Канкрін Іван Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канкрін Іван Вікторович
Народився1855(1855)
Веселянка, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померпісля 1917
ПідданствоРосійська імперія
Національністьнімці[1]
ДіяльністьГубернатор Бесарабії (1908—1912), Сенатор (1913—1917)
УчасникРосійсько-турецька війна 1877–78
ПартіяРосійські збори
Конфесіяправослав'я[1]
РідQ46199926?
БатькоViktor Cancrind
МатиYelizaveta Cancrind
ДітиQ120919756?
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Зірки Румунії

Канкрін Іван Вікторович (1855[2] с.Веселянка, Катеринославська губернія, Російська імперія — після 1917) державний діяч Російської імперії, бессарабський губернатор, сенатор, граф. Син гвардійського полковника графа Віктора Єгоровича Канкріна (1825—1882) та Єлизавети Іванівни Симонич, онук міністра фінансів графа Єгора Францовича Канкріна.

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався на юридичному факультеті Київського національного університету. У 1877 році пішов з 3-го курсу і 19 грудня вступив однорічним охотником у 8-й уланський Вознесенський полк. Брав участь у Російсько-турецькій війні 1877-1878 років. У лютому 1878 був переведений у Кінний лейбгвардії полк, у травні 1880 пішов у корнети, а в жовтні того ж року вийшов у відставку.

В 1886 повернувся на службу: обирався гласним Олександрівського повіту (з 1884) і Катеринославської губернії, ватажком дворянства Олександрівського (1886-1905) і Маріупольського повітів, почесним світовим суддею Олександрівського повіту (1888).

Був одним із засновників та піклувальником Національного університету «Запорізька політехніка», з 1901 року був головою опікунської ради училища. Також був довічним почесним членом Олександрівського повітового піклування дитячих притулків. У 1898 році Олександрівська міська дума обрала графа Канкріна почесним громадянином Запоріжжя (тоді Олександрівська). Був членом Російських зборів.

У 1908-1912 роках обіймав посаду губернатора Бессарабської губернія, був зарахований до Державної канцелярії. 1913 року був призначений сенатором, присутнім у другому департаменті.

Доля після Жотневої революції невідома.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Картотека Амбургера
  2. Славетні запоріжці. Канкрин Іван Вікторович. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 2 липня 2022.