Кеті Джетніл-Кіджінер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кеті Джетніл-Кіджінер
Народилася1989[1][2]
Маршаллові Острови[3][2]
Країна Маршаллові Острови[2]
Діяльністьпоетеса, письменниця, кліматична активістка
Alma materГавайський університет в Маноа[3] і Коледж Міллзаd
ЗакладCollege of the Marshall Islandsd
МатиХільда Хайн[4]
Сайтkathyjetnilkijiner.com

Кеті Джетніл-Кіджінер (1989, Маршаллові Острови) — поетеса та кліматична активістка з Маршаллових островів.

Життєпис та кар'єра

[ред. | ред. код]
Кеті Джетніл-Кіджінер на Всесвітній кліматичній конференції COP23

Джетніл-Кіджінер народилася на Маршаллових островах і виросла на Гаваях.[5] Вона отримала освітній ступінь бакалавра в коледжі Міллз в Каліфорнії[6] і ступінь магістра в галузі досліджень островів Тихого океану в Гавайському університеті в Маноа[7][8].

У своїй поезії Джетніл-Кіджінер висвітлює проблеми навколишнього середовища та глобального потепління. Вона також досліджує соціальну несправедливість, включаючи колоніалізм, міграцію та расизм.[7][9]

Її перша поетична збірка під назвою Iep Jāltok: Poems from a Marshallese Daughter, була опублікована в 2017 році видавництвом Університету Аризони.[7][10] Вважається першою опублікованою книгою поезій, написаною кимось із Маршаллових островів[9].

Кеті є співзасновником екологічної некомерційної організації «Jo-Jikum» (Jodrikdrik in Jipan ene eo e Kutok Maroro), яка спрямована на підтримку мікронезійської молоді для попередження наслідків глобального потепління та вирішення екологічних проблем, які впливають на клімат Маршаллових островів.[7][11]

Джетніл-Кіджінер викладала у коледжі Маршаллових островів дисципліни з тихоокеанських студій.[5]

Зараз вона здобуває освітньо-науковий ступінь доктора філософії (Ph.D.) з питань ґендера, медіа та культурології в Австралійському національному університеті.[12]

Вибрану поезію Джетніл-Кіджінер включили до UPU, кураторської роботи письменників тихоокеанських островів, яку вперше представили в театрі Silo в межах Оклендського фестивалю мистецтв у березні 2020 року[13] . UPU було перемонтовано в рамках фестивалю «Kia Mau» у Веллінгтоні (Нова Зеландія) в червні 2021 року[14]

Досягнення

[ред. | ред. код]

У 2012 році Кеті Джетніл-Кіджінер представляла Маршаллові острови на фестивалі «Poetry Parnassus» у Лондоні.[5][8] У 2014 році Джетніл-Кіджінер запропонували виступити на саміті ООН з питань глобального потепління. Вона виконала твір «Дорогий Матафеле Пайнем» на церемонії відкриття в Нью-Йорку.[7][15] У 2015 році її запросили виступити на COP21 в Парижі.[5] Також у 2015 році вона була обрана журналом Vogue як одна з 13 Climate Warriors[16], а в 2017 році «Earth Company» названа імпактним героєм року.[5]

Її роботи були включені до Азіатсько-Тихоокеанського триєнале сучасного мистецтва (APT9) у 2018 році в Галереї сучасного мистецтва Квінсленду, де її роботи нагадували процес ткацтва та дотримання гендерних принципів у формі інсталяції та перформансу.[17] У 2019 році Джетніл-Кіджінер стала стипендіатом Обами в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та співробітником медіа-лабораторії директора MIT.[18][19]

Відомі літературні праці

[ред. | ред. код]

Ієп Ялток: Вірші дочки Маршалла (2017)

[ред. | ред. код]

У 2017 році Джетніл-Кіджінер увійшла в історію, ставши першим автором з Маршальських островів, який опублікував книгу. Це збірка віршів під назвою «Іп Ялток: вірші доньки Маршалла» (англ. «Iep Jaltok: Poems from a Marshallese Daughter»).[9] Ця книга присвячена темам кризи людських відносин, а також поглиблення соціально-економічних та екологічних проблем, з якою зіткнулися Маршаллові острови через військову окупацію Сполученими Штатами Америки. У віршах Кеті описане повсякденне життя мікронезійців, які дотримуються своїх звичаїв та традицій, стикаючись з екологічними проблемами в результаті ядерних випробувань, колоніалізму та глобального потепління.[20]

«Підйом: З одного острова на інший» (2018)

[ред. | ред. код]

У 2018 році Джетніл-Кіджінер співпрацювала з Акою Нівіана, поетосою та екологічною активісткою з Гренландії, щоб написати вірш про їхні історії з наслідків глобального потепління. Вірш «Підйом: від одного острова до іншого» пояснює руйнування двох протилежних батьківщин і реальність танення крижаних шапок і підвищення рівня моря.[21] В інтерв'ю журналу Grist Magazine Джетніл-Кіджінер сказала, що «коли вона опинилася віч-на-віч із небезпекою, яка загрожує затопити батьківщину її предків, вона відчула благоговіння, а не гнів».[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ NMVW-collection website
  2. ↑ а б в Slate / J. Turner — NYC: 1996.
  3. ↑ а б https://www.poetryfoundation.org/poets/kathy-jetnil-kijiner
  4. ↑ https://www.rnz.co.nz/international/pacific-news/474075/us-extradites-naturalised-marshallese-citizens-in-alleged-bribery-scheme
  5. ↑ а б в г д Earth Company Impact Hero 2017: Kathy Jetñil-Kijiner. Earth Company (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.
  6. ↑ Mills College Viewbook 2015. Mills College Viewbook (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 9 листопада 2017.
  7. ↑ а б в г д Kathy Jetnil-Kijiner. Pacific Community (амер.). 8 серпня 2017. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 1 квітня 2022.
  8. ↑ а б Maclellan, Nic (22 листопада 2014). Young Pacific islanders are not climate change victims – they're fighting. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
  9. ↑ а б в Iep Jaltok: Poems from a Marshallese Daughter. The University of Arizona Press. 12 липня 2017. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 1 квітня 2022.
  10. ↑ Jetn̄il-Kijiner, Kathy (2017). Iep Jāltok: Poems from a Marshallese Daughter. University of Arizona Press. ISBN 9780816534029.
  11. ↑ Meet Kathy Jetnil-Kijiner, Marshall Islands - Nobel Women's Initiative. Nobel Women's Initiative (амер.). 26 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 9 листопада 2017.
  12. ↑ Kathy Jetnil-Kijiner's Upcoming Workshop and Lecture at the ANU - Pacific Institute - ANU. pacificinstitute.anu.edu.au (англ.). 5 травня 2017. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  13. ↑ UPU. Silo Theatre. March 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  14. ↑ UPU. Kia Mau Festival. June 2021. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  15. ↑ Marshallese poet Kathy Jetnil-Kijiner speaking at the Climate Summit - UN Climate Summit 2014. UN Climate Summit 2014 (амер.). 23 листопада 2014. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 9 листопада 2017.
  16. ↑ Russell, Cameron (30 листопада 2015). Climate Warriors. Vogue (амер.). Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 9 листопада 2017.
  17. ↑ Kathy Jetñil-Kijiner. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
  18. ↑ 2019 Cohort. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  19. ↑ Welcome to Leaders: Asia-Pacific!. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  20. ↑ Keown, Michelle (3 жовтня 2017). Children of Israel: US Military Imperialism and Marshallese Migration in the Poetry of Kathy Jetnil-Kijiner. Interventions. 19 (7): 930—947. doi:10.1080/1369801X.2017.1403944. ISSN 1369-801X.
  21. ↑ McKibben, Bill (12 вересня 2018). High ice and hard truth: the poets taking on climate change. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 18 вересня 2019.
  22. ↑ Indigenous poets read urgent climate message on a melting glacier. Grist (англ.). 1 листопада 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 18 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кеті_Джетніл-Кіджінер&oldid=43688694