Карач Ольга Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карач Ольга Євгенівна
Народилася5 січня 1979(1979-01-05) (45 років)
СРСР м. Вітебськ, БРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Білорусь
Діяльністьжурналістика, громадський рух
Alma materВітебський державний університет імені Петра Машерова (2002)
ЧленствоNational Council of United Democratic Forcesd
ПосадаКерівник Міжнародного Центру громадських ініціатив «Наш Дом»
ПартіяОб'єднана громадянська партія
Конфесіяправослав'я
У шлюбі зБорщевський Олег
Нагороди
Сайтnash-dom.info

Ольга Євгенівна Карач (нар.5 січня 1979, м. Вітебськ, БРСР) — білоруська журналістка, громадська діячка, політикиня, член Білоруської Асоціації журналістів, акціонер ЗАТ "Видавничий Дім «Вітебський кур'єр», керівниця Міжнародного Центру громадських ініціатив «Наш Дом», зареєстрованого в Чехії.

Активно виступає проти режиму Лукашенка, за що переслідується владою[1][2][3][4][5][6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась в сім'ї робітників. Закінчивши середню школу № 6 з золотою медаллю, у 1996 році вступила до Вітебського державного університету ім. П. М. Машерова, який закінчила 2002 року з червоним дипломом. Чотири роки працювала вчителькою російської мови й літератури, білоруської мови та літератури в одній з середніх шкіл Вітебська.

Отримує другу вищу освіту в Московському обласному інституті управління і права. Магістрантка програми «Публічна Політика» Європейського гуманітарного університету в Вільнюсі.

Стала засновницею газет «Вітебський кур'єр» та «Наш дом». Через об'єктивне і правдиве висвітлення подій, тиражі газет постійно конфісковуються владою[7][8], а сайт «Вітебського кур'єра», після спеціального указу президента, став першим відключеним сайтом у переліку незалежних інтернет-видань[9][10].

Суспільна і політична діяльність

[ред. | ред. код]

В 1996 році при університеті заснувала молодіжне суспільне об'єднання (ініціативу) «7 грань». Отримувала іменну стипендію імені О. С. Пушкіна, якої згодом була позбавлена через політичну активність — участь у незареєстрованому русі «Зубр».

У грудні 2002-го створила громадську організацію «Наш Дом» (Вітебськ), з якою за кілька років вийшла на національний рівень. В березні 2002 року «Свободные новости+» визнали Ольгу Карач найкрасивішою політикинею Білорусі[11]. У березні 2003 року була обрана депутаткою Вітебської міської Ради депутатів 24-го скликання.

У 2009 році реалізувала проєкт, який згодом став книгою спогадів «Діти війни» (спогади колишніх в'язнів фашистських концтаборів і дітей, насильно відправлених на роботи до Німеччини)[12][13].

Ініціаторка великої кількості різноманітних акцій, серед яких: кампанія «Обережно, міліція»[14][15][16], республіканська акція по облаштуванню кладовищ «Квіти замість бур'янів»[17][18], фестивалю «Ендорфін»[19][20], фестивалю «Жіноча рибалка»[21] та ін.

Ольга Карач була головою Вітебської обласної організації Об'єднаної Громадянської партії[22][23].

У серпні 2010 року отримала престижну Міжнародну Радебойльську премію «За мужність» (Radebeuler Courage Preis)[24].

У 2021 році КДБ включив Карач до «списку осіб, що пов'язані з терористичною діяльністю»[25], а 2022 року її YouTube- та Telegram-канали були визнані в Білорусі екстремістськими матеріалами[26]. Раніше у 2021 році екстремістськими матеріалами були визнані YouTube- та Telegram-канали «Нашого Дому»[27]; у травні 2022 року МВС включило саму організацію до списку екстремістських формувань[28].

Влітку 2024 року білоруська влада заочно засудила Ольгу Карач до 12 років позбавлення волі та штрафу[29].

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  1. Белорусская стратегия Европы после парламентских выборов-2008 [Текст] / О. Карач // Бюллетень «Новости НИСЭПИ». — 2008. — № 3 (49). — С. 55–58. — (Рубрика «Свободная трибуна»).
  2. Без права дышать… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2008. — № 2 (1350). — 30 апр. — С. 2. — (Рубрика «Мысли вслух»).
  3. Таможенный комитет взялся за костыли [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2008. — № 5 (1353). — 20 мая. — С. 2.
  4. Дети войны [Текст]: воспоминания / Е. Борщевская, О. Карач, А. Погорельский, С. Таболо, О. Шпаковская. — Смоленск, 2009. — 128 с. — 1000 экз.
  5. Зеркало для кандидата или еще раз о праймериз [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2009. — № 1. — 18 сент. — С. 5.
  6. Silna rodzina — Silna Białoruś??? [Электронный ресурс] / O. Karach. — 2009. — 29.03. — Режим доступа: www.URL: https://web.archive.org/web/20140317165417/http://www.feminoteka.pl/readarticle.php?article_id=657.
  7. А крысы бегут с корабля… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 28 (40). — 22 июля. — С. 1, 4.
  8. Вчера котов душили, душили… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 27 (39). — 15 июля. — С. 4.
  9. Выборы без выбора [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 15 (27). — 22 апреля. — С. 1.
  10. Запретить нельзя разрешить [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 14 (26). — 15 апреля. — С. 1, 3.
  11. Молчание ягнят [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 31 (43). — 9 сент. — С. 4.
  12. Хай клевешчуць… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 32 (44). — 16 сент. — С. 7.
  13. Четвертый листик клевера на удачу [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 41 (53). — 18 нояб. — С. 8.
  14. 2:0 в нашу пользу [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 13 (25). — 8 апреля. — С. 1, 3.
  15. Литвой управляют женщины [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2010. — № 29 (41). — 29 июля. — С. 1, 8.
  16. Alice nel Paese della Russia Bianca: tagliatele la testa, subito! [Электронный ресурс] / О. Karatch. — 2010. — 25 May. — Режим доступа: www.URL: http://www.cafebabel.it/article/33811/alice-nel-paese-della-russia-bianca.html [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.].
  17. My Quest To the City Council: Beginning [Электронный ресурс] / О. Karach. — 2010. — 21 Apr. — Режим доступа: www.URL: http://viewpoint-east.org/2010/04/21/my-quest-to-the-city-council-beginning/ [Архівовано 24 травня 2010 у Wayback Machine.].
  18. В чем Эдвард Лукас ошибается насчет Беларуси [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 20 (79). — 30 июня. — С. 4.
  19. Гавел & Лукашенко [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 45 (104). — 22 декаб. — С. 3.
  20. Дочерям Беларуси посвящается… [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 12 (71). — 5 мая. — С. 4.
  21. Осторожно, милиция! [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 44 (103). — 15 дек. — С. 3.
  22. Переходный возраст белорусского народа [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 9 (68). — 10 марта. — С. 4. — (Рубрика «Взгляд»).
  23. Площадь 19-го декабря: что это было? [Текст] / О. Карач // Витебский курьер. — 2011. — № 13 (72). — 12 мая. — С. 4.
  24. Женщины Беларуси требуют извинений! [Текст] / О. Карач // Наш дом инфо. — 2012. — 30 марта. — С. 1.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Очередное задержание кандидата в депутаты. Правозахисний центр «Вясна» (рос.).
  2. ↑ Вольгу Карач зьнялі з выбараў. Радіо Свобода (be-tarask) .
  3. ↑ Лукашенко приступил к обещанным посадкам. Радыё Свабодная Еўропа/Радыё Свабода (рос.).
  4. ↑ Кандидата лишили регистрации из-за воздушных шариков. Хартія 97 (рос.).
  5. ↑ Ольгу Карач разыскивает милиция. Білоруський партизан (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2014.
  6. ↑ Ольгу Карач били по лицу [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Затрыманы наклад газэты «Віцебскі кур’ер». Радіо Свобода (be-tarask) . Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 2 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  8. ↑ Затрыманыя наклады дзвюх газет. Правозахисний центр «Вясна» (біл.). Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 15 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  9. ↑ В Беларуси началось закрытие независимых интернет-изданий. Дзеркало тижня (рос.).
  10. ↑ Витебский Курьер: Жертва цензуры или панских разборок? (рос.)
  11. ↑ Карач Ольга Евгеньевна [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Книга «Дети войны» [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Дети войны [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Осторожно, милиционер! [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Осторожно, милиция [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Защитникам граждан и отечества посвящается [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ В Слуцке субботник разогнали трактором [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ Гражданская кампания «Наш дом» проводит республиканскую акцию по наведению порядка на кладбищах. Naviny.by (рос.). Архів оригіналу за 23 червня 2018.
  19. ↑ Эндорфин 2010 заглянул в реальность [Архівовано 29 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ Ночь перформанса на фестивале Endorphine. Naviny.by (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2018.
  21. ↑ В Коханово прошли соревнования по женской рыбалке [Архівовано 3 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ Ольга Карач возглавила Витебскую областную организацию ОГП[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  23. ↑ Витебские демократы избрали Ольгу Карач [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. ↑ Вольга Карач — лаўрэатка міжнароднай прэміі за мужнасць. Наша Ніва (біл.). Архів оригіналу за 17 березня 2014.
  25. ↑ Вольга Карач — у спісе датычных да «тэрарыстычнай дзейнасці». Новы Час (біл.). 3 вересня 2021.
  26. ↑ Спіс экстрэмісцкіх рэсурсаў расце і шырыцца. Новы Час (біл.). 10 червня 2022.
  27. ↑ Экстрэмісцкімі прызнаныя каналы Вольгі Карач і Ігара Макара. Новы Час (біл.). 20 травня 2021.
  28. ↑ Кампанія «Наш Дом» прызнаная «экстрэмісцкім фарміраваннем». Новы Час (біл.). 5 травня 2022.
  29. ↑ Правозащитницу Ольгу Карач в Беларуси заочно приговорили к 12 годам тюрьмы. Литовське національне радіо і телебачення (рос.). 9 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карач_Ольга_Євгенівна&oldid=43142232