Ольянта Умала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольянта Мойсес Умала Тассо
ісп. Ollanta Moisés Humala Tasso
Ольянта Мойсес Умала Тассо
Ольянта Мойсес Умала Тассо
Президент Перу
28 липня 2011 — 28 липня 2016
ВіцепрезидентМарісоль Еспіноза Крус
ПопередникАлан Ґарсія
НаступникПедро Пабло Кучинські

Народився26 червня 1962(1962-06-26) (62 роки)
Ліма
Відомий якполітик, офіцер
ГромадянствоПеру Перу
НаціональністьКечуа
Alma materNational Agrarian Universityd, Chorrillos Military Schoold і Папський католицький університет Перуd
Політична партіяПеруанська націоналістична партія
БатькоIsaac Humalad
У шлюбі зНадін Ередіа
Релігіякатолицтво
Нагороди
кавалер ордена Ізабелли Католички з ланцюгом кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке Орден «Сонце Перу» орден Незалежності (Катар)
ollantapresidente.pe

Ольянта Мойсес Умала Тассо (ісп. Ollanta Moisés Humala Tasso; * 26 червня 1962, Ліма) — перуанський політик і військовий (підполковник у відставці), президент Перу (2011—2016). Голова лівої індіанської Перуанської націоналістичної партії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син Ісаака Умали Нуньєса, засновника індіанського націоналістичного Етнокасерістського руху. Його брат Антауро Умала очолив заколот в місті Андауайлас 1 січня 2005 і кілька днів утримував поліцейський комісаріат міста[1].

Ольянта Умала вчився на військовика. Взяв участь у зіткненнях з бойовиками організації Сяючий шлях (Сендеро луміносо), в 1995 році брав участь у збройному конфлікті з Еквадором (війна Альто-Сенепі). У 2000 році підняв невдалий заколот проти президента Альберто Фухіморі. Після закінчення повноважень Фухіморі Умала був прощений Конгресом і якийсь час був військовим аташе у Франції та Південній Кореї. Після піднятого його братом заколоту пішов у відставку з військової служби і заснував Перуанську націоналістичну партію. У 2006 році взяв участь в президентських виборах. Набрав 30,62 % голосів у першому турі і 45,5 % — у другому, поступившись апрісту Алану Ґарсія.

У 2011 році знову брав участь у президентських виборах. Кандидати у віце-президенти — конгресмен Марісоль Еспіноза Крус і прокурор Омар Чеаде[2]. Умала спочатку вважався фаворитом першого туру виборів. У ході передвиборчої кампанії Умала обіцяв справедливіший розподіл доходів, єдину систему безплатної охорони здоров'я, боротьбу з корупцією, а також закон щодо обов'язкового виконання передвиборчих обіцянок. У той же час, незважаючи на лівий характер своєї передвиборчої програми, Умала прагнув дистанціюватися від Уго Чавеса та його ідей[3]. Умала вийшов у другий тур виборів, отримавши відносну більшість голосів — 31,76 %[4].

Тоді перуанський лауреат Нобелівської премії з літератури Маріо Варґас Льйоса називав вибір між ультралівим націоналістом Ольянтою Умалою і ультраправою консерваторкою Кейко Фухіморі «вибором між раком і СНІДом».[5]

5 червня 2011 відбувся другий тур виборів, де Умала здобув перемогу. Наступного дня Національна виборча комісія Перу офіційно оголосила про перемогу Ольянти Умали. За попередніми підрахунками, він набрав 50,5 % голосів.[5]

Серед головних зобов'язань переможця президентських виборів — збільшити на 20 % мінімальну заробітну плату, розширити кредитування незаможних, підвищити оподаткування і обмежити прибутки гірничодобувних компаній, ввести заборонні мита на експорт газу для насичення внутрішнього ринку, а також схвалити закон про обов'язкове виконання передвиборчих обіцянок.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Боевики, захватившие в перуанском городе Андауайлас комиссариат полиции, сдались властям. Жэньминь жибао. 05.01.2005. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 червня 2011.
  2. Кандидат на пост президента о программе партии[недоступне посилання з квітня 2019], Пренса Латина (18.12.2010)
  3. Перу. Выбирай, но осторожно. Euronews. 08.04.2011. Архів оригіналу за 14 квітня 2011. Процитовано 7 червня 2011.
  4. У Перу в другий тур президентських виборів вийшли відставний офіцер і дочка екс-президента
  5. а б Перу очолив індіанець-популіст[недоступне посилання]