Труханов Геннадій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Леонідович Труханов
67-й міський голова Одеси
Нині на посаді
На посаді з 27 травня 2014
Попередник Олег Бриндак (в.о)
Олексій Костусєв
Народився 17 січня 1965(1965-01-17) (59 років)
Одеса, УРСР, СРСР СРСР
Виборчий округ № 136
Відомий як політик
Громадянство Україна Україна/Росія Росія[1]
Політична партія Довіряй ділам
Звання  Капітан
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
truhanov.od.ua
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Генна́дій Леоні́дович Труха́нов (17 січня 1965(1965-01-17), Одеса) — український проросійський[2][3][4] політик і діяч місцевого самоврядування, міський голова Одеси (з 2014), керівник регіональної політичної партії Довіряй ділам[5].

Народний депутат VII скл. (2012—2014), колишній член Партії регіонів. Громадянин Росії[6][7][8][9].

Життєпис[ред. | ред. код]

Геннадій Леонідович Труханов народився 17 січня 1965 року в Одесі.

На парламентських виборах 2012 року обраний нардепом від Партії регіонів (мажоритарний округ № 136)[10]. Голова підкомітету з питань взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями Комітету ВРУ з питань верховенства права та правосуддя. З 2014 року — член депутатської групи «Економічний розвиток».

Заборонена комуністична символіка, що збереглася дотепер на монументі, який розташований на площі 10-го квітня в Одесі, поряд з елітним ЖК «Арк Палас», в якому мешкає Труханов[11]

У червні 2013 року серед 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».

2014 року переміг на позачергових виборах міського голови Одеси набравши 43,49 % виборців. 27 травня на позачерговій сесії Одеської міської ради склав присягу та приступив до виконання повноважень міського голови.[12] З 2015 року керував політичним рухом «Доверяй делам»[13].

На місцевих виборах 25 жовтня 2015 року переобраний міським головою Одеси (52,2 % голосів, 138,865 тис. осіб). 28 жовтня 2015 року відповідне рішення було затверджено сесією міської ради[14].

У квітні 2016 року учасники протесту поставили під міською адміністрацією наметове містечко з вимогою відставки Труханова і провели мітинг (акція «Одеса без Труханова»); в ніч проти 26 квітня було скоєно напад на наметове містечко. 22 червня 2016 в Одесі пройшов форум Асоціації міст, на який приїхали міські голови з різних регіонів та інші політики. Тоді близько 7 тисяч одеситів передали звернення для президента України з вимогою відставки міського голови.

2017 — НАБУ провело обшук в квартирі Труханова і почало розслідування відносно його діяльності на посаді мера Одеси (підозрюється в розтраті 185 млн грн міського бюджету).

14 лютого 2018 року Труханова та його заступника Павла Вугельмана затримано по прибуттю в Україну, але згодом суд відпустив обох на поруки. Труханова взяв на поруки нардеп від БПП Дмитро Голубов, а Вугельмана — Олександр Пресман з партії «Відродження» та Юрій Мірошниченко з фракції «Опозиційного блоку»[15] 31 березня 2018 року антикорупційні органи завершили розслідування та прокурори прийшли до висновку про достатність зібраних доказів, щоб скласти обвинувальний акт щодо Труханова, одеських чиновників та інших осіб, які підозрюються у розкраданні коштів міського бюджету.[16].

2015 року місцеве інформаційне агентство «Одесса-медиа» включило Труханова на 1 місце впливових одеситів[17]. У 2016 році він посів 15 сходинку[18], а 2017 року — знову перше місце[19].

У жовтні 2020 року Труханов зустрівся з очільником РПЦвУ Онуфрієм (Березовським) і передав йому оформлені документи земельної ділянки, на якій розташований Свято-Іверський монастир, у власність Одеської єпархії УПЦ (МП)[20].

Розслідування[ред. | ред. код]

18 листопада 2020 року ВАКС закрив справу проти Труханова за декларування недостовірної інформації, що сталося щонайменше 2015 і 2016 року на суму 33 млн та 18 млн грн відповідно[21]. 2015—2016 року Труханов не задекларував квартиру, два паркомісця, елінг, дачу, нежитлову нерухомість, два авто, власність, відсотки за вкладами у банках[22].

6 жовтня 2021 року, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала підозру Труханову в рамках розслідування кримінального провадження силами детективів НАБУ та прокурорів САП. За версією слідства, Труханов один із причетних до цілого ряду злочинних дій, спрямованих на заволодіння земельними ділянками в Одесі[23]

У жовтні 2021 року в рамках розслідування справи Труханова було обрано запобіжний захід для Дмитра Димарського, співзасновника одеської будівельної компанії «Будова» із заставою в 59 млн грн[24].

Привласнення землі[ред. | ред. код]

Труханов є одним із підозрюваних у причетності до ряду злочинних дій, спрямованих на заволодіння земельними ділянками в Одесі[25]. Справа стосується незаконного заволодіння активами територіальної громади Одеси на 689 млн грн та легалізації незаконно отриманих доходів. Крім Труханова, підозру оголошено 15 особам, серед яких: одеський бізнесмен та кримінальний авторитет Володимир Галантерник, експрокурор Одеської області Олег Жученко, директор департаменту комунальної власності Одеської міської ради Олексій Спектор та інші.

11 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Труханову, відпустивши його під заставу в 30 млн грн[26]. 29 жовтня ВАКС призначив екс-заступнику Труханова заставу розміром 3,8 млн грн[27].

Завод «Краян»[ред. | ред. код]

У вересні 2016 року Одеська міськрада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу ДП "Завод «Краян» за 185 млн грн у приватної структури, яка на початку 2016 року сама придбала цей комплекс на аукціоні, організованим ліквідатором держпідприємства за 11,5 млн грн. Отримані від міської влади кошти, фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності. Проте детективи НАБУ та прокурори САП запобігли цій спробі легалізації й домоглися накладення арешту на рахунки приватної компанії-продавця будівлі. З того часу постійно вчинялися спроби зняття арешту з рахунків, в тому числі шляхом раптової зміни ціни договору у січні 2018 року. За версією слідства, службові особи органу місцевого самоврядування за попередньою змовою із представниками комерційного сектору заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах. Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 грудня 2016 року, групою осіб, до складу якої входили вищі посадові особи органів місцевого самоврядування міста Одеси та невстановлені особи, реалізовано злочинний план направлений на заволодіння коштами Одеського міського бюджету, шляхом продажу Одеській міській раді адміністративних будівель за завідомо для всіх учасників злочину, завищеною ціною.

У вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України («Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах вчинене за попередньою змовою групою осіб») підозрюються: Одеський міський голова та низка посадових осіб Одеської міськради, а також директор приватної компанії-продавця будівлі, представник компанії продавця будівлі та оцінник майна[28][29].

11 лютого 2021 року, Апеляційна палата ВАКС скасувала виправдувальний вирок міському голові Одеси Геннадію Труханову та решті обвинувачених. З весни 2021 року справу розглядає Вищий антикорупційний суд України[30].

25 квітня 2023 року колегія суддів призначив Труханову заставу в 30,9 млн грн та зобов'язав його носити електронний браслет[31][32][33].

4 травня 2023 року ВАКС задовольнив клопотання САП про зміну запобіжного заходу, Трухунов не вніс 30,9 млн грн застави, після чого прокурор вимагав змінити запобіжний захід із застави на тримання під вартою із можливою заставою. Труханову призначили тримання під вартою на 60 днів із 13,4 млн грн застави[34]. Наступного дня за нього було внесено заставу[35]. Про внесення застави заявив депутат фракції «Довіряй ділам» Дмитро Танцюра[36].

19 липня 2023 року, згідно повідомлення пресслужби САП, відносно Труханова запобіжний захід з носіння електронного браслета припинив свою дію, адже суд не розглянув клопотання САП у відповідні строки[37][38].

Будинок Русова[ред. | ред. код]

28 лютого 2023 року, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернулася до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора із повідомленням про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя. Підставою звернення стали два відео звернення Одеського міського голови Геннадія Труханова, як представника органу місцевого самоврядування та публічної особи до громадян міста Одеса, які були розміщені у публічному доступі на офіційних ресурсах напередодні та після судового засідання, на якому міськраді відмовили в апеляції[39][40].

14 березня 2023 року в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження щодо втручання Одеським міською головою Геннадієм Трухановим в діяльність суддів за частиною 2 ст. 376 КК, санкція якої передбачає позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років. Також Вища рада правосуддя звернулася до Офіса генпрокурора. Обурення суддів викликали слова Труханова в відеозверненнях, де прозвучала оцінка роботи суддів[41].

Політика[ред. | ред. код]

«Довіряй ділам»[ред. | ред. код]

Був співкерівником проросійської партії «Довіряй ділам» разом із Геннадієм Кернесом[42]. Кандидат у народні депутати від партії «Опозиційний блок» на парламентських виборах 2019 року, № 4 у списку[43][44].

Війна Росії проти України (2022)[ред. | ред. код]

Після широкомасштабного вторгнення військ РФ до України в лютому 2022 року Труханов змінив риторику з проросійської на проукраїнську, засудив війну та підтримав Україну[45][46].

Власність[ред. | ред. код]

За 2017 рік Труханов задекларував 106 тис. грн доходу. При цьому він є власником годинника A. Lange & Sohne вартістю близько 100 тис. євро[47].

Громадянство[ред. | ред. код]

Відповідно до звітів італійської поліції, Труханов у 1990-х роках був членом організованих злочинних угрупувань, жив у Римі, де 1998 року одружився з італійкою Лідією Россі. Під час поліційної перевірки влітку 1997 року в Бельгії він показав грецький паспорт на ім'я Геннадія Узопулоса[48].

2016 року після опублікування Панамських документів виявилось, що Труханов при реєстрації офшорних компаній на Британських віргінських островах у всіх реєстраційних документах вказував російське[1], а не українське громадянство. Згідно з цими даними, Труханов є громадянином РФ та зареєстрований за адресою: Московська область, м. Сергієв Посад, вулиця Паркова, 5. Це підтверджує онлайн-реєстр Федеральної податкової служби РФ[49].

Працівники управління СБУ в Одеській області не знайшли доказів існування російського паспорта в Труханова[50]. У своєму фейсбуці міський голова показав фото довідки від генконсульства Росії в Одесі про відсутність громадянства Росії[51].

Нагороди[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох доньок — Катерину (нар. 1986) та Алісу (нар. 2000) і сина Андрія (нар. 2001).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Мэр Одессы Труханов имеет паспорт РФ и владеет 20 офшорными компаниями, - источник. 112.ua (рос.). 4 квітня 2016. Процитовано 24 лютого 2021.
  2. "Ці люди хотіли зробити ХНР, вони хотіли війну": підсумки першого з'їзду партії Кернеса-Труханова. 5 канал (uk-UK) . Процитовано 3 червня 2019.
  3. «Договорняки з Трухановим не відбудуться, як про це думає центральна влада. Він кине» – Казанжи. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 червня 2019.
  4. Офіційно. Кернес і Труханов стали співголовами партії Довіряй ділам. nv.ua. Процитовано 3 червня 2019.
  5. Головна / Геннадій Труханов. truhanov.od.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  6. Труханов – таки росіянин: знайдено копію російського паспорта мера Одеси. 24 Канал. Процитовано 3 червня 2019.
  7. Російські цінності одеського мера. slidstvo.info. Процитовано 3 червня 2019.
  8. Мер Одеси Труханов засвітив російський паспорт при оформленні офшорної компанії. 24 Канал. Процитовано 3 червня 2019.
  9. Онлайн: Офшори Президента — таємна бізнес-імперія Порошенка. 24 Канал. Процитовано 3 червня 2019.
  10. Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 136. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 3 січня 2013.
  11. Мамин дім і єдина квартира в Одесі: яку нерухомість декларує і приховує Геннадій Труханов (укр.). 24 Канал. 3 липня 2019. Процитовано 18 березня 2024.
  12. http://www.odessa.ua/ru/news/59748/
  13. Rbc.ua. Труханов Геннадій - біографія і новини. www.rbc.ua (рос.). Процитовано 22 березня 2018.
  14. Результаты выборов в Одессе: Суд продолжает рассматривать иски Боровика. 112.ua (ru-RU) . Процитовано 22 березня 2018.
  15. Rbc.ua. Кримінальний лабіринт Труханова. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 березня 2018.
  16. Rbc.ua. САП і НАБУ завершили розслідування щодо Труханова. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 червня 2018.
  17. 100 влиятельных одесситов 2015. Офіційний сайт «Одесса-медиа» (рос.). Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 2015.
  18. 100 влиятельных одесситов 2016. Офіційний сайт «Одесса-медиа» (рос.). Процитовано 2016.
  19. 100 влиятельных одесситов 2017. Офіційний сайт «Одесса-медиа» (рос.). Процитовано 2017.
  20. Мер Одеси передав Онуфрію документи на землю, де розташований Свято-Іверський монастир. Релігійна правда (укр.). 11 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  21. ВАКС закрив ще одну справу проти Труханова. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 листопада 2020.
  22. Е-декларування: меру Одеси повідомлено про підозру. nabu.gov.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2020.
  23. Венедіктова підписала підозру меру Одеси Труханову. pravda.com.ua (укр.). Процитовано 6 жовтня 2021.
  24. Справа Труханова: ВАКС призначив запобіжний захід ще одному підозрюваному. РБК-Украина (рос.). Процитовано 20 жовтня 2021.
  25. Венедіктова підписала підозру Труханову і Галантернику - джерела. Українська правда (укр.). Процитовано 18 січня 2022.
  26. Труханова відпустили під заставу в 30 млн гривень: рішення ВАКС. РБК-Украина (рос.). Процитовано 11 жовтня 2021.
  27. ВАКС призначив екс-заступнику Труханова заставу в 3,8 млн гривень. РБК-Украина (рос.). Процитовано 29 жовтня 2021.
  28. Справа Труханова (Краян)
  29. Одеський завод «Краян»: у справі Труханова та посадовців мерії з'явилася нова обвинувачена. // Автор: Дмитро Журавель. 12.08.2021, 08:26
  30. Справа Краяну. Суд скасував виправдувальний вирок мера Одеси Труханова. // Автор: Дмитро Журавель. 11.02.2021, 17:40
  31. Повідомлення пресцентру Вищого антикорупційного суду України. 25.04.2023, 19:12
  32. ВАКС посилив запобіжний захід меру Одеси Труханову. 25.04.2023, 19:28
  33. За розкрадання бюджетних коштів. Прокуратура вимагає взяти мера Одеси Труханова під варту. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
  34. Міського голову Одеси Геннадія Труханова взяли під варту. // Автор: Діана Зубар. 04.05.2023, 16:52
  35. За Труханова внесли заставу у 13 млн гривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
  36. За Труханова внесли заставу, він вийшов із СІЗО. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 5 травня 2023.
  37. «Справа Краяна»: Труханов залишився без електронного браслета. // Автор: Валентина Романенко. 19.07.2023, 19:41
  38. З мера Одеси Труханова зняли електронний браслет. 19.07.2023, 20:29
  39. Судді ПЗАГС звернулися до ВРП та Генерального прокурора через тиск влади! 02.03.2023, 17:00
  40. Судді, що розглядали справу будинку Русова, поскаржились у Вищу раду правосуддя на мера Одеси. 02.03.2023, 22:25
  41. На мера Одеси відкрили кримінальне провадження за тиск на суддів. 30.03.2023, 17:47
  42. У Харкові відбувся об'єднавчий з'їзд політичної партії "Довіряй ділам". 24 Канал. Процитовано 3 червня 2019.
  43. Кернес, Труханов і ще три мера йдуть в Раду у першій п'ятірці «Опоблоку» Дзеркало тижня (10 червня 2019)
  44. Центральна виборча комісія
  45. Мер Одеси: Росія і її лідер припустилися колосальної помилки
  46. Труханов: начав свою карьеру мэра города в 14 году с клеймом сепаратиста, в 22-м году я «стал» националистом
  47. Хто такий Труханов: скандальні факти про мера Одеси. 24 Канал. Процитовано 3 червня 2019.
  48. UKRAINIAN ORGANIZED CRIME (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2015. Процитовано 4 серпня 2015.
  49. Російський паспорт на ім'я Геннадія Труханова можна пробити в реєстрі податкової служби РФ
  50. Мер Одеси відповів на інформацію про російський паспорт
  51. facebook.com/gennadiytruhanov
  52. Про нагородження Труханова Г. Л. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України
  53. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 822/2008 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту
  54. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 726/2010 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України
  55. Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»
  56. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 448/2013 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України
  57. Рейтинг НВ. Топ-30 самых влиятельных одесситов. nv.ua. Процитовано 20 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Олег Бриндак
20132014
(в. о.)

67-й Мер Одеси

27 травня 2014 — Нині
Наступник:
'