Очікує на перевірку

Катастрофа B-24 в Гібралтарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катастрофа B-24 в Гібралтарі
Загальні відомості
Дата  4 липня 1943
Час  23:06
Характер  падіння при взльоті
Причина  остаточно не з'ясована
Місце  Гібралтар Аеропорт «Гібралтар»
Країна  Гібралтар Гібралтар
Координати  36°09′01″ пн. ш. 5°20′01″ зх. д. / 36.15028° пн. ш. 5.33361° зх. д. / 36.15028; -5.33361
Повітряне судно
Авіакомпанія  RAF
Модель  Consolidated B-24 Liberator
Бортовий номер  AL523«»
Пункт вильоту  Гібралтар, Аеропорт «Гібралтар», Гібралтар
Пункт призначення  Велика Британія Лондон, Велика Британія
Екіпаж  6
Пасажири  11
Вижило  1
Поранено  1
Загинуло  16
Місце події на карті
Катастрофа B-24 в Гібралтарі (Іспанія)
Катастрофа B-24 в Гібралтарі
Мапа

CMNS: Катастрофа B-24 в Гібралтарі у Вікісховищі

Катастрофа B-24 в Гібралтарі — авіаційна катастрофа, що трапилась 4 липня 1943 року, в Гібралтарі з транспортним літаком «Consolidated B-24 Liberator» Королівських повітряних сил Великої Британії, внаслідок якої загинули 16 осіб, у тому числі прем'єр-міністр Польщі у вигнанні Владислав Сікорський.

Літак

[ред. | ред. код]

Літак «Consolidated B-24 Liberator» з бортовим номером «AL523» 511-ї ескадрильї Королівських повітряних сил Великої Британії.[1]

Катастрофа

[ред. | ред. код]

4 липня 1943 року, коли Владислав Сікорський повертався до Лондона після інспекції польських військ на Близькому Сході, його літак о 23:07 впав у море за 16 секунд після вильоту з аеропорту «Гібралтар».[1][2][3] Сікорський, його донька, начальник штабу Тадеуш Климецький, 8 інших пасажирів та 5 членів екіпажу загинули. За офіційними даними у літаку було 11 пасажирів та 6 членів екіпажу, з яких вижив тільки чеський пілот Едвард Прхал.[4]

Загиблі

[ред. | ред. код]

Пасажири

[ред. | ред. код]
  1.   Віктор Казалет, член Консервативної партії Великої Британії
  2.   Ян Гралевський, кур'єр Армії крайової[5][6]
  3.   генерал-майор Тадеуш Климецький, начальник польського штабу[2]
  4.   Адам Кулаковський, ад'ютант Сікорського[5]
  5.   Зоф'я Лесневська, донька і секретар Сікорського[1][2]
  6.   В. Х. Лок[7]
  7.   полковник Анджей Марецький, начальник оперативного відділу польського штабу[2]
  8.   М. Піндер[7]
  9.   лейтенант Юзеф Поніківський, ад'ютант Сікорського[2]
  10.   генерал Владислав Сікорський, командувач польських військ і прем'єр-міністр польського уряду у вигнанні[1].
  11.   бригадир і член Консервативної партії Джон Персиваль Вайтлі[7][8].

Екіпаж

[ред. | ред. код]
  1. Ч. Б. Геррі, сержант, радист/стрілок[9]
  2. В. С. Херрінг, командир ескадрильї, другий пілот[9]
  3. Д. Хантер, сержант, радист/стрілок[9]
  4. Ф. Келлі, сержант, механік[9]
  5. Л. Зальцбург, ворент-офіцер, штурман[9]

Наслідки

[ред. | ред. код]

На місці катастрофи польський есмінець «Оркан» підібрав тіло Сікорського (тіла були виявлені не всі[1]) і вирушив до Британії[2]. Сікорського поховали на кладовищі загиблих польських військовослужбовців в Ньюарк-он-Тренті 16 липня 1943 року[1]. Вінстон Черчилль виголосив хвалебну промову на похоронах генерала.[3]

Смерть Сікорського стало поворотним пунктом для розділу сфер впливу в Польщі між союзниками. Сікорський був найавторитетнішим лідером уряду Польщі у вигнанні, і його смерть стала серйозним ударом для поляків.[10]

Розслідування інциденту

[ред. | ред. код]

7 липня 1943 року було скликано британський суд з розслідування причин катастрофи, але він не зміг визначити причину. Був зроблений висновок, що катастрофа літака сталася в результаті нещасного випадку, викликаним «заклинюванням елеронів управління» невідомого походження. Незважаючи на те, що незабаром з'явилася версія про саботаж,[3] в доповіді все ж було відзначено, що «не представляється можливим визначити якісь інші версії, так як сталося заклинювання». Польський уряд відмовився схвалити цю доповідь з причини суперечностей, наведених у доповіді, і відсутності переконливих висновків.[11]

Політичний контекст події відразу ж породив чутки про те, що смерть Сікорського була не випадковою, а, можливо, прямим результатом радянської, британської або навіть польської чи союзницької змови.[1][10][12][13][14] Деякі сучасні джерела відзначають, що аварія не була повністю пояснена, наприклад, Єжи Ян Лерський у своєму «Історичному словнику Польщі» (1996), в статті «Катастрофа над Гібралтаром» зазначив, що «існує кілька теорій, що пояснюють події, але таємниця не була повністю розкритою». [15] Однак, як вказує в статті про Сікорського в Польському біографічному словнику 1997 року Роман Вапинський, ніяких переконливих доказів про змову як причину катастрофи не виявили, і офіційною причиною загибелі Сікорського була вказана як нещасний випадок.[1]

У 2008 році тіло генерала Сікорського ексгумували, і його останки були вивчені групою польських вчених, яка в 2009 році зробила висновок про те, що генерал помер від ран, отриманих в результаті авіакатастрофи. Таким чином виключалися версія про те, що командувач польських військ був вбитий. Однак вони не виключили і версію саботажу, яка на даний момент розслідується польським інститутом національної пам'яті.[16][17][18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Roman Wapiński (1997). Władysław Sikorski. Polski Słownik Biograficzny, zeszyt 154 (T. XXXVII/3). с. 475.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  2. а б в г д е Tadeusz A. Kisielewski (January 2005). Zamach: Tropem zabójców Generała Sikorskiego (Polish) . Rebis. с. 169—170. ISBN 978-83-7301-767-2. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  3. а б в Michael Alfred Peszke (2005). The Polish Underground Army, The Western Allies, And The Failure of Strategic Unity in World War II. McFarland. с. 102. ISBN 978-0-7864-2009-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  4. • Komu zaszkodzi ekshumacja generała (Polish) . Focus.pl. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  5. а б Komisja Historyczna do spraw Opracowania Dokumentacji na temat Śmierci Gen. Władysława Sikorskiego - Inne organy doradcze powołane do rozpatrywania określonej sprawy lub grupy spraw - BIP Rady Ministrów i Kancelarii Prezesa Rady Ministrów. Bip.kprm.gov.pl. 25 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.
  6. Józef Szczypek (1984). Władysław Sikorski: fakty i legendy (Polish) . Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 231. ISBN 978-83-03-00671-4. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  7. а б в Piotr Żaroń; Władysław Sikorski. Armia Andersa : []. — Wydawn. Adam Marszałek, 1996. — С. 202. — ISBN 978-83-86229-54-3.
  8. 'Brig. J. P. Whiteley, M. P.' (obituary) in The Times dated 7 July 1943, p. 7
  9. а б в г д Wacław Król. Walczyłem pod niebem Europy i Afryki : []. — Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1991. — С. 307. — ISBN 978-83-205-4344-5.
  10. а б Stanczyk, Zbigniew L. (7 грудня 2002). Tajemnica gen. Sikorskiego (Polish) . Przegląd Polski Online". Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 2 серпня 2005.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  11. Michael Alfred Peszke (2005). The Polish Underground Army, The Western Allies, And The Failure of Strategic Unity in World War II. McFarland. с. 103. ISBN 978-0-7864-2009-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  12. Thom Burnett (November 2006). Conspiracy Encyclopedia. Franz Steiner Verlag. с. 47. ISBN 978-1-84340-381-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  13. Nicholas Atkin; Michael Biddiss; Frank Tallett (8 березня 2011). The Wiley-Blackwell Dictionary of Modern European History Since 1789. John Wiley & Sons. с. 389. ISBN 978-1-4051-8922-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  14. Davies, Norman (26 серпня 2008). No Simple Victory: World War II in Europe, 1939–1945. Penguin. с. 165. ISBN 978-0-14-311409-3. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  15. Jerzy Jan Lerski (1996). Historical Dictionary of Poland, 966–1945. Greenwood Publishing Group. с. 160. ISBN 978-0-313-26007-0. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  16. "No evidence Polish hero murdered" [Архівовано 6 вересня 2013 у Wayback Machine.] BBC News, 29 January 2009(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  17. IPN ujawnił jak zginął Sikorski (Polish) . Tvn24.pl. 29 січня 2009. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  18. Śledztwo ws. śmierci gen. Sikorskiego przeniesione z Katowic do Warszawy (Polish) . Wiadomosci.gazeta.pl. 5 вересня 2011. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.

Джерела

[ред. | ред. код]