Жорж-Луї Лесаж
| Жорж-Луї Лесаж | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 червня 1724[1][2] Женева, Женева, Швейцарія |
| Помер | 9 листопада 1803[1][2] (79 років) Женева, Женева, Швейцарія |
| Країна | Республіка Женеваd |
| Діяльність | фізик, Encyclopédistes |
| Галузь | фізика |
| Відомі учні | Charles Stanhope, 3rd Earl Stanhoped |
| Знання мов | французька[1] |
| Членство | Лондонське королівське товариство і Французька академія наук |
Жорж Луї Лесаж також Ле Саж (Georges-Louis Le Sage; 1724—1803) — швейцарський фізик, Автор теорії гравітації Лесажа та передбачив кінетичну теорію газів. Кореспондент Паризької академії наук (1761)[3], член Лондонського королівського товариства (1775).
Навчався в коледжі в Женеві, був у дружніх стосунках з Жан-Андре Делюком. Крім філософії, він вивчав математику у Габріеля Крамера, а фізику — у Жана-Луїса Каландріні в медичній школі в Базелі, де також давав приватні уроки математики. Він намагався стати професором математики в Женеві. Серед його учнів були П. Прево, Ларошфуко та ін. Листувався з Д'Аламбером, Ейлером, Бошковичем, Делюком і ін. Був великим шанувальником Лукреція і багато ідей брав з його поеми «Про природу речей». У 1762 р практично осліп після аварії.
Відомий за роботами з механіки та молекулярної фізики. У 1784 році побудував механічну теорію гравітації (теорія Лесажа), засновану на припущенні, що всесвітнє тяжіння пояснюється рухом дуже малих частинок в усіх напрямках у Всесвіті.
У 1774 році побудував одну з перших діючих моделей електричного телеграфу з електростатичною машиною (передавачем) і електроскопом (приймачем), в якому для кожної з 26 букв алфавіту був окремий провід. Телеграф діяв між двома кімнатами його будинку. Намагався пояснити природу газів. Ці спробу оцінили Р. Клаузіусом і Дж. Максвеллом. Максвелл писав: «Його теорія удару є хибною, але його пояснення експансивної сили газів» [тобто тиску] "" по суті те саме, що і в динамічній теорії, якою вона є зараз ". Ле Садж також чітко зазначив, що він не перший описав такий механізм, і посилався на Лукреція, Гассенді, Германа та Бернуллі .Його пояснення тиску мало чим відрізнялоя від сучасного, але сам Лесаж посилався на П. Ґассенді, Д. Бернуллі та інших.
Лесаж був не першим, хто запропонував теорію гравітації, названу пізніше його ім'ям. Схожі теорії раніше розглядав Фатіо, Креймер і Редікер.
Вперше механічну теорію гравітації сформулював Ніколя Фатіо де Дюйє, другом Ісаака Ньютона і Християна Гюйгенса. Кінетична теорія гравітації, над якою він працював все життя, стала головним науковим досягненням Фатіо. Лесаж говорив, що він дізнався про Фатіо від свого батька, який, в свою чергу знав Фатіо як одного з активних прихильників радикальних гугенотів («камизаров»). Що стосується самої теорії, то за словами Лесажа, він дізнався про неї від свого вчителя Габріеля Креймера в 1749 році.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Les membres du passé dont le nom commence par L [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.](фр.)
- Храмов Ю. А. Лесаж Жорж Луи (LeSage Georges-Louis) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 163. — 400 с. — 200 000 екз.