ООН-Жінки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
UN Women
ООН-Жінки
Логотип ООН-Жінки.png
Тип організація ООНd[2]
Засновано 2 липня 2010[3]
Штаб-квартира США Нью-Йорк, США
Офіційні мови мови ООН
Офіс голови Executive Director of UN Womend[4]
Виконавчий директор Фумзіле Мламбо-Нгкука[1]
Партнерство United Cities and Local Governments[5][6][7]
Вебсайт unwomen.org
альтернативні назви:
هيئة الأمم المتحدة للمرأة
妇女署
UN Women
ONU Femmes
ONU Mujeres

CMNS: ООН-Жінки у Вікісховищі

ООН Жінки (англ. UN Women), офіційно — Структура Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок[8] (англ. United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women), — провідний орган, що координує роботу системи ООН у питанні гендерної рівності. Є допоміжним органом Генеральної Асамблеї ООН, створений рішенням Асамблеї в 2010 році з метою прискорення прогресу в справі задоволення потреб жінок у всьому світі, підвищення ефективності використання наявних ресурсів і об'єднання мандатів і функцій окремих підрозділів системи ООН, які займалися виключно питаннями гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок[9].

ООН Жінки почала роботу в січні 2011 року[10]. Першою виконавчою директоркою структури стала колишня президентка Чилі Мішель Бачелет; з липня 2013 року структуру очолює Фумзіле Мламбо-Нгкука. Як і її попередниця ЮНІФЕМ, «ООН-Жінки» входить до Групи з питань розвитку ООН[en] (англ. United Nations Development Group)[11].

Історія[ред. | ред. код]

У січні 2006 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун оприлюднив доповідь «Всеохопна пропозиція щодо об'єднаної структури з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок» (англ. Comprehensive Proposal for the Composite Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women), де запропонував об'єднати ресурси і повноваження чотирьох окремих підрозділів системи ООН, які займалися виключно питаннями гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, в одній новій структурі. Витрати на комплектування базового штатного розкладу, покриття відповідних оперативних витрат і створення початкового потенціалу на рівні країн, регіонів та Центральних установ ООН були оцінені приблизно у 125 млн дол. США на рік; крім того, 375 млн дол. США в рік потрібно на початковому етапі для реагування на запити міждержавного рівня, що стосуються програмної допомоги ООН[12].

14 вересня 2009 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 63/311 «Злагодженість в системі Організації Об'єднаних Націй», у якій підтримала злиття:

  • Канцелярії Спеціального радника Генерального секретаря з гендерних питань і поліпшення становища жінок (створена в 1997 році; англ. Office of the Special Adviser on Gender Issues Advancement of Women, OSAGI),
  • Відділу з поліпшення становища жінок (ВПСЖ; англ. Division for the Advancement of Women, DAW),
  • Фонду ООН для розвитку в інтересах жінок (ЮНІФЕМ, 1976—2010)
  • та Міжнародного науково-дослідного і навчального інституту ООН з поліпшення становища жінок (англ. International Research and Training Institute for the Advancement of Women, 1976—2010).

Об'єднана структура керується заступником генерального секретаря, котрий підзвітний безпосередньо Генеральному секретарю і призначається Генеральним секретарем у консультації із державами-учасницями та на основі справедливого географічного представництва і гендерного балансу. Генеральна Асамблея звернулася до Генерального секретаря з проханням підготувати всеохопну пропозицію із зазначенням, серед іншого, програмної заяви об'єднаної структури, організаційних механізмів, фінансування та Виконавчої ради, яка буде здійснювати нагляд за її оперативною діяльністю[13].

Фумзіле Мламбо-Нгкука, Виконавча директорка «ООН-жінки» на «Girl Summit 2014»

2 липня 2010 року Генеральна Асамблея ООН одноголосно схвалила резолюцію 64/289, в якій, зокрема, містилося рішення про створення структури «ООН-Жінки»[14] шляхом об'єднання і передачі цій структурі існуючих мандатів і функцій чотирьох вищевказаних підрозділів ООН і про створення Виконавчої ради в якості керівного органу Структури для забезпечення міжурядової підтримки її оперативної діяльності та здійснення нагляду за цією діяльністю[15]. Генеральний секретар Пан Гі Мун у зв'язку з цим висловив «вдячність країнам-членм за здійснення великого кроку вперед для дівчаток і жінок світу», а також наголосив, що «„ООН-Жінки“ значно прискорить зусилля ООН з просування гендерної рівності, розширення можливостей і боротьбу із дискримінацією по всьому світу»[16].

14 вересня 2010 року було оголошено про призначення Мішель Бачелет, колишньої президентки Чилі, виконавчою директоркою «ООН-Жінки»[17]. Під час загальних дебатів на відкритті 65-ї Генеральної асамблеї ООН керівники країн світу схвалили створення структури та її намір «розширити права і можливості жінок», а також привітали призначення Бачелет її головою[18]. З липня 2013 року структуру очолює Фумзіле Мламбо-Нгкука.

Апарат і функціонування[ред. | ред. код]

Відповідно до Резолюції ГА 64/289, керує Структурою «ООН-Жінки» Заступник Генерального секретаря ООН, що призначається ним (Г.С.) за погодженням з країнами-членами на термін 4 роки (і одночасно є виконавчим директором Структури «ООН-Жінки»).

Багаторівневий міжурядовий механізм загального керівництва стосовно допоміжних функцій Структури в нормативній області утворюють Генеральна асамблея ООН, Економічна і соціальна рада ООН, Комісія з становища жінок, та Ради виконавчої структури. Остання складається з 51 осіб, що обираються Економічною і соціальною радою ООН на термін 3 роки, і розподілених наступним чином:

  • 10 представни/ць від африканських держав;
  • 10 — від азійських держав;
  • 4 — від східноєвропейських держав;
  • 6 — від держав Латинської Америки і Карибського басейну;
  • 5 — від західноєвропейських та інших держав;
  • 6 представни/ць від держав, що надають ресурси[19].

Ресурси, необхідні для обслуговування міжурядових процесів нормоутворення, виділяються з регулярного бюджету і затверджуються Генеральною Асамблеєю; ресурси, необхідні для обслуговування оперативних міжурядових процесів і оперативної діяльності на всіх рівнях (їх мінімальний річний розмір встановлено в 500 млн доларів), формуються за рахунок добровільних внесків і затверджуються Виконавчою радою «ООН-Жінки»[20][21].

Поточний склад Виконавчої ради[ред. | ред. код]

Виконавча рада, обрана 2013 року, складається з представників таких держав[22]:

  • Африка: Алжир, Габон, Гамбія, Джибуті, Малаві, Сенегал, Сомалі, Того, Екваторіальна Гвінея, Південна Африка;
  • Азія — Тихий океан: Бангладеш, Індія, Китай, Мальдіви, Республіка Корея, Об'єднані Арабські Емірати, Соломонові острови, Таїланд, Філіппіни, Японія;
  • Східна Європа: Боснія і Герцеговина, Латвія, Польща, Росія;
  • Латинська Америка і Карибський басейн: Бразилія, Венесуела, Колумбія, Куба, Суринам, Уругвай;
  • Західна Європа і інші держави: Австралія, Ісландія, Ліхтенштейн, Нова Зеландія, Іспанія;
  • Країни, що надають ресурси: Велика Британія, Мексика, Норвегія, Саудівська Аравія, Сполучені Штати Америки, Швеція.

Мандат і функції[ред. | ред. код]

Мандат і функції «ООН-Жінки» включають сукупність мандатів і функцій Канцелярії Спеціального радника з гендерних питань та поліпшення становища жінок, Відділу з поліпшення становища жінок, Фонду Організації Об'єднаних Націй для розвитку в інтересах жінок та Міжнародного навчального та науково-дослідного інституту з поліпшення становища жінок, із додаванням функцій керівництва, координації та заохочення підзвітності в роботі системи ООН, пов'язаної із забезпеченням гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Мета «ООН-Жінки» — посилення, а не заміна, зусиль інших частин системи ООН, таких як ЮНІСЕФ, ПРООН та ЮНФПА, кожна з яких продовжить роботу з гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у своїх областях.

Згідно з положеннями резолюції 64/289, основою для роботи Структури «ООН-Жінки» є Статут ООН, Пекинская декларация[en] та Платформа дій[23], рішення XXIII спеціальної сесії ГА ООН та відповідні документи, стандарти та резолюції ООН, які підтримують цілі забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок та поліпшення становища жінок, відображають ці цілі і сприяють їх досягненню.

Один з ключових аспектів мандата «ООН-жінки» полягає в здійсненні координації дій у сфері ґендерної проблематики та підтримка діяльності щодо всебічного врахування гендерного фактора в рамках усієї системи ООН. 13 квітня 2012 року на нараді Координаційної ради керівників системи ООН був прийнятий загальносистемний план дій ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.

В кінці 2013 року рекламна кампанія, розроблена для «ООН-Жінки» агентством Memac Ogilvy & Mather Dubai, використовувала справжні пошукові запити в Google для того, щоб показати загальнопоширеність сексизму та дискримінації проти жінок[24]. Плакати складалися з облич чотирьох жінок, роти яких були закриті автоматичними підказками з Google. Всі підказки були сексистськими або мізогінними[25]. Схожа кампанія була запущена і для залучення уваги до прав ЛГБТ[26].

Також наприкінці 2013 року «ООН-Жінки» запустила конституційну базу даних (http://constitutions.unwomen.org), в якій конституції 195 держав-членів і спостерігачів ООН розглядаються з точки зору гендерної рівності — іншими словами, ця інформація дає уявлення про те, якою мірою основні законодавчі акти різних держав гарантують і захищають — або, навпаки, ігнорують права жінок і дівчат. Передбачається, що інформація в базі даних буде оновлюватися щорічно[27].

Цілі[ред. | ред. код]

«ООН-Жінки» уповноважена:

  • Підтримувати міждержавні структури, такі, як Комісія щодо становища жінок, в їх роботі по формулюванні правил, глобальних стандартів і норм.
  • Допомагати країнам-членам ООН впроваджувати вищевказані стандарти, будучи готовою надати необхідну технічну та фінансову підтримку тим країнам, що просять її, і формувати ефективні партнерства з громадянським суспільством.
  • Забезпечити умови країнам-членам для того, щоб система ООН була підзвітною щодо свого внеску в гендерну рівність, враховуючи регулярний моніторинг системних процесів.

Посли доброї волі[ред. | ред. код]

У 2014 році актриса Емма Вотсон стала першою амбасадоркою доброї волі «ООН-Жінки», призначеною за нової виконавчої директорки Фумзіле Мламбо-Нгкука[28]. Вона запустила кампанію «HeForShe», яка закликає чоловіків виступити за гендерну рівність.

У листопаді 2014 року першим чоловіком — послом доброї волі «ООН-Жінки» в Південній Азії став індійський актор, кінорежисер, кіносценарист, співак Фархан Ахтар[29].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ООН-Жінки. Phumzile Mlambo-Ngcuka from South Africa appointed as new UN Women Executive Director (англ.). Процитовано 23 вересня 2014. 
  2. https://www.unwomen.org/en
  3. https://www.unwomen.org/en/about-us/about-un-women
  4. https://www.unwomen.org/en/about-us/directorate/executive-director
  5. http://euroasia-uclg.ru/en/news/novosti-evraziyskogo-otdeleniya/vsemirnaya-konferentsiya-zhenshchiny-v-mestnom-samoupravlenii-v-parizhe/
  6. https://www.unwomen.org/en/news/stories/2013/2/un-women-signs-agreement-to-better-track-female-leadership-and-participation
  7. https://www.uclg.org/en/media/news/uclg-and-un-women-sign-mou-strengthen-collaboration
  8. Структура «ООН-женщины». Організація Об'єднаних Націй. Процитовано 23 вересня 2014. 
  9. ООН-Женщины
  10. Frequently Asked Questions. UN Women. 14 вересня 2010. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 11 березня 2011. 
  11. Группа по вопросам развития ООН. UNDG Members. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 23 вересня 2014. 
  12. Report on the Secretary General: Comprehensive proposal for the composite entity for gender equality and the empowerment of women. United Nations. 6 січня 2010. Процитовано 23 листопада 2014. 
  13. Resolution on 6/311 on system-wide coherence. United Nations General Assembly. 9 листопада 2010. Процитовано 13 березня 2011. 
  14. Организация Объединённых Наций. Женщины — Глобальные вопросы повестки дня для ООН. Процитовано 23 вересня 2014. 
  15. Резолюция 64/289 «Слаженность в системе Организации Объединённых Наций», принятая Генеральной Ассамблеей 2 июля 2010 года. United Nations General Assembly. Процитовано 26 листопада 2014. [недоступне посилання з квітня 2019]
  16. ООН-Женщины (2 липня 2010). UN Creates New Structure for Empowerment of Women. Процитовано 15 вересня 2010. 
  17. Michelle Bachelet's Appointment to Head UN Women Widely Applauded. Inter Press Service. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 23 вересня 2014. 
  18. Виступи керівників країн світу від 23—25 та 27—30 вересня 2010 року приведені на сайті ООН.
  19. Исполнительный совет ООН-Женщины
  20. Партнёрство
  21. Resolution on 64/289 on system-wide coherence. United Nations General Assembly. 21 липня 2010. Процитовано 13 березня 2011. 
  22. Executive Board. UN Women. 10 листопада 2010. Процитовано 13 березня 2011. 
  23. Пекинская декларация и Платформа действия, принятые Четвёртой всемирной конференцией по положению женщин, состоявшейся в Пекине в сентябре 1995 года
  24. ООН-Женщины. UN Women ad series reveals widespread sexism. Процитовано 23 вересня 2014. 
  25. Google’s auto-complete spells out our darkest thoughts. The Guardian. 22 жовтня 2013. Процитовано 23 вересня 2014. 
  26. UN Campaign Reveals Shocking, Depressing Gay Google Auto-Complete Function. Huffington Post. 24 жовтня 2013. Процитовано 23 вересня 2014. 
  27. ООН-Женщины. UN Women launches first-ever database mapping gender provisions in constitutions worldwide. Процитовано 23 вересня 2014. 
  28. ООН-Жінки. UN Women announces Emma Watson as Goodwill Ambassador. Процитовано 23 вересня 2014. 
  29. Farhan Akhtar announced as UN Women's Goodwill Ambassador for South Asia


Посилання[ред. | ред. код]