Коростовцев Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коростовцев Михайло Олександрович
рос. Михаил Александрович Коростовцев
Народився10 (23) квітня 1900 або 1900[1]
Попівка, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер12 жовтня 1980(1980-10-12) або 1980[1]
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьісторик, єгиптолог, викладач університету
Alma materБакинський державний університет
Галузьісторія і єгиптологія
ЗакладІнститут сходознавства РАНd
Інститут історії АН СРСР
Вчене званняпрофесор, Список академіків АН СРСР і професор[d]
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1943)
ВчителіYuri Perepyolkind
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Михайло Олександрович Коростовцев (10 (23) квітня 1900, с. Попівка, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія — 12 жовтня 1980, Москва) — радянський єгиптолог, історик Стародавнього Сходу, дійсний член АН СРСР по Відділенню історії (1974).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив 6-ю Тифліську гімназію в 1919 році. У гімназичні роки листувався з відомим єгиптологом академіком Борисом Тураєвим. У 1920—1922 роках навчався в Політехнічному інституті в Тифлісі. Був призваний в Червону Армію і прослужив там до 1924 року. Потім служив в торговельному флоті. У 1929 році вступив до лав Комуністичної партії.

У 1934 році закінчив заочно історичний факультет Азербайджанського університету. В 1935 році був запрошений академіком Василем Струве на наукову роботу в Інститут сходознавства. Захистив кандидатську дисертацію «Рабство в Єгипті в епоху XVI династії» (1939); в 1943 році — докторську дисертацію "Письмо і мова стародавнього Єгипту. (Досвід культурно-історичного дослідження) ". З 1943 року — вчений секретар Інституту історії АН СРСР у Москві, з 1944 року — професор.

У 1944 направлений до Єгипту як кореспондент ТАСС і представник АН СРСР з гуманітарних наук. За спробу втекти до Англії був арештований 19 серпня 1947 і доставлений в СРСР; 29 травня 1948 року засуджений за ст. 58-1а КК РРФСР на 25 років виправно-трудових таборів. Достроково звільнений після перегляду справи (20 січня 1955).

Працював старшим науковим співробітником ІВ АН СРСР (Москва); з 1965 року завідував відділом Стародавнього Сходу. З 1974 року — дійсний член АН СРСР по Відділенню історії (історія зарубіжного Сходу). Почесний член Французького єгиптологічного товариства і Єгиптологічного інституту в Празі.

Помер в Москві, похований на Новому Донському кладовищі, поруч з Загальною могилою жертв репресій № 3.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Основні роботи

[ред. | ред. код]

Автор понад 200 наукових публікацій.

  • [1] / Пер. М. А. Коростовцева. — М. : ИВЛ, 1960. — 134 с. — (Памятники литературы народов Востока. Тексты. Большая серия) Архівовано з джерела 17 серпня 2021
  • Египетский язык. — М. : ИВЛ, 1961. — 103 с. — (Языки зарубежного Востока и Африки)
  • Писцы древнего Египта. М.: ИВЛ, 1962. 174 с. (2-е изд., доп.: СПб: Журнал «Нева»; Летний сад, 2001. 368 с.)
  • Иератический папирус № 127 из собрания ГМИИ им. А. С. Пушкина / М. А. Коростовцев. — М. : ИВЛ, 1961. — 72 с.
  • Введение в египетскую филологию. М., 1963. 280 с.
  • Grammaire du neoegyptien. М., 1973. 502 с.
  • Религия древнего Египта. М.: Наука, 1976. 336 с. (2-е изд.: СПб.: Летний сад, 2001.)
  • Повесть Петеисе III. Древнеегипетская проза / Пер. М. А. Коростовцева. М.: Художественная литература, 1978. 304 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 22 апреля 1980 года № 1939—Х «О награждении академика Коростовцева М. А. орденом Дружбы народов» // «Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик». — № 18 (2040) от 30 апреля 1980 года. — Ст.334.

Література

[ред. | ред. код]
  • Коростовцев Михаил Александрович // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Павлова О. И., Примаков Е. М. 80-летие академика М. А. Коростовцева // Вопросы истории. 1980. № 4;
  • Коростовцев Михаил Александрович [некролог] // Вопросы истории. 1980. № 12;
  • История и культура древнего и раннехристианского Египта: материалы научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения М. Э. Матье и М. А. Коростовцева (13-15 декабря 2000 г.). М., 2001;
  • Милибанд С. Д. Востоковеды России. XX — начало XXI в.: Биобиблиографический словарь. М., 2008. Т. 1;
  • Ладынин И. А., Тимофеева Н. С. Египтолог М. А. Коростовцев и его инициатива по созданию научного представительства СССР в Египте // Исторические записки, М., 2014, т. 15, с. 358—382.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коростовцев_Михайло_Олександрович&oldid=39364856