Курач Валерій Адамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курач Валерій Адамович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 12 червня 1976(1976-06-12) (47 років)
Псевдо Самара
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  ВДВ України
Формування
Війни / битви
Командування
2016—2019
 79 ОДШБр, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
CMNS: Курач Валерій Адамович у Вікісховищі

Вале́рій Ада́мович Ку́рач (12 червня 1976) — український військовик, полковник, учасник російсько-української війни. Командир 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України (2016—2019).[уточнити] Позивний «Самара».[1]

Біографія[ред. | ред. код]

У 2012 році підполковник Курач керував зведеним батальйоном під час навчань на Широкому Лані.[2]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

1 березня 2014 року 79-та окрема аеромобільна бригада висунулася з Миколаєва в бік Красноперекопська. Вночі частина дійшла до Чаплинки в очікуванні подальшого наказу до входу в Крим[3]. За особистим проханням Курача, майор Дмитро Марченко виїхав з метою розвідки в район Перекопського валу та Джанкойського аеродрому. Через велике скупчення російських військ на кордоні АР Крим і Херсонської області операція була скасована і прорив до Красноперекопську не відбувся.[4]

В березні 2014 року разом з частиною знаходився на блокпостах по межі із загарбаним Російською федерацією Кримом — в селах Ставки й Преображенка Каланчацького району.

В період з 3 по 5 червня 2014 року очолив визволення Красного Лиману підрозділами 79 бригади.[джерело?]

З 12 червня по 5 серпня 2014 року організовував та очолював оборону вздовж Державного кордону.[джерело?]

Курач планував та узгоджував план виходу з оточення з Муженком; відмовив бойовикам в наданні «зелених коридорів» та повів угруповування на прорив, на зустріч 95-й бригаді, яка наводила переправу.[джерело?]

Жовтень-листопад 2014 — оборона Донецького аеропорту. В січні 2015 року разом із підрозділами бригади брав участь у деблокуванні Донецького аеропорту.[джерело?]

Станом на квітень 2019 року вже не був командиром 79-ї бригади, перебував в запасі у чині полковника.[5][6]

Діяльність[ред. | ред. код]

Політична[ред. | ред. код]

У лютому 2018 року Курач виступив на підтримку міського голови Одеси Геннадія Труханова[7].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[8]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[9]

Цитати[ред. | ред. код]

Під час боїв на російському кордоні, коли українські війська обстрілювали зі своєї території Збройні сили РФ, у зверненні до Віктора Муженка:[10]

Я не могу смотреть на то как ребят расстреливают «Градами», а они не могут дать ответ! Дайте мне приказ начать третью мировую войну, дайте мне приказ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Командувач ДШВ “Женя-Війна” Мойсюк: На початку АТО нас на Донбасі зустрічали квітами. Новинарня (укр.). 12 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 23 грудня 2019.
  2. Виктор Худолеев, Спасибо, Широкий Лан! [Архівовано 28 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // Красная звезда, 2012
  3. Крим, як це було / Crimea. As it was / Крым, как это было на YouTube
  4. Крим, як це було / Crimea. As it was / Крым, как это было на YouTube
  5. Начальник Генерального штабу ЗС України Віктор Муженко провів зустріч з Героями України. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
  6. Мелик-Адамян, Алиса. Криваве Зеленопілля. П’ять років потому. nikvesti.com. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
  7. Командир николаевских десантников угодил в скандал из-за Труханова /// РИА Новости Украина. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №599/2014 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №631/2014 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  10. Появился уникальная запись переговоров бойцов, которые прошли. www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]