Казінцбарцика
Казінцбарцика Kazincbarcika | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Боршод-Абауй-Земплен | ||||
Регіон | Північна Угорщина | ||||
Населення | 30 709 | ||||
Площа | 36,70 км² | ||||
Густота населення | 860,35 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
Поштові індекси | 3700 | ||||
Телефонний код | +36-48 | ||||
Географічні координати | 48°15′11″ пн. ш. 20°38′44″ сх. д. / 48.25306° пн. ш. 20.64556° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | http://www.kazincbarcika.hu/hu/index.php | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Казінцбарцика у Вікісховищі |
Казінцбарцика (угор. Kazincbarcika) — місто на північному сході Угорщини, третє за розмірами місто медьє Боршод-Абауй-Земплен після Мішкольца і Озда. Населення — 30 709 осіб (2007).
Казінцбарцика знаходиться за 20 кілометрів на північний захід від столиці медьє Мішкольца і за 20 кілометрів на схід від кордону зі Словаччиною. Місто зв'язане автомобільними дорогами і залізницями з Мішкольцем та Словаччиною. Місто стоїть на правому березі річки Шайо.
Казінцбарцика — молоде місто. Воно було створене під час соціалістичної індустріалізації після закінчення Другої світової війни шляхом об'єднання декількох сіл і подальшого будівництва ряду промислових підприємств. Найдавнішим із сіл, що склали Казінцбарцику, було село Шайоказінц, вперше згадуване в 1240 році. Другою головною складовою міста було село Барціка. З назв двох цих сіл і було утворено назву нового міста. Аж до рубежу XIX і XX століть основним заняттям мешканців району було землеробство. Все змінилося після відкриття в другій половині XIX століття вугільних покладів, що призвело до розвитку гірничого видобутку та промисловості.
В 1954 році Казінцбарцика отримала статус міста. Розвиток промисловості міста призвів до його швидкого зростання, в 1950-х роках в ньому було 11 000 жителів, в 1970-х роках вже 30 000. Промислова криза 1980-х і 1990-х років викликала закриття низки підприємств, різке зростання безробіття і відплив населення. В XXI столітті економічна криза була подолана.
- Протестантська церква (бароко, XVIII століття).
- Греко-католицька церква (Мішкольцька єпархія).
- Міська картинна галерея.
- Бургірхен-на-Альці, Німеччина
- Димитровград, Болгарія
- Кнурув, Польща
- Свидниця, Польща
- Ревуца, Словаччина
- Синніколау-Маре, Румунія
- Тячів, Україна
- Сайт міста [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |