Очікує на перевірку

Кубок світу з біатлону 2013–14, індивідуальна гонка, чоловіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок світу
попередній2013–14наступний
Чоловіки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Змішана естафета
Жінки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Етапи

Естерсунд | Гохфільцен | Аннесі | Обергоф | Рупольдінг
Антерсельва | Поклюка | Контіолахті | Осло

Олімпійські ігри

Змагання в заліку індивідуальних гонок в програмі кубку світу з біатлону 2013–2014 серед чоловіків розпочалися 28 листопада 2013 року на першому етапі у шведському Естерсунді й завершилися 11 січня 2014 на п'ятому етапі у німецькому Рупольдінгу. Загалом в рамках сезону 2013–2014 років було заплановано проведення трьох індивідуальних гонок, однак індивідуальна гонка, яка проходитиме в рамках Олімпійських ігор не буде зарахована до заліку Кубка світу. Свій титул володаря малого кришталевого глобуса 2012–2013 захищав француз Мартен Фуркад. За підсумками сезону малий кришталевий глобус здобув норвежець Еміль Хегле Свендсен.

Формат

[ред. | ред. код]

Індивідуальна гонка проводиться на дистанції 20 км. Біатлоністи, котрі стартують з інтервалом у 30 секунд, повинні подолати чотири вогневі рубежі, на кожному, з яких слід розбити по 5 мішеней. Перша і третя стрільби проводяться лежачи, друга й четверта — стоячи. За кожну нерозбиту мішень до загального часу біатлоніста додається 1 хвилина.

Призери сезону 2012—13

[ред. | ред. код]
Медаль Біатлоніст Очки
Gold: Франція Мартен Фуркад 180
Silver: Німеччина Андреас Бірнбахер 104
Bronze: США Тім Берк 102

Нарахування очок

[ред. | ред. код]
Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
Очки 60 54 48 43 40 38 36 34 32 31 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Призери етапів

[ред. | ред. код]
Етап Золото Час Срібло Час Бронза Час
Естерсунд
Протокол [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.]
Мартен Фуркад
Франція Франція
50:10.9
(0+0+0+0)
Сімон Едер
Австрія Австрія
52:17.0
(0+0+0+1)
Даніель Мезотіч
Австрія Австрія
52:31.1
(1+0+0+0)
Рупольдинг
Протокол [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Еміль Хегле Свендсен
Норвегія Норвегія
48:58.5
(1+0+0+0)
Олексій Волков
Росія Росія
49:13.3
(0+0+0+0)
Євген Устюгов
Росія Росія
49:15.0
(0+1+0+0)

Таблиця

[ред. | ред. код]
# Біатлоніст ЕСТ РУП Разом[1]
   Норвегія Еміль Хегле Свендсен (NOR) 23 60 83
2 Австрія Сімон Едер (AUT) 54 25 79
3 Росія Євген Устюгов (RUS) 28 48 76
4 Росія Олексій Волков (RUS) 21 54 75
5 Італія Крістіан Де Лоренці (ITA) 34 29 63
6 Франція Сімон Фуркад (FRA) 29 36 65
7 Франція Мартен Фуркад (FRA) 60 60
8 Німеччина Даніель Бем (GER) 40 19 59
9 Україна Сергій Семенов (UKR) 30 27 57
10 Австрія Домінік Ландертінгер (AUT) 17 40 57
11 Чехія Ондрей Моравець (CZE) 36 12 48
12 Австрія Даніель Мезотіч (AUT) 48 48
13 Норвегія Йоганнес Бо (NOR) 14 34 48
14 Росія Олександр Логінов (RUS) 26 20 46
15 Швеція Тобіас Арвідсон (SWE) 19 24 43
16 Канада Яков Фак (CAN) 43 43
17 Канада Жан-Філіпп Леґеллек (CAN) 43 43
18 Франція Алексі Беф (FRA) 12 28 40
19 Італія Лукас Гофер (ITA) 38 38
20 США Ловелл Бейлі (USA) 22 16 38
21 Росія Дмитро Малишко (RUS) 38 38
22 Франція Сімон Детьє (FRA) 20 18 38
23 Білорусь Євген Абраменко (BLR) 18 15 33
24 Німеччина Ерік Лессер (GER) 31 2 33
25 Словенія Клемен Бауер (SLO) 32 32
26 Німеччина Сімон Шемпп (GER) 32 32
27 Чехія Ярослав Соукуп (CZE) 31 31
28 Росія Євген Гаранічев (RUS) 30 30
29 Швеція Фредрік Ліндстрем (SWE) 7 22 29
30 Швеція Б'єрн Феррі (SWE) 2 26 28
31 Австрія Фрідріх Пінтер (AUT) 27 27
32 Канада Натан Сміт (CAN) 25 1 26
33 Норвегія Ветле Шостад Крістіансен (NOR) 24 24
34 Латвія Андрейс Расторгуєвс (LAT) 23 23
35 Росія Антон Шипулін (RUS) 21 21
36 Чехія Міхал Шлезінгр (CZE) 17 17
37 Франція Жан-Гійом Беатрікс (FRA) 16 16
38 Німеччина Крістоф Штефан (GER) 15 15
39 Німеччина Арнд Пайффер (GER) 3 11 14
40 Австрія Крістоф Зуман (AUT) 14 14
41 Росія Іван Черезов (RUS) 13 13
42 Словаччина Павол Гурайт (SVK) 13 13
43 Фінляндія Оллі Гіїденсало (FIN) 11 11
44 Норвегія Уле-Ейнар Б'єрндален (NOR) 10 10
45 Казахстан Антон Пантов (KAZ) 10 10
46 Норвегія Генрік л'Абе-Лунд (NOR) 9 0 9
47 Україна Андрій Дериземля (UKR) 9 9
48 Словаччина Матей Казар (SVK) 8 8
49 Норвегія Тар'єй Бо (NOR) 4 4 8
50 Білорусь Володимир Чепелін (BLR) 8 8
51 Швеція Беньямін Веґер (SWE) 7 7
52 Естонія Даніл Степценко (EST) 6 6
53 Сербія Міланко Петрович (SRB) 6 6
54 Болгарія Михаїл Клетчеров (BUL) 5 5
55 Канада Скотт Перрас (CAN) 5 5
56 Німеччина Андреас Бірнбахер (GER) 3 3
57 Болгарія Красімір Анев (BUL) 1 1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Standings Individual Men. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 29 листопада 2013.