ООН-Жінки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
UN Women
ООН-Жінки
Логотип ООН-Жінки.png
Тип організація
Засновано 2010
Штаб-квартира США Нью-Йорк, США
Офіційні мови мови ООН
Офіс голови Executive Director of UN Womend
Виконавчий директор Фумзіле Мламбо-Нгкука[1]
Партнерство United Cities and Local Governmentsd[2][3][4]
Веб-сайт unwomen.org
альтернативні назви:
هيئة الأمم المتحدة للمرأة
妇女署
UN Women
ONU Femmes
ONU Mujeres

CMNS: ООН-Жінки на Вікісховищі

«ООН-Жінки» (англ. UN Women), офіційно — Структура Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок[5] (англ. United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women), — провідний орган, що координує роботу системи ООН у питанні гендерної рівності. Є допоміжним органом Генеральної Асамблеї ООН, створений рішенням Асамблеї в 2010 році з метою прискорення прогресу в справі задоволення потреб жінок у всьому світі, підвищення ефективності використання наявних ресурсів і об'єднання мандатів і функцій окремих підрозділів системи ООН, які займалися виключно питаннями гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок[6].

«ООН-Жінки» почала роботу в січні 2011 року[7]. Першою виконавчою директоркою структури стала колишня президентка Чилі Мішель Бачелет; з липня 2013 року структуру очолює Фумзіле Мламбо-Нгкука. Як і її попередниця ЮНІФЕМ, «ООН-Жінки» входить до Групи з питань розвитку ООН[en] (англ. United Nations Development Group)[8].

Історія[ред. | ред. код]

У січні 2006 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун оприлюднив доповідь «Всеохопна пропозиція щодо об'єднаної структури з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок» (англ. Comprehensive Proposal for the Composite Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women), де запропонував об'єднати ресурси і повноваження чотирьох окремих підрозділів системи ООН, які займалися виключно питаннями гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, в одній новій структурі. Витрати на комплектування базового штатного розкладу, покриття відповідних оперативних витрат і створення початкового потенціалу на рівні країн, регіонів та Центральних установ ООН були оцінені приблизно у 125 млн дол. США на рік; крім того, 375 млн дол. США в рік потрібно на початковому етапі для реагування на запити міждержавного рівня, що стосуються програмної допомоги ООН[9].

14 вересня 2009 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 63/311 «Злагодженість в системі Організації Об'єднаних Націй», у якій підтримала злиття:

  • Канцелярії Спеціального радника Генерального секретаря з гендерних питань і поліпшення становища жінок (створена в 1997 році; англ. Office of the Special Adviser on Gender Issues Advancement of Women, OSAGI),
  • Відділу з поліпшення становища жінок (ВПСЖ; англ. Division for the Advancement of Women, DAW),
  • Фонду ООН для розвитку в інтересах жінок (ЮНІФЕМ, 1976—2010)
  • та Міжнародного науково-дослідного і навчального інституту ООН з поліпшення становища жінок (англ. International Research and Training Institute for the Advancement of Women, 1976—2010).

Об'єднана структура керується заступником генерального секретаря, котрий підзвітний безпосередньо Генеральному секретарю і призначається Генеральним секретарем у консультації із державами-учасницями та на основі справедливого географічного представництва і гендерного балансу. Генеральна Асамблея звернулася до Генерального секретаря з проханням підготувати всеохопну пропозицію із зазначенням, серед іншого, програмної заяви об'єднаної структури, організаційних механізмів, фінансування та Виконавчої ради, яка буде здійснювати нагляд за її оперативною діяльністю[10].

Фумзіле Мламбо-Нгкука, Виконавча директорка «ООН-жінки» на «Girl Summit 2014»

2 липня 2010 року Генеральна Асамблея ООН одноголосно схвалила резолюцію 64/289, в якій, зокрема, містилося рішення про створення структури «ООН-Жінки»[11] шляхом об'єднання і передачі цій структурі існуючих мандатів і функцій чотирьох вищевказаних підрозділів ООН і про створення Виконавчої ради в якості керівного органу Структури для забезпечення міжурядової підтримки її оперативної діяльності та здійснення нагляду за цією діяльністю[12]. Генеральний секретар Пан Гі Мун у зв'язку з цим висловив «вдячність країнам-членкиням за здійснення великого кроку вперед для дівчаток і жінок світу», а також наголосив, що «„ООН-Жінки“ значно прискорить зусилля ООН з просування гендерної рівності, розширення можливостей і боротьбу із дискримінацією по всьому світу»[13].

14 вересня 2010 року було оголошено про призначення Мішель Бачелет, колишньої президентки Чилі, виконавчою директоркою «ООН-Жінки»[14]. Під час загальних дебатів на відкритті 65-ї Генеральної асамблеї ООН керівники країн світу схвалили створення структури та її намір «розширити права і можливості жінок», а також привітали призначення Бачелет її головою[15]. З липня 2013 року структуру очолює Фумзіле Мламбо-Нгкука.

Апарат і функціонування[ред. | ред. код]

Відповідно до Резолюції ГА 64/289, керує Структурою «ООН-Жінки» Заступник Генерального секретаря ООН, що призначається ним (Г.С.) за погодженням з країнами-членами на термін 4 роки (і одночасно є виконавчим директором Структури «ООН-Жінки»).

Багаторівневий міжурядовий механізм загального керівництва стосовно допоміжних функцій Структури в нормативній області утворюють Генеральна асамблея ООН, Економічна і соціальна рада ООН, Комісія з становища жінок, та Ради виконавчої структури. Остання складається з 51 осіб, що обираються Економічною і соціальною радою ООН на термін 3 роки, і розподілених наступним чином:

  • 10 представни/ць від африканських держав;
  • 10 — від азіатських держав;
  • 4 — від східноєвропейських держав;
  • 6 — від держав Латинської Америки і Карибського басейну;
  • 5 — від західноєвропейських та інших держав;
  • 6 представни/ць від держав, що надають ресурси[16].

Ресурси, необхідні для обслуговування міжурядових процесів нормоутворення, виділяються з регулярного бюджету і затверджуються Генеральною Асамблеєю; ресурси, необхідні для обслуговування оперативних міжурядових процесів і оперативної діяльності на всіх рівнях (їх мінімальний річний розмір встановлено в 500 млн доларів), формуються за рахунок добровільних внесків і затверджуються Виконавчою радою «ООН-Жінки»[17][18].

Поточний склад Виконавчої ради[ред. | ред. код]

Виконавча рада, обрана 2013 року, складається з представників таких держав[19]:

  • Африка: Алжир, Габон, Гамбія, Джибуті, Малаві, Сенегал, Сомалі, Того, Екваторіальна Гвінея, Південна Африка;
  • Азія — Тихий океан: Бангладеш, Індія, Китай, Мальдіви, Республіка Корея, Об'єднані Арабські Емірати, Соломонові острови, Таїланд, Філіппіни, Японія;
  • Східна Європа: Боснія і Герцеговина, Латвія, Польща, Росія;
  • Латинська Америка і Карибський басейн: Бразилія, Венесуела, Колумбія, Куба, Суринам, Уругвай;
  • Західна Європа і інші держави: Австралія, Ісландія, Ліхтенштейн, Нова Зеландія, Іспанія;
  • Країни, що надають ресурси: Велика Британія, Мексика, Норвегія, Саудівська Аравія, Сполучені Штати Америки, Швеція.

Мандат і функції[ред. | ред. код]

Мандат і функції «ООН-Жінки» включають сукупність мандатів і функцій Канцелярії Спеціального радника з гендерних питань та поліпшення становища жінок, Відділу з поліпшення становища жінок, Фонду Організації Об'єднаних Націй для розвитку в інтересах жінок та Міжнародного навчального та науково-дослідного інституту з поліпшення становища жінок, із додаванням функцій керівництва, координації та заохочення підзвітності в роботі системи ООН, пов'язаної із забезпеченням гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Мета «ООН-Жінки» — посилення, а не заміна, зусиль інших частин системи ООН, таких як ЮНІСЕФ, ПРООН та ЮНФПА, кожна з яких продовжить роботу з гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у своїх областях.

Згідно з положеннями резолюції 64/289, основою для роботи Структури «ООН-Жінки» є Статут ООН, Пекинская декларация[en] та Платформа дій[20], рішення XXIII спеціальної сесії ГА ООН та відповідні документи, стандарти та резолюції ООН, які підтримують цілі забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок та поліпшення становища жінок, відображають ці цілі і сприяють їх досягненню.

Один з ключових аспектів мандата «ООН-жінки» полягає в здійсненні координації дій у сфері ґендерної проблематики та підтримка діяльності щодо всебічного врахування гендерного фактора в рамках усієї системи ООН. 13 квітня 2012 року на нараді Координаційної ради керівників системи ООН був прийнятий загальносистемний план дій ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.

В кінці 2013 року рекламна кампанія, розроблена для «ООН-Жінки» агентством Memac Ogilvy & Mather Dubai, використовувала справжні пошукові запити в Google для того, щоб показати загальнопоширеність сексизму та дискримінації проти жінок[21]. Плакати складалися з облич чотирьох жінок, роти яких були закриті автоматичними підказками з Google. Всі підказки були сексистськими або мізогінними[22]. Схожа кампанія була запущена і для залучення уваги до прав ЛГБТ[23].

Також наприкінці 2013 року «ООН-Жінки» запустила конституційну базу даних (http://constitutions.unwomen.org), в якій конституції 195 держав-членів і спостерігачів ООН розглядаються з точки зору гендерної рівності — іншими словами, ця інформація дає уявлення про те, якою мірою основні законодавчі акти різних держав гарантують і захищають — або, навпаки, ігнорують права жінок і дівчат. Передбачається, що інформація в базі даних буде оновлюватися щорічно[24].

Цілі[ред. | ред. код]

«ООН-Жінки» уповноважена:

  • Підтримувати міждержавні структури, такі, як Комісія щодо становища жінок, в їх роботі по формулюванні правил, глобальних стандартів і норм.
  • Допомагати країнам-членам ООН впроваджувати вищевказані стандарти, будучи готовою надати необхідну технічну та фінансову підтримку тим країнам, що просять її, і формувати ефективні партнерства з громадянським суспільством.
  • Забезпечити умови країнам-членам для того, щоб система ООН була підзвітною щодо свого внеску в гендерну рівність, враховуючи регулярний моніторинг системних процесів.

Посли доброї волі[ред. | ред. код]

У 2014 році актриса Емма Вотсон стала першою амбасадоркою доброї волі «ООН-Жінки», призначеною за нової виконавчої директорки Фумзіле Мламбо-Нгкука[25]. Вона запустила кампанію «HeForShe», яка закликає чоловіків виступити за гендерну рівність.

У листопаді 2014 року першим чоловіком — послом доброї волі «ООН-Жінки» в Південній Азії став індійський актор, кінорежисер, кіносценарист, співак Фархан Ахтар[26].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ООН-Жінки. Phumzile Mlambo-Ngcuka from South Africa appointed as new UN Women Executive Director (en). Процитовано 2014-09-23. 
  2. http://euroasia-uclg.ru/en/news/novosti-evraziyskogo-otdeleniya/vsemirnaya-konferentsiya-zhenshchiny-v-mestnom-samoupravlenii-v-parizhe/
  3. https://www.unwomen.org/en/news/stories/2013/2/un-women-signs-agreement-to-better-track-female-leadership-and-participation
  4. https://www.uclg.org/en/media/news/uclg-and-un-women-sign-mou-strengthen-collaboration
  5. Структура «ООН-женщины». Організація Об'єднаних Націй. Процитовано 2014-09-23. 
  6. ООН-Женщины
  7. Frequently Asked Questions. UN Women. 2010-09-14. Процитовано 2011-03-11. 
  8. Группа по вопросам развития ООН. UNDG Members. Архів оригіналу за 2011-05-11. Процитовано 2014-09-23. 
  9. Report on the Secretary General: Comprehensive proposal for the composite entity for gender equality and the empowerment of women. United Nations. 2010-01-06. Процитовано 2014-11-23. 
  10. Resolution on 6/311 on system-wide coherence. United Nations General Assembly. 2010-11-09. Процитовано 2011-03-13. 
  11. Организация Объединённых Наций. Женщины — Глобальные вопросы повестки дня для ООН. Процитовано 2014-09-23. 
  12. Резолюция 64/289 «Слаженность в системе Организации Объединённых Наций», принятая Генеральной Ассамблеей 2 июля 2010 года. United Nations General Assembly. Процитовано 2014-11-26. [недоступне посилання з квітень 2019]
  13. ООН-Женщины (2010-07-02). UN Creates New Structure for Empowerment of Women. Процитовано 2010-09-15. 
  14. Michelle Bachelet's Appointment to Head UN Women Widely Applauded. Inter Press Service. Архів оригіналу за 2011-06-11. Процитовано 2014-09-23. 
  15. Виступи керівників країн світу від 23—25 та 27—30 вересня 2010 року приведені на сайті ООН.
  16. Исполнительный совет ООН-Женщины
  17. Партнёрство
  18. Resolution on 64/289 on system-wide coherence. United Nations General Assembly. 2010-07-21. Процитовано 2011-03-13. 
  19. Executive Board. UN Women. 2010-11-10. Процитовано 2011-03-13. 
  20. Пекинская декларация и Платформа действия, принятые Четвёртой всемирной конференцией по положению женщин, состоявшейся в Пекине в сентябре 1995 года
  21. ООН-Женщины. UN Women ad series reveals widespread sexism. Процитовано 2014-09-23. 
  22. Google’s auto-complete spells out our darkest thoughts. The Guardian. 2013-10-22. Процитовано 2014-09-23. 
  23. UN Campaign Reveals Shocking, Depressing Gay Google Auto-Complete Function. Huffington Post. 2013-10-24. Процитовано 2014-09-23. 
  24. ООН-Женщины. UN Women launches first-ever database mapping gender provisions in constitutions worldwide. Процитовано 2014-09-23. 
  25. ООН-Жінки. UN Women announces Emma Watson as Goodwill Ambassador. Процитовано 2014-09-23. 
  26. Farhan Akhtar announced as UN Women's Goodwill Ambassador for South Asia


Посилання[ред. | ред. код]