Жовтий Дмитро В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтий Дмитро В'ячеславович
 Солдат
Загальна інформація
Народження11 вересня 1987(1987-09-11)
Львів
Смерть15 листопада 2014(2014-11-15) (27 років)
Новоайдар, Луганська область
(автомобільна аварія)
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Псевдо«Скорпіон»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Бої за Луганський аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятник на могилі Д. Жовтого

Дмитро́ В'ячесла́вович Жо́втий (11 вересня 1987, Львів — 15 листопада 2014, Новоайдар, Луганська область) — український військовик, учасник війни на сході України, солдат Збройних сил України, розвідник (24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»), псевдо «Скорпіон». Учасник Революції Гідності[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив львівську СЗОШ № 68, працював на заводі «ЛОРТА».

Брав активну участь в подіях Революції Гідності. Після Майдану записався добровольцем.

У червні 2014 року під Луганськом закрив собою побратимів від розриву гранати, був важко поранений. В шпиталі одружився — свою майбутню дружину зустрів під час Майдану в Українському Домі, кохана була волонтером. Не долікувався та повернувся на фронт.

15 листопада 2014 року загинув у ДТП в Новоайдарі Луганської області[2].

17 листопада із Дмитром попрощались у Києві в Українському Домі[3]. 18 листопада відбувся парастас в церкві святого Архистратига Михаїла, що на вул. Каховській у Львові. 19 листопада відбулося прощання біля будинку на вулиці Городоцькій, 313, у якому мешкав Дмитро. Похований 19 листопада 2014 року на Личаківському цвинтарі у Львові, поле почесних поховань № 76[4].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 161/2017 «Про відзначення державними нагородами України» від 13 червня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
  • нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/221364-dobrovoltsia-batalionu-aidar-pokhovaiut-zavtra-na-lychakivskomu-kladovyshchi-zminy
  2. а б Жовтий Дмитро В'ячеславович («Скорпіон»). memorybook.org.ua. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  3. 19 листопада у Львові поховають розвідника батальйону «Айдар» і майданівця Дмитра Жовтого (відео). dailylviv.com. Щоденний Львів. 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  4. В середу у Львові поховають ще одного Героя, який загинув в зоні АТО. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 18 листопада 2014. Процитовано 4 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Указ Президента України № 161/2017 «Про відзначення державними нагородами України». president.gov.ua. Президент України. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]