Очікує на перевірку

Катастрофа B-24 в Гібралтарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катастрофа B-24 в Гібралтарі
Загальні відомості
Дата  4 липня 1943
Час  23:06
Характер  падіння при взльоті
Причина  остаточно не з'ясована
Місце  Гібралтар Аеропорт «Гібралтар»
Країна  Гібралтар Гібралтар
Координати  36°09′01″ пн. ш. 5°20′01″ зх. д. / 36.15028° пн. ш. 5.33361° зх. д. / 36.15028; -5.33361
Повітряне судно
Авіакомпанія  RAF
Модель  Consolidated B-24 Liberator
Бортовий номер  AL523«»
Пункт вильоту  Гібралтар, Аеропорт «Гібралтар», Гібралтар
Пункт призначення  Велика Британія Лондон, Велика Британія
Екіпаж  6
Пасажири  11
Вижило  1
Поранено  1
Загинуло  16
Місце події на карті
Катастрофа B-24 в Гібралтарі (Іспанія)
Катастрофа B-24 в Гібралтарі
Мапа
CMNS: Катастрофа B-24 в Гібралтарі у Вікісховищі

Катастрофа B-24 в Гібралтарі — авіаційна катастрофа, що трапилась 4 липня 1943 року, в Гібралтарі з транспортним літаком «Consolidated B-24 Liberator» Королівських повітряних сил Великої Британії, внаслідок якої загинули 16 осіб, у тому числі прем'єр-міністр Польщі у вигнанні Владислав Сікорський.

Літак

[ред. | ред. код]

Літак «Consolidated B-24 Liberator» з бортовим номером «AL523» 511-ї ескадрильї Королівських повітряних сил Великої Британії.[1]

Катастрофа

[ред. | ред. код]

4 липня 1943 року, коли Владислав Сікорський повертався до Лондона після інспекції польських військ на Близькому Сході, його літак о 23:07 впав у море за 16 секунд після вильоту з аеропорту «Гібралтар».[1][2][3] Сікорський, його донька, начальник штабу Тадеуш Климецький, 8 інших пасажирів та 5 членів екіпажу загинули. За офіційними даними у літаку було 11 пасажирів та 6 членів екіпажу, з яких вижив тільки чеський пілот Едвард Прхал.[4]

Загиблі

[ред. | ред. код]

Пасажири

[ред. | ред. код]
  1.   Віктор Казалет, член Консервативної партії Великої Британії
  2.   Ян Гралевський, кур'єр Армії крайової[5][6]
  3.   генерал-майор Тадеуш Климецький, начальник польського штабу[2]
  4.   Адам Кулаковський, ад'ютант Сікорського[5]
  5.   Зоф'я Лесневська, донька і секретар Сікорського[1][2]
  6.   В. Х. Лок[7]
  7.   полковник Анджей Марецький, начальник оперативного відділу польського штабу[2]
  8.   М. Піндер[7]
  9.   лейтенант Юзеф Поніківський, ад'ютант Сікорського[2]
  10.   генерал Владислав Сікорський, командувач польських військ і прем'єр-міністр польського уряду у вигнанні[1].
  11.   бригадир і член Консервативної партії Джон Персиваль Вайтлі[7][8].

Екіпаж

[ред. | ред. код]
  1. Ч. Б. Геррі, сержант, радист/стрілок[9]
  2. В. С. Херрінг, командир ескадрильї, другий пілот[9]
  3. Д. Хантер, сержант, радист/стрілок[9]
  4. Ф. Келлі, сержант, механік[9]
  5. Л. Зальцбург, ворент-офіцер, штурман[9]

Наслідки

[ред. | ред. код]

На місці катастрофи польський есмінець «Оркан» підібрав тіло Сікорського (тіла були виявлені не всі[1]) і вирушив до Британії[2]. Сікорського поховали на кладовищі загиблих польських військовослужбовців в Ньюарк-он-Тренті 16 липня 1943 року[1]. Вінстон Черчилль виголосив хвалебну промову на похоронах генерала.[3]

Смерть Сікорського стало поворотним пунктом для розділу сфер впливу в Польщі між союзниками. Сікорський був найавторитетнішим лідером уряду Польщі у вигнанні, і його смерть стала серйозним ударом для поляків.[10]

Розслідування інциденту

[ред. | ред. код]

7 липня 1943 року було скликано британський суд з розслідування причин катастрофи, але він не зміг визначити причину. Був зроблений висновок, що катастрофа літака сталася в результаті нещасного випадку, викликаним «заклинюванням елеронів управління» невідомого походження. Незважаючи на те, що незабаром з'явилася версія про саботаж,[3] в доповіді все ж було відзначено, що «не представляється можливим визначити якісь інші версії, так як сталося заклинювання». Польський уряд відмовився схвалити цю доповідь з причини суперечностей, наведених у доповіді, і відсутності переконливих висновків.[11]

Політичний контекст події відразу ж породив чутки про те, що смерть Сікорського була не випадковою, а, можливо, прямим результатом радянської, британської або навіть польської чи союзницької змови.[1][10][12][13][14] Деякі сучасні джерела відзначають, що аварія не була повністю пояснена, наприклад, Єжи Ян Лерський у своєму «Історичному словнику Польщі» (1996), в статті «Катастрофа над Гібралтаром» зазначив, що «існує кілька теорій, що пояснюють події, але таємниця не була повністю розкритою». [15] Однак, як вказує в статті про Сікорського в Польському біографічному словнику 1997 року Роман Вапинський, ніяких переконливих доказів про змову як причину катастрофи не виявили, і офіційною причиною загибелі Сікорського була вказана як нещасний випадок.[1]

У 2008 році тіло генерала Сікорського ексгумували, і його останки були вивчені групою польських вчених, яка в 2009 році зробила висновок про те, що генерал помер від ран, отриманих в результаті авіакатастрофи. Таким чином виключалися версія про те, що командувач польських військ був вбитий. Однак вони не виключили і версію саботажу, яка на даний момент розслідується польським інститутом національної пам'яті.[16][17][18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Roman Wapiński (1997). Władysław Sikorski. Polski Słownik Biograficzny, zeszyt 154 (T. XXXVII/3). с. 475.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  2. ↑ а б в г д е Tadeusz A. Kisielewski (January 2005). Zamach: Tropem zabójców Generała Sikorskiego (Polish) . Rebis. с. 169—170. ISBN 978-83-7301-767-2. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  3. ↑ а б в Michael Alfred Peszke (2005). The Polish Underground Army, The Western Allies, And The Failure of Strategic Unity in World War II. McFarland. с. 102. ISBN 978-0-7864-2009-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  4. ↑ • Komu zaszkodzi ekshumacja generała (Polish) . Focus.pl. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  5. ↑ а б Komisja Historyczna do spraw Opracowania Dokumentacji na temat Śmierci Gen. Władysława Sikorskiego - Inne organy doradcze powołane do rozpatrywania określonej sprawy lub grupy spraw - BIP Rady Ministrów i Kancelarii Prezesa Rady Ministrów. Bip.kprm.gov.pl. 25 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.
  6. ↑ Józef Szczypek (1984). Władysław Sikorski: fakty i legendy (Polish) . Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 231. ISBN 978-83-03-00671-4. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  7. ↑ а б в Piotr Żaroń; Władysław Sikorski. Armia Andersa : []. — Wydawn. Adam Marszałek, 1996. — С. 202. — ISBN 978-83-86229-54-3.
  8. ↑ 'Brig. J. P. Whiteley, M. P.' (obituary) in The Times dated 7 July 1943, p. 7
  9. ↑ а б в г д Wacław Król. Walczyłem pod niebem Europy i Afryki : []. — Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1991. — С. 307. — ISBN 978-83-205-4344-5.
  10. ↑ а б Stanczyk, Zbigniew L. (7 грудня 2002). Tajemnica gen. Sikorskiego (Polish) . Przegląd Polski Online". Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 2 серпня 2005.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  11. ↑ Michael Alfred Peszke (2005). The Polish Underground Army, The Western Allies, And The Failure of Strategic Unity in World War II. McFarland. с. 103. ISBN 978-0-7864-2009-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  12. ↑ Thom Burnett (November 2006). Conspiracy Encyclopedia. Franz Steiner Verlag. с. 47. ISBN 978-1-84340-381-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  13. ↑ Nicholas Atkin; Michael Biddiss; Frank Tallett (8 березня 2011). The Wiley-Blackwell Dictionary of Modern European History Since 1789. John Wiley & Sons. с. 389. ISBN 978-1-4051-8922-4. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  14. ↑ Davies, Norman (26 серпня 2008). No Simple Victory: World War II in Europe, 1939–1945. Penguin. с. 165. ISBN 978-0-14-311409-3. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  15. ↑ Jerzy Jan Lerski (1996). Historical Dictionary of Poland, 966–1945. Greenwood Publishing Group. с. 160. ISBN 978-0-313-26007-0. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2020.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  16. ↑ "No evidence Polish hero murdered" [Архівовано 6 вересня 2013 у Wayback Machine.] BBC News, 29 January 2009(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  17. ↑ IPN ujawnił jak zginął Sikorski (Polish) . Tvn24.pl. 29 січня 2009. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  18. ↑ Śledztwo ws. śmierci gen. Sikorskiego przeniesione z Katowic do Warszawy (Polish) . Wiadomosci.gazeta.pl. 5 вересня 2011. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катастрофа_B-24_в_Гібралтарі&oldid=41442497