Кано Таканобу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кано Таканобу
狩野 孝信
Народження1 грудня 1571(1571-12-01)
Кіото, Японія
Смерть18 жовтня 1618(1618-10-18) (46 років)
ПохованняMyōgaku-jid і Ikegami Honmon-jid
Національністьяпонець
КраїнаЯпонія
Жанрживопис
НавчанняШкола Кано
Діяльністьхудожник
ВчительКано Ейтоку
БатькоКано Ейтоку
ДітиКано Тан'ю, Кано Наонобу і Кано Ясунобу
Брати, сестриКано Міцунобу
РодичіSassa Narimasad
Роботи в колекціїМузей мистецтва Метрополітен[1] і Художній музей Сієтла
CMNS: Кано Таканобу у Вікісховищі

Кано Таканобу (яп. 狩野 孝信, 1 грудня 1571 року — 18 жовтня 1618 року) — японський художник  періоду Адзуті-Момояма, майстер школи живопису Кано. Кано Таканобу — син славетного художника Кано Ейтоку, батько художників Кано Тан'ю, Кано Наонобу та Кано Ясунобу.

Життя та творчість

[ред. | ред. код]

Кано Таканобу народився 1 грудня 1571 року в Кіото[2]. Він був молодшим сином голови школи живопису Кано, славетного художника Кано Ейтоку і молодшим братом художника Кано Міцунобу[3][4].

Коли приблизно в 1610-1615 році Кано Наганобу (1577—1654), старший брат Кано Ейтоку, за наказом влади сьогунату Едо, переїхав до міста Едо, Кано Таканобу залишився на чолі гілки школи Кано в Кіото. У той час Таканобу отримував багато замовлень робіт від влади і багатої знаті. Після смерті Кано Ейтоку тільки Наганобу і Таканобу володіли достатньою майстерністю і авторитетом для того, щоб стати на чолі школи і передавати майстерність і традиції школи учням[3].

За допомогою фінансової підтримки від сьогунату Токугава (Едо) Таканобу в 1614 році створив розпису для нового палацу імператора Ґо-Мідзуноо. Робота охоплювала безліч розсувних панелей в палаці і прилеглих будівлях [5]. Також двадцяти трьом панелям із зображенням тридцяти двох китайських мудреців в тронному залі Сісін Імператорського палацу в Кіото приписується авторство Кано Таканобу[6]. Розписи були створені фарбами на шовку і прикріплені до дерев'яних панелей. Китайські мудреці були традиційним мотивом для розписів в палацах, оскільки монархам подобалося уособлювати себе з цими зразками мудрості і моралі[6]. Ці розписи є одними з небагатьох збережених на цей час робіт художника і найстаршими зі збережених творів мистецтва в залі палацу [7].

У 1617 році старший син Таканобу Кано Тан'ю вирушив до міста Едо і став першим офіційним живописцем (гойо-есі) сьогунату Токугава

[8][9]. Після смерті Таканобу школу Кано в Кіото очолив його другий син Кано Наонобу (1607—1650), але в 1630 він також переїхав в Едо і отримав там статус гойо-есі [10][9]. Школу в Кіото спочатку очолив Кано Саданобу, а потім наймолодший син Таканобу — Кано Ясунобу. Він також вирушив до старших братів в Едо, залишаючись при цьому офіційним головою школи в Кіото [11].

  • Зустріч імператора Вена і рибалки Люй Шана, ліва частина
    Зустріч імператора Вена і рибалки Люй Шана, ліва частина
  • Зустріч імператора Вена і рибалки Люй Шана, права частина
    Зустріч імператора Вена і рибалки Люй Шана, права частина
  • Хотей
    Хотей
  • Імператор Ґо-Йодзей
    Імператор Ґо-Йодзей
  • Портрет Мурасакі Сікібу
    Портрет Мурасакі Сікібу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/73192
  2. ↑ Yamashita, 2004, с. 60.
  3. ↑ а б Gerhart, 2003, с. 15.
  4. ↑ Yasumura, 2006, с. 14.
  5. ↑ Lillehoj, 2011, с. 88—89.
  6. ↑ а б Lillehoj, 2011, с. 91.
  7. ↑ Lillehoj, 2011, с. 96.
  8. ↑ Portrait of Kanô Tan'yû. e-museum: National Treasures and Important Cultural Properties of National Museums, Japan. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  9. ↑ а б Yasumura, 2006, с. 44.
  10. ↑ Gerhart, 2003, с. 15—16.
  11. ↑ Gerhart, 2003, с. 16.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кано_Таканобу&oldid=40709010