Карл Міллес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Міллес
Carl Emil Wilhelm Andersson
Карл і Ольга Міллес, фото 1903 р.
При народженніКарл Еміль Вільгельм Андерссон
Народження23 червня 1875(1875-06-23)
Швеція Швеція, Упсала
Смерть19 вересня 1955(1955-09-19) (80 років)
 Стокгольм
ПохованняМіллесгорден
Національністьшвед
КраїнаШвеція Швеція, США США
Навчанняакадемія Колароссі, Париж
Діяльністьскульптор, архітектор, викладач університету
Напрямокреалізм
Роки творчості1895—1954
Покровителькороль Швеції
ВчительОґюст Роден
Відомі учніAnna Troili-Peterssond і Carin Nilsond
ПрацівникШведська королівська академія вільних мистецтв
ЧленКоролівська академія мистецтв і Американська академія мистецтв та літератури
Творипортрети, фонтани, садово-паркова скульптура
БатькоEmil "Mille" Anderssond[1]
У шлюбі зOlga Millesd[2]
Брати, сестриRuth Millesd[1], Tage Millésd[1], Evert Millesd[1], Stig Millesd[1] і Eivor Olga Augusta Millesd
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей скульптур просто неба Мідделгейм, Королівські музеї витончених мистецтв[3] і Swedish Centre for Architecture and Designd[4]
Нагороди
Автограф
Сайтmillesgarden.se/home.aspx

CMNS: Карл Міллес у Вікісховищі

Карл Міллес (справжнє ім'я Карл Еміль Вільгельм Андерссон (швед. Carl Emil Wilhelm Andersson), 23 червня, 1875 — † 19 вересня, 1955) — шведський скульптор. Створював скульптурні портрети, дрібну пластику, фонтани, працював в анімалістичному жанрі, робив садово-паркову скульптуру.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Швеції. Первісну художню освіту отримав у художньо-промисловому училищі міста Стокгольм, робив скульптури з дерева.

Паризький період

[ред. | ред. код]

Продовжив художню освіту в Парижі, в академії Колароссі. Був під впливом творів скульпторів Франції, серед яких — Огюст Роден, Антуан Бурдель, Арістид Майоль. Але справжнє захоплення викликали скульптури доби античності. Міллес годинами маював в музеї Лувр. Вивчення цих творів вплинуло на художню манеру Карла Міллеса — гостроту образів в бронзі, оголеність, свої інтерпретації міфологічних, а пізніше — біблійних персонажів і сюжетів.

Велика Балтійська виставка 1914 р

[ред. | ред. код]
Фонтан Посейдон, місто Гетеборг.

Звертання до анімалістичного жанру та міфологічних образів допомогло в створенні скульптути «Морське божество». Показане на Великій Балтійській виставці 1914 р., воно принесло митцю перший значний успіх в регіоні. Через шість років він став професором в Королівській академії мистецтв Стокгольму, де працював у 1920-1931 рр.

Прихильник фігуративного мистецтва

[ред. | ред. код]

Незважаючи на розквіт руйнівних модерністських течій в мистецтві 20 століття і могутню фінансову підтримку цих течій арт-ділками, Карл Міллес залишився прихильником фігуративного мистецтва, часто традиційного навіть за сюжетами. Хоча не відмовлявся від узагальнень, видовження чи деякої деформації своїх скульптур.

Життя у Сполучених Штатах

[ред. | ред. код]
Фонтан Бог вішає зірки на небо

З 1932 р. перебрався в США, де працював в престижному навчальному закладі Кренбрук академії, розташованому в передмісті міста Детройт, Блумсфілд Хіллз, де мешкали багаті верства населення. Працював там до 1952 р. Ще у 1945 р. отримав громадянство США. Більша частина творів Карла Міллеса розташована там.

Був одружений. Дружина — Ольга Міллес, художниця (1874—1967) з Австрії.

Останні роки

[ред. | ред. код]

Не поривав зв'язків з батьківщиною. Був ініціатором створення саду скульптур Міллесгорден із власними творами в Лідінге, що входить до складу великого Стокгольма — там зібрані авторські копії скульптур митця, розкидані по різних країнах світу. Ідея створення саду скульптур була підтримана королем Швеції, який також сприяв створенню і розплануванню там саду.

Подружжя Міллес жило також у Римі. Помер і похований у Стокгольмі.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Aldhagen G. Carl Milles. Norrköping: G. Aldhagen, 1991
  • Кравченко К. С. Карл Миллес 1875—1955. М.: Искусство, 1965
  • ж «Юный художник», август, 1984