Заборовський Ярослав Юрійович
| Ярослав Юрійович Заборовський | |
|---|---|
| Jarosław-Marjan Zaborowski | |
 | |
| Народився | 8 серпня 1939 Львів, Польща |
| Помер | 26 січня 2021 (81 рік) Івано-Франківськ, Україна |
| Місце проживання | Івано-Франківськ |
| Країна | |
| Alma mater | ЛНУ |
| Галузь | історія |
| Заклад | Прикарпатський університет |
| Посада | Завідувач кафедри стародавнього світу і середніх віків ПНУ ім.Василя Стефаника |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Науковий керівник | І.І. Вейцківський М.Ю. Сергієнко |
| Відомі учні | М.М. Волощук |
| Членство | Знання |
| Партія | КПРС |
| Відомий завдяки: | дослідження республіканського Риму, дослідження історії Християнської Церкви |
| Батько | Заборовський Юрій Васильович |
| Мати | Заборовська Анна Теодорівна |
| У шлюбі з | Заборовська Тамара Василівна |
| Діти | Заборовська Данута Ярославівна Заборовська Ореста Ярославівна |
| Нагороди |  |
Ярослав Юрійович Заборовський (нар. 8 серпня 1939 Львів Польща — пом. 26 січня 2021 Івано-Франківськ Україна) – український історик фаховий спеціаліст з історії стародавнього Рима та історії християнської Церкви в античний період та середньовіччя, завідувач кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків (1992-1999) історичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ). Проректор з навчальної роботи Івано-Франківської духовної семінарії ім.священомученика Йосафата 1990-1991.
Народився 8 серпня 1939 року Львів, Польща (нині Україна). Батько Юрій Васильович Заборовський, мама Анна Теодорівна Солярів. Під час хрещення отримав подвійне ім'я Мар'ян-Ярослав. В 1944 р. після повернення з заслання трагічно загинув тато Юрій.[1]
Закінчив школу в 1956 р. усі випускні іспити здав на оцінку 5 ("добре"). Того ж року вступив на історичних факультет ЛНУ ім.Івана Франка. Науковий керівник Іван Вейцківський, дипломна робота "Історія Республіканського Риму".[1][2]
Закінчив навчання в 1961 р. працював вчителем у звичайній сільській школі с.Бітля Львівської обл.[1]
1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Спроби вирішення аграрної кризи кінця 130-х рр. до.н.е в Республіканському Римі" - захищався в Ленінградському університеті ім.А.О.Жданова.[1]
1964-1967 рр. працював викладачем історії в Дрогобицькому університеті. У 1967 р на запрошення ректора Устенка перейшов працювати до Івано-Франківського педагогічного університету,на посаду доцента, з 1990 р професора, заступник декана факультету історії 1976-1977, 1979-1981.[1]
Активно взяв участь у виході УГКЦ з підпілля, став першим проректором з навчальної роботи Івано-Франківської духовної семінарії святого Йогафата.[1]
Завідувач кафедри "Історії стародавнього світу та середніх віків" ПНУ ім.В.Стефаника 1992-1999
В 1999 р. вийшов на пенсію, не полишав наукової роботи, помер 26 січня 2021 р. в місті Івано-Франківськ[2][3]
- "Спроби вирішення аграрної кризи кінця 130-х рр. до.н.е в Риспубліканському Римі" 1967 р. Ленінград.
- Очерки по истории аграрных отношений в Римской республике. Львов : Вища школа, 1985. 200 с.
- На стежинах історії. — Івано-Франківськ, 2003. — 388 с. — ISBN 966-8588-00-2.
СРСР Медаль "Ветеран праці" 1989 р. [4]- СРСР Подяка Міністерства народної освіти Української РСР [4]
- СРСР Медаль "Макаренка" Міністерства народної освіти УРСР 1990 р.[4]
- Срібна ювілейна медаль Івано-Франківської єпархії УГКЦ 2000 р.[4]
Україна Почесний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації 2000 р.[4][1]
США лауреат гранту ACLS (1999 р.), що при Фонді Дейла Карнегі (Держдепартамент США)[4]
Список професорів-істориків ПНУ імені В.Стефаника
- ↑ а б в г д е ж Voloshchuk, Myroslav; Делятинський, Руслан. «Легенда історичного факультету». Пам’яті Ярослава Юрійовича Заборовського [in:] Галичина: науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. 2021. Вип. 34. С. 153–165. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ а б Помер професор ПНУ Ярослав Заборовський - Галичина. galychyna.if.ua. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Помер викладач одного з франківських університетів. Галицький Кореспондент (укр.). 26 січня 2021. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ а б в г д е Вічна пам'ять. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (укр.). 26 січня 2021. Процитовано 15 березня 2023.