Латишева Клавдія Яківна
Клавдія Яківна Латишева | |
---|---|
Народилася | 14 березня 1897 Київ |
Померла | 11 травня 1956 (59 років) Київ |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | СРСР |
Діяльність | математикиня |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка[1] |
Галузь | математика |
Заклад | Київський університет |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Кравчук Михайло Пилипович[1] |
Аспіранти, докторанти | Павлюк Іван Адамовичd[1] Терещенко Микола Іванович[d][1] |
Нагороди |
Клавдія Яківна Латишева (14 березня 1897, Київ — 11 травня 1956, Київ) — вчена в галузі математики, професор.
Народилася 14 березня 1897 року в Києві, в родині військовослужбовця. Середню освіту здобула в 1916 році в Другій жіночій гімназії, в 1921 році закінчила жіночі вищі педагогічні курси (фізико-математичний відділ). Подальша наукова і педагогічна діяльність цілковито пов'язана з Київським університетом. Стала першою в Україні жінкою, яка захистилась на ступінь кандидата фізикоматематичних наук («Наближене розв'язування за допомогою способу моментів лінійних, диференціальних рівнянь, що мають особливості в коефіцієнтах», 1936), а 1952 року — доктором («Нормальні розв'язки лінійних диференціальних рівнянь з поліноміальними коефіцієнтами») і професором, відомий її «Математичний задачник для хімічних інститутів» (1932) та «Елементи наближених обчислень» (1942), праці з електродинаміки, теорії коливань та ймовірностей...
З 1953 по 1956 рік очолювала кафедру диференціальних рівнянь Київського університету. Читала курси «Інтегрування диференціальних рівнянь», спеціальні курси: «Асимптотичні методи розв'язання диференціальних рівнянь», «Диференціальні рівняння з поліноміальними коефіцієнтами» та інші.
За сумлінну багаторічну роботу Клавдія Латишева нагороджена орденом Леніна (1954), а також медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Померла 11 травня 1956 року у Києві. Похована в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5, ряд 9, місце 20).
Науковий доробок Латишевої — понад чотири десятки праць, серед яких і метод Фробеніуса-Латишевої для розв'язування систем диференціальних рівнянь з частинними похідними, і спільна з Михайлом Кравчуком доповідь (1936, Інститут математики) для союзної АН, і список літератури до його монографії «Застосування способу моментів до розв'язування лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь» (1932—1935), удостоєний письмової подяки автора.
Була у числі організаторів Першої всеукраїнської математичної олімпіади (1936, Київський університет).
Відомий її «Математичний задачник для хімічних інститутів» (1932) та «Елементи наближених обчислень» (1942), праці з електродинаміки, теорії коливань та ймовірностей.
Наукові роботи Ляшевої цінують до сих пір. В 2021 році з ініціативи ГО STEM is FEM за підтримки міжнародних організацій ООН-Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні була обрана одним з облич освітнього арт-проєкту «Наука — це вона», в числі 12 найвідоміших вчених-жінок України.
- Жінки й математика [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Жінки-математики [Архівовано 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про українську науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Жінки-науковці
- Народились 14 березня
- Народились 1897
- Померли 11 травня
- Померли 1956
- Поховані на Лук'янівському кладовищі
- Випускники Київського університету
- Доктори фізико-математичних наук
- Кавалери ордена Леніна
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці Києва
- Науковці Київського університету
- Українські жінки-математики
- Померли в Києві
- Доктори фізико-математичних наук України