Квасновський Василь Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квасновський Василь Петрович
Народився27 лютого 1940(1940-02-27)
Нежухів, Стрийський район, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР
Помер26 січня 2019(2019-01-26) (78 років)
Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Діяльністьлітератор, громадський діяч
Alma materСтрийський технікум механізації, Львівський політехнічний інститут
Знання мовукраїнська

Василь Петрович Квасновський (нар. 27 лютого 1940, с. Нежухів, Україна) — український громадський діяч, літератор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василь Петрович Квасновський народився 27 лютого 1940 року в с. Нежухові Стрийського району Львівської області (нині Україна).

Закінчив Стрийське ПТУ (1957) і технікум механізації (1962, нині коледж) в м. Стрию Львівської області, Львівський політехнічний інститут (1975, нині національний університет «Львівська політехніка»).

Від 1965 — на Тернопільщині: інженер у колгоспах Теребовлянського та Тернопільського районів, спеціаліст облсільгосптехніки й облагропрому, 1-й заступник начальника обласного управління сільського господарсвта і продовольства, голова Підволочиської районної державної адміністрації, радник голови Тернопільської обласної державної адміністрації.

У 1990—1993 — голова Тернопільської крайової організації Народного руху України.

З 2001 року був головою Тернопільської обласної організації Народної партії вкладників та соціального захисту[1]. На Парламентських виборах 2002 року балотувався від цієї партії[2].

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор книг

  • «Влада» (1992),
  • «У вогні» (1993),
  • «Жорна долі» (1995),
  • «Ренегати України» (2001),
  • «Кремлівські мойри» (2003),
  • «Пробудження» (2004),
  • «Пробудження 1990—1992» (2012),
  • «Світанок слави і тавро бездержавності» (2013),
  • «Підступи близнюків — сіонізму і комунізму» (2013).

Нагороди

[ред. | ред. код]

22 січня на сайті Президента був розміщений указ № 10/2017 від 21 січня 2017, яким В.Квасновський серед інших нагороджувався орденом Свободи за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю.

25 січня головний рабин України і Києва Азман Моше Реувен звернувся до президента Порошенко з проханням переглянути указ про нагородження Квасновського. Він звинуватив поета в антисемітизмі, «книги якого просякнуті ненавистю до євреїв».[3] 26 січня Адміністрація президента України заявила, що розміщення на сайті Президента «чернової» не остаточної редакції указу щодо нагородження орденом Свободи поета Василя Квасновского — результат технічної помилки. В уточненому Указі № 10/2017 від 21 січня 2017 року [Архівовано 27 Січня 2017 у Wayback Machine.], розміщеному на сайті президента, інформація про нагородження поета відсутня.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На Тернопільщині зареєстровано понад 130 партій. Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 27 Січня 2017.
  2. ↑ Народна партія вкладників та соціального захисту. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  3. ↑ Головний рабин України попросив забрати Орден Свободи у автора книги "Підступи близнюків - сіонізму і комунізму" [Архівовано 27 Серпня 2021 у Wayback Machine.], Лівий берег, 25 січня 2017
  4. ↑ У Порошенко назвали орден для Квасновского «технической ошибкой». Архів оригіналу за 26 Січня 2017. Процитовано 26 Січня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Квасновський_Василь_Петрович&oldid=35021344