Бітля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бітля
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Турківський район
Рада/громада Бітлянська сільська рада
Код КОАТУУ 4625580301
Основні дані
Засноване перша згадка про с.Бітля 19 листопада 1512р.(матеріали Віденського центрального архіву)
Населення 1101 (без с.Сигловате)
Площа 2,4 км²
Густота населення 458,75 осіб/км²
Поштовий індекс 82551
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 48°58′41″ пн. ш. 22°59′35″ сх. д. / 48.97806° пн. ш. 22.99306° сх. д. / 48.97806; 22.99306Координати: 48°58′41″ пн. ш. 22°59′35″ сх. д. / 48.97806° пн. ш. 22.99306° сх. д. / 48.97806; 22.99306
Середня висота
над рівнем моря
674 м
Водойми Бітлянка
Місцева влада
Адреса ради 82551, Львівська обл., Турківський р-н, с.Бітля , тел. 3-77-48
Карта
Бітля. Карта розташування: Україна
Бітля
Бітля
Бітля. Карта розташування: Львівська область
Бітля
Бітля
Бітля. Карта розташування: Турківський район
Бітля
Бітля

Бі́тля (англ. Bitlia) — село в Україні, в Турківському районі Львівської області. Розташоване за 37 км на південний захід від районного центру і за 16 км від залізничної станції Сянки на лінії Самбір-Ужгород. Населення становить 1101 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бітлянська сільська рада[1] з центром в селі, до неї ж належить село Сигловате.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Бітлю належить до 1565 року. Назва села походить від бойківського танцю Бітля, який виконується попарно, стоячи на бочці[2].

У межах примусової колективізації з боку радянських окупантів 1940-го створено колгосп імені Ворошилова. Згодом, після другої радянської окупації, створено радгосп «Дружба», а у селі функціонувала головна його садиба. 1967 року встановлено совєцький обеліск у пам'ять про односельців, які загинули у боротьбі з повстанцями УПА.

Церква[ред. | ред. код]

На рівній ділянці в центрі села при дорозі розташована мурована церква святого Миколая, споруджена 1842 року. Проектантом її будівництва був архітектор Йожеф Вандрушка. Споруда належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церква орієнтована вівтарем на північ, однонавова споруда з одноярусною невеликою квадратною вежею на західному фасаді. Складається з великої прямокутної нави, з внутрішньо виділеним присінком та дещо вужчого вівтаря, до якого з заходу прилягає невелике прямокутне захристя. Вкрита церква трисхилим дахом з маленькою маківкою на гребені. Оцинковані стіни завершені скромним профільованим ґзимсом, підкреслені наріжними лопатками. Бічні стіни прорізані високопосадженими півциркульними вікнами в простих обрамуваннях. Чільний фасад розділений профільованим ґзимсом на два яруси. Обабіч входу в скромному обрамуванні розташовані дві аркові ніші з іконами Христа й Богородиці. Над порталом табличка з написом та термальне вікно, що освітлює хори. Вежа вкрита наметовим дахом з переломом.

Господарство[ред. | ред. код]

У радянські часи тутешній радгосп «Дружба» у межах села (свого Бітлянського відділу) мав 1384 га сільгоспугідь, зокрема 427 га пасовиськ та 978 га лісу. Спеціалізувався на виготовленні м'яса, молока, картоплі й льону.

При радгоспі функціонувала автотракторна майстерня, також у Бітлі були швейна та взуттєва майстерні.

Населення[ред. | ред. код]

  • 1880–1355 кат. 1, гр.кат. 1281, юд. 72[3].
  • 1921–1776 мешканців.
  • 1970–2141 мешканець, дворів — 573.[4]
  • 1989–2000 (988 чол., 1012 жін.)[5]
  • 2001–1101[6].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі функціонує середня школа, дитсадок, два народні доми на 180 і 100 осіб, дві бібліотеки, амбулаторія, дві крамниці, поштове відділення в радянські часи були дві широкоекранні кіноустановки.

Галерея[ред. | ред. код]

Церква в Бітлі.jpg Вулиця в Бітлі.jpg
Церква св. Миколая
Головна вулиця в Бітлі

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Бітлянська сільська рада
  2. 5 самобутніх українських народів. Про Львів (uk-UA). 2017-10-18. Процитовано 2017-10-20. 
  3. Бітля(пол.) у «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich», druk «Wieku» Nowy-Świat Nr 59, Warszawa 1880
  4. «Історія міст та сіл УРСР. Львівська область», 1978, стор. 691
  5. Головне управління статистики Львівської області
  6. Облікова картка Бітлі на сайті Верховної Ради

Посилання[ред. | ред. код]