Координати: 50°27′29″ пн. ш. 28°5′45″ сх. д. / 50.45806° пн. ш. 28.09583° сх. д. / 50.45806; 28.09583

Курне (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Курне
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Курненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040270010076062
Основні дані
Засноване 1240
Населення 985
Площа 5,101 км²
Густота населення 193,1 осіб/км²
Поштовий індекс 12030
Телефонний код +380 4131
Географічні дані
Географічні координати 50°27′29″ пн. ш. 28°5′45″ сх. д. / 50.45806° пн. ш. 28.09583° сх. д. / 50.45806; 28.09583
Середня висота
над рівнем моря
223 м
Місцева влада
Адреса ради 12031, Житомирська обл., Пулинський р-н, с. Курне, вул. Центральна, 10
Карта
Курне. Карта розташування: Україна
Курне
Курне
Курне. Карта розташування: Житомирська область
Курне
Курне
Мапа
Мапа

CMNS: Курне у Вікісховищі

Курне́[1] — село в Україні, центр Курненської сільської громади Житомирського району Житомирської області. Населення становить 622 особи[2].

Історія

[ред. | ред. код]

На території поселення знайдено залишки Трипільської культури (III тис. до н. е.). А поблизу було віднайдено давньоруське городище.

4 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Курне проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Тут вона захопила у полон Звягельську ЧК у повному складі. Всіх чекістів було повішено на телеграфних стовпах на шляху Житомир-Звягель.

Колишній орган місцевого самоврядування — Курненська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 985 осіб[3], на 1 січня 2023 року — 622 особи[2].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[3]:

Мовний склад населення с. Курне
Мова Число ос. Відсоток
українська 969 98,38
російська 15 1,52
білоруська 1 0,10

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

1982 року одна з вулиць села отримала назву на честь генерал-майора танкових військ Потапова Михайла Івановича, командувача 5-ю армією Південно-Західного фронту, війська якої захищали Житомирщину у перші місяці німецько-радянської війни у 1941 році під час стримування наступу німецьких військ на Київ. Протяжність вулиці 1800 м. До присвоєння цього імені Вулиця Потапова назви не мала. На ній розміщені старе приміщення сільської церкви та приватні будинки мешканців села[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  2. а б Курненська громада
  3. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Офіційна відповідь Червоноармійської районної ради Житомирської області вих. № 105 від 20 липня 2011 року на інформаційний запит щодо вулиці Потапова

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Верига Василь Листопадовий рейд 1921 року: іст. нарис / Василь Верига. — К.: Стікс, 2011. — 315 с. — (Події та звершення; кн. 2). — ISBN 978-966-96849-8-1.

Посилання

[ред. | ред. код]