності Інга Житня долучалася і до інших проєктів:
- Короткі реклами на телеканалах, особливо часто їй доводилося працювати на каналі «1+1».
- Фільми, які по тим чи іншим причинам не побачили світ, та робота над ними була цікавою, і є надія, що можливо їх ще побачить публіка. Це такі, як фільм «Серце світу», який повинен був відтворити майже три епохи на території України; історичний фільм «Калмишевський» та інші фільми.
- Проєкти художніх конструкцій, на замовлення «Прем'єр-палацу» та інших організацій.
- Дизайнерська робота над серією косметики «Т-формула».
- Розробки емблем та знаків для фірм, підприємств.
- Кольорові вітражі для нової будівлі художньої школи ім.М.І. Вериківського.
- Виставка дитячого малюнку. Делі (Індія) Срібна медаль.
- Виставка графіки «Казковий світ».Персональна. Галерея «Ніл». Директор Г.С. Купчишин.
- Благодійна виставка «Молодь проти СНІДу. Київ в графіті». Галерея «Дім Миколи».
- Різдвяна виставка «Зимові етюди». Галерея «Ніл».Директор Г.С.Купчишин.
- Виставка «Любимо театр». Студія театру «Дельфи».Директор С.Еренбург.
- Серія виставок живопису: «Осінній вернісаж», «Різдво», «Весна в душі», «Пасха» в Галереї «Ніл». Директор Г.С.Купчишин.
- Живопис. «Осінні містерії». Персональна. Студія театру «Дельфи». Директор С.Еренбург.
- «Батик». Персональна. Інститут кораблебудування. 1999 рік.
- Благодійна художня виставка. Жовтневий палац. 2015рік. Організатор Ярослав Терновський.
- «Ікони». Благодійна художня виставка. Український дім. 2016 рік. Організатор Ярослав Терновський.
З 2008 року займається благодійною роботою. Є членом Міжнародної волонтерської організації «Крила»[14], відповідальна за культурно-мистецькі заходи, які проводить організація: виставки, зустрічі, конкурси, концерти.
- ↑ Інга Житня на сайті ukrkino (укр) . Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
- ↑ Телевізійний серіал "Запороги". Виробництво: Укртелефільм, студія «Злагода». Рік 2005-2007. Серій: 10. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Телевізійний серіал "Ситуація 202". Робота над фільмом – 2006рік. Виробництво: компанія «Старт Медіа». Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Фільм «Мотлох» увійшов у десятку кращих фільмів на Канському фестивалі 2009року. Він був створений молодою творчою групою, яка брала участь в українсько-німецькому міждержавному проекті галузі кіноосвіти «Справа поглядів». Керівник проекту Каті Ронке визначила його мету: об’єднати талановиту «кіношну» молодь різних європейських країн, першою з яких стала Україна. Участь у проекті приймали шість груп з Німеччини і шість груп з України.
- ↑ Телесеріал «Сусіди» Рік виходу на екран – 2010. Виробник – Україна. «Фільм ЮА». Жанр фільму – мелодрама, драма. 200 серій. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ »Жіночий лікар (телесеріал) - інфо про знімальну групу на сайті www.kino-teatr.ru [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Кінофільм «Піти, щоб залишитись» 2 серії. Робота над фільмом – 2013 рік. Виробник – Україна. Жанр – мелодрама. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Телесеріал «Сни», 30серій. Робота над фільмом – 2015 -2016 р.р. Виробник – Україна. Канал –ТВ-3. Компенія «Гараж». Жанр – драма, детектив. Хронометраж – 45хв. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Фільм «Розщеплені на атоми». Робота над фільмом – 2016 рік. Виробник – Україна. Замовник телеканал «1+1». Жанр – Біографічний. Документальний. Художній. Драма. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Фільм "Мама для снігуроньки". 4 серії. Робота над фільмом – 2017 рік. Виробник – Україна. «Стар Медіа». Жанр – мелодрама. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Фільм "Девочки мои". Робота над фільмом – 2019 рік. Виробник – Україна. Filmsfream «Vileton Fslm». Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Фільм "Антон".(2019 рік). Виробник – Грузія, Україна, Литва, Польща. Режисер – Заза Урушадзе. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Фільм "Мати апостолів"(2019 рік). Виробник – ТОВ «Золотое Руно». Режисер - Заза Буадзе. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Міжнародна благодійна організація «Волонтерське об’єднання «Крила» – це недержавна організація, яка об’єднує всіх небайдужих людей, готових на громадських засадах, в рамках широкого волонтерського руху, в добровільній і безкорисливій формі, допомагати кожному, хто її потребує. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.