Карл Бегас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Бегас
нім. Carl Begas
При народженнінім. Carl Joseph Begas
Народження30 вересня 1794(1794-09-30)[1][2][…]
Гайнсберг, Кельн, Німеччина[1]
Смерть24 листопада 1854(1854-11-24)[4][5] (60 років)
 Берлін, Королівство Пруссія[1]
ПохованняAlter Domfriedhof der St.-Hedwigs-Gemeinded
Країна Королівство Пруссія
Жанрпортрет
НавчанняБерлінський університет мистецтв
Діяльністьхудожник, викладач університету
ПокровительФрідріх Вільгельм III
Відомі учніFrédérique Émilie Auguste O'Connelld
ПрацівникБерлінський університет мистецтв
ЧленБерлінська академія мистецтв
ДітиOscar Begasd, Karl Begasd, Рейнгольд Бегасd і Adalbert Begasd[6]
Роботи в колекціїШтедель, Ермітаж, Баварські державні колекції картин, Стара національна галерея, Державні художні зібрання Дрездена, National Museum Paleis het Lood[7], Музей фюрера, Нова пінакотека, Музей Вальрафа-Ріхарца, Begas Hausd і Гаазький муніципальний музей

CMNS: Карл Бегас у Вікісховищі

Карл Йо́зеф Бе́гас (нім. Carl Joseph Begas; *30 вересня 1794(17940930), Гайнсберг — †23 листопада 1854, Берлін) — німецький художник-портретист.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Портрет данського скульптора Бертеля Торвальдсена (бл. 1820), Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія

Батько Карла Бегаса, суддя за фахом, готував сина до роботи в сфері юриспруденції, однак уже в школі у Бегаса проявився хист до малювання.

У 1812 році Карла Бегаса направили до Парижа для удосконалення техніки живопису. Після півторарічних студій у майстерні французького художника Антуана-Жана Гро, Карл Бегас почав працювати самостійно. В 1814 році його копію Мадонни делля Седія було придбано пруським королем Фрідрихом Вільгельмом III, що звернуло увагу загалу до творчості молодого митця. Бегас отримав замовлення на створення декількох полотен великого формату на біблійні сюжети і у 1825 році, по поверненні з Італії, продовжив писати картини (ікони), які розмістили згодом у церквах Берліна і Потсдаму. Деякі з них написані на історичну тематику, але переважно являють біблійні сцени.

Бегас також займався портретним живописом, поповнивши королівську портретну галерею серією портретів видатних пруських письменників. У 1846 році К.Бегаса було призначено придворним художником.

Сини Карла Бегаса також стали митцями:

— Оскар Бегас (1828—1883) — художник.
— Рейнгольд Бегас (1831—1911) — скульптор.
— Адальберт Бегас (1836—1888) — художник.
— Карл Бегас (Молодший) (1845—1916) — скульптор.

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119181304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Karl (I) Begas
  3. SNAC — 2010.
  4. Dohme R. Begas, Karl der Ältere // Allgemeine Deutsche BiographieL: 1875. — Vol. 2. — S. 269–270.
  5. https://www.nrw-stiftung.de/projekte/projekt.php?pid=717
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  7. Portret van Marianne, prinses van Oranje-Nassau (1810-1883) — 1832.