Курочка чорна
| Курочка чорна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Gallinula tenebrosa Gould, 1846 | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Gallinula haematopus Bonaparte, 1856 Gallinula tenebrosa magnirostris Mathews, 1912 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Курочка чорна[2] (Gallinula tenebrosa) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae).
Цей вид широко поширений в Австралії, Індонезії, Новій Каледонії, Папуа Новій Гвінеї та Тиморі-Лешті. Переважним місцем проживання птаха є прісноводні озера, ставки та болота. Вид в основному трапляється в низинах, але на Сулавесі також на висоті до 1000 метрів.
Виділяються три підвиди:
- G. t. frontata Wallace, 1863 (південний схід Борнео, Сулавесі, південні Молуккські острови, Малі Зондські острови та південний схід Нової Гвінеї);
- G. t. neumanni Hartert, 1930 (північ Нової Гвінеї);
- G. t. tenebrosa Gould, 1846 (Австралія).
Пастушок середнього розміру. Тіло завдовжки 25–40 см, вагою від 290 до 720 г і розмахом крил 55–65 см. Птахи мають темно-сірий або чорний колір із темно-коричневою спиною. Знизу з боків хвіст білий. Дзьоб і лобова пластинка над ним яскраво-червоні, кінчик дзьоба жовтий. Червона пластинка виконує сигнальну функцію у внутрішньовидових суперечках.
Харчуються рослинною поживою, зокрема водоростями та пагонами, насінням і плодами різних видів водних рослин. Розмножуються на прісноводних озерах, річках, болотах і штучних водоймах. Територіальні групи часто будують кілька гнізд, перш ніж осісти на одному, в якому самиця буде відкладати яйця. Іноді гнізда створюють над землею в густих чагарниках, на розвилках дерев або в в'юнких рослинах, але типове розташування гнізда — це лист прямо на воді, до 20 метрів від берега. Розмір кладки коливається від 5 до 18 яєць. Великі кладки, ймовірно, пов'язані з тим, що дві або більше самиці відкладають яйця в гніздо. Середня кладка складається з 8-9 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Gallinula tenebrosa: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 12 грудня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Bruce Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
- P. J. Higgins (Hrsg.): Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds, Band 2, Raptors to Lapwings, Oxford University Press, Oxford 1993, ISBN 0-19-553069-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
