Конус географічний
Конус географічний | |
Коротка назва | C. geographus |
---|---|
Наукова назва таксона | Conus geographus L., 1758[1] |
Таксономічний ранг | вид[1] |
Батьківський таксон | Conusd і Gastridiumd[1] |
Вернакулярна назва | 殺手芋螺[2] |
Охоронний статус згідно з МСОП | найменший ризик[3] |
Конус географічний у Вікісховищі |
Конус географічний[4][5] (Conus geographus) — вид черевоногих молюсків з родини Conidae.
Опис[ред. | ред. код]
Черепашка довжиною 43-166 мм. Черепашка велика, овально-конічної форми, товстостінна, роздута, асиметрична. Поверхня черепашки гладка. Загальне забарвлення білувате або бежеве, з тонкою «в'яззю» і розпливчастими плямами коричневого кольору — візерунком, що нагадує географічну карту. Вершина черепашки невисока, з невиразною короною[4]. Черепашка, як і у інших рибоїдних видів, має розширене устя.
Ареал[ред. | ред. код]
Тропічний Індо-Тихоокеанський регіон. Від Червоного моря до Японських островів (острів Ізу), включаючи акваторію Індії, Австралії і Філіппін[4] .
Біологія[ред. | ред. код]
Молюски зустрічаються на мілководних ділянках коралових рифів, зазвичай на коралах і між ними. Віддає перевагу піщаним грунтам, хоча зустрічається і в зоні круч, під камінням. Хижак — активно полює на риб, іноді — на молюсків[4] .
Помітивши здобич за допомогою осфрадія, спеціального чутливого органу, конус повільно наближається до неї. Здобич вбиває за допомогою отрути, яку впорскує в тіло жертви за допомогою спеціального органу. Отрута має нервово-паралітичну дію. Радула має зуби, видозмінені під гарпун — загострені кінці забезпечені гострими спрямованими назад шипами. Усередині гарпуна проходить порожнина, поєднана з отруйною залозою. Зуби сидять двома рядами, по одному зубу з кожного боку пластинки радули. Коли конус виявляє здобич, один зуб радули виходить з глотки, його порожнина заповнюється секретом отруйної залози, проходить хобот і затискається на кінці цього хобота. Потрапляючи в організм жертви, токсин знижує рівень глюкози в крові, викликаючи стан гіпоглікемічної коми . Смерть від укусу може наступити протягом декількох хвилин. Швидкодія токсину пояснюється рекордно коротким типом інсуліну в його складі.
Після укусу і упіймання здобичі молюск розтягує свій рот-воронку і проковтує здобич цілком. Розміри здобичі можуть бути величезні. У деяких випадках якщо конус зустрічає малорухомих тварин, наприклад сплячу рибу, він просто засмоктує її без укусу.
Географічний конус і людина[ред. | ред. код]
Отрута цього виду конусів є смертельною для людини[4][6]. На відміну від більшості інших видів роду, які ховаються в раковину при турбуванні і дотику до них, географічний конус, навпаки, проявляє сильну агресію[4]. Майже всі достовірні описи летальних випадків, викликаних отрутою конусів, приписуються до географічного конуса. Напівлетальна доза LD50 за різними даними становить 0,001-0,003 мг/кг або 0,012-0,03 мг/кг, що робить географічного конуса однією з найбільш токсичних тварин в світі[7][8][9].
Укол конуса викликає гострий біль і оніміння в місці ураження. Місце укусу спочатку блідне, а потім розвивається синюшність. Відчуття оніміння часто поширюється на інші ділянки тіла. У важких випадках можливі непритомність, спастичний параліч скелетної мускулатури, серцева недостатність та ін. Специфічних препаратів для лікування наслідків укусу конуса немає[10].
Інсулін у складі токсину конусів добре взаємодіє з рецепторами людини та активує сигнальний шлях, необхідний для засвоєння глюкози клітинами. За оцінками, в організмі його дія почалася б приблизно через 5 хвилин — тобто в три рази швидше, ніж у випадку найшвидшого з існуючих медичних препаратів. Вивчення кристалічної 3-D-структури інсуліну, витягнутого з токсину цього виду, показало потенційний спосіб створення більш швидкого інсуліну для лікування цукрового діабету[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в P Bouchet One, four or 100 genera? A new classification of the cone snails // J. Mollus. Stud. — OUP, Malacological Society of London, 2015. — Vol. 81, Iss. 1. — P. 9. — ISSN 0260-1230; 1464-3766 — doi:10.1093/MOLLUS/EYU055
- ↑ Catalogue of Life in Taiwan — 2003.
- ↑ The IUCN Red List of Threatened Species 2022.2 — 2022.
- ↑ а б в г д е Наталья Московская. Раковины мира. История, коллекционирование, искусство. — Москва : Аквариум-Принт, Харвест, 2007. — 256 с.
- ↑ Буруковский Р. О чём поют ракушки. — Калининград : Калининградское книжное издательство, 1977.
- ↑ Алякринский А. Р. Конусы: смертоносные моллюски тропических морей: каталог коллекции Дарвиновского музея. Каталог коллекции Дарвиновского музея. — М.: ГДМ, 2005. — 102 с.
- ↑ Geographic Cone Snail Profile. National Geographic Society. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 21 серпня 2021.
- ↑ Conus Geographus: The Geography Cone. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 21 серпня 2021.
- ↑ Conus geographus Linnaeus, 1758 — Record: CONUS BIODIVERSITY WEBSITE CATALOGUE. Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 21 серпня 2021.
- ↑ Стенько Ю. М., Михеньсон Д. А., Родников А. В. Опасные морские животные. — М.: Агропромиздат, 1989. — 64 с.
- ↑ Safavi-Hemami, Helena; Gajewiak, Joanna; Karanth, Santhosh; Robinson, Samuel; Ueberheide, Beatrix; Douglass, Adam; Schlegel, Amnon; Imperial, Julita; Watkins, Maren; Bandyopadhyay, Pradip; Yandell, Mark; Li, Qing; Purcell, Anthony; Norton, Raymond; Ellgaard, Lars; Olivera, Baldomero (2014-01-20). Specialized insulin is used for chemical warfare by fish-hunting cone snails. Proceedings of the National Academy of Sciences 112(6): 1743—1748. DOI:10.1073/pnas.1423857112. PMC 4330763 Freely accessible. PMID 25605914
Посилання[ред. | ред. код]
- WoRMS. World Register of Marine Species.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка); Пропущений або порожній|url=
(довідка) (Перевірено 18 липня 2008) - National geographic. [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.] Відео полювання географічного конуса на рибу [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.] .
- National geographic Росія — Морські равлики Conus geographus полюють за допомогою інсуліну і смертельно небезпечні для людей [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.].