Кейко Фухіморі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кейко Фухіморі
ісп. Keiko Sofia Fujimori Higuchi
Ім'я при народженніісп. Keiko Sofia Fujimori Higuchi
ПсевдоLa Chica[1], Señora K[2] і Ruth[3]
Народилася25 травня 1975(1975-05-25)[4][5] (49 років)
Ліма, Перу[4]
Країна Перу
Місце проживанняSantiago de Surcod[6]
Діяльністьполітична діячка
Alma materУніверситет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук (1994), Бостонський університет (1997), Колумбійська бізнес-школаd (2008), Colegio Sagrados Corazones Recoletad (1993), Questrom School of Businessd, Stony Brook University College of Businessd і Колумбійський університет
Знання мовіспанська і англійська
ПосадаПерша леді Перуd і member of the Congress of the Republic of Perud[7][8]
ПартіяPeople's Forced
Конфесіякатолицтво
БатькоАльберто Фухіморі[4]
МатиSusana Higuchid[4]
Брати, сестриКендзі Фухіморіd
Автограф

Кейко Софія Фухіморі Ігучі (ісп. Keiko Sofía Fujimori Higuchi, яп. 藤森 恵子; нар. 25 травня 1975(19750525), Ліма) — перуанська політична діячка, перша леді Перу, кандидатка у президенти на виборах 2011 року і на виборах 2016 року.

Дочка Альберто Фухіморі. У період президентства свого батька почала навчання в Університеті Стоуні-Брук в США, у 1997 році отримала диплом Бостонського університету. У 1994 році після розлучення батьків отримала титул першої леді Перу. Активно займалася благодійністю, переважно на користь дітей.

У 2004 році пошлюбила громадянина США Марка Вілланелла, який у 2009 році теж став громадянином Перу.

Після початку судового переслідування батька у 2005 році увійшла у велику політику, взявши участь у виборах до Конгресу Республіки Перу 2006 року від партії «Alianza por el Futuro» (абревіатура назви партії, AF, також є ініціалами Альберто Фухіморі) і набравши 602 869 голосів в окрузі Ліма, що стало абсолютним рекордом для одного кандидата на цих виборах. Депутатка Конгресу у 2006—2011.

У 2010 року оголосила про висунення на посаду президента Перу на виборах 10 квітня 2011 від блоку «Fuerza 2011». Кандидатом у віцепрезиденти став Рафаель Рей, колишній міністр оборони. В ході голосування 10 квітня отримала 23,49 % голосів, посіла друге місце і вийшла до другого туру (5 червня)[9]. Після обробки 99 % бюлетенів у другому турі її результат становить 48,452 %[10]; таким чином, Кейко посіла друге місце на виборах, поступившись Ольянте Умалі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://larepublica.pe/politica/1283132-opinan-keiko-senora-k-fp-debe-dirigir-congreso
  2. ↑ а б в г https://www.cidob.org/content/pdf/51272
  3. ↑ https://infogob.jne.gob.pe/Politico/FichaPolitico/keiko-sofia-fujimori-higuchi_historial-partidario_Q43AyhFWlVg=3h
  4. ↑ https://canaln.pe/actualidad/keiko-fujimori-permanece-su-casa-surco-recuperar-su-libertad-n343339
  5. ↑ https://www.congreso.gob.pe/Docs/participacion/museo/congreso/files/museo/presidentes/relacion_de_congresistas_2006-2011.pdf
  6. ↑ http://blog.pucp.edu.pe/blog/wp-content/uploads/sites/945/2016/04/20070617-2006-2011-Congresistas.pdf
  7. ↑ Elecciones Presidenciales 2011 року. RESUMEN NACIÓN [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
  8. ↑ Elecciones Generales 2011 Segunda Elección Presidencial. Архів оригіналу за 30 липня 2011. Процитовано 12 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]


політик Це незавершена стаття про політичну діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кейко_Фухіморі&oldid=43288870