Крячок білолобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крячок білолобий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Крячкові (Sterninae)
Рід: Крячок (Sterna)
Вид: Крячок білолобий
Sterna striata
Gmelin, JF, 1789
Ареал S. striata      Гніздовий ареал      Негніздовий ареал
Ареал S. striata      Гніздовий ареал      Негніздовий ареал
Посилання
Вікісховище: Sterna striata
Віківиди: Sterna striata
EOL: 1049351
ITIS: 176916
МСОП: 22694607
NCBI: 297824
Fossilworks: 143808

Крячок білолобий[2] (Sterna striata) — вид сивкоподібних птахів підродини крячкових (Sterninae) родини мартинових (Laridae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид гніздиться на Північному та Південному островах Нової Зеландії, острові Стюарт, островах Чатем, Оклендських островах і островах Снерс біля узбережжя Нової Зеландії, а також на островах Фліндерс і Кейп-Баррен у Бассовій протоці біля Тасманії. Взимку блукаючі птахи трапляються також вздовж східного узбережжя Австралії.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • S. s. incerta Mathews, 1912 — острови у Бассовій протоці, чисельність 120 птахів;
  • S. s. striata Gmelin, 1789 — Нова Зеландія, популяція 5-20 тис. птахів;
  • S. s. aucklandorna Mathews, 1929 — Чатем та Оклендські острови, 1000-5000 птахів.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Мешкає в прибережних районах, гніздячись на скелястих або піщаних пляжах і галькових островах у річках, а також на прибережних скелях і безлюдних баржах, часто поблизу прибою. Годується вздовж берега і в затоках, а взимку над океанськими водами. Він харчується майже виключно рибою, але інколи бере креветок, які харчуються в зоні прибою або на відстані кількох кілометрів у морі. Він часто харчується зграями, пірнаючи з 7-10 метрів із зависанням або без нього, а також контактно-пірнаючи. Гніздування відбувається з жовтня по грудень, більшість колоній складається з 100-500 пар, хоча поодинокі пари зареєстровані на краях ареалу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2019). Sterna striata: інформація на сайті МСОП (англ.) 31 березня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]