Легкий Григорій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Легкий Григорій
Загальна інформація
Народження21 червня 1922(1922-06-21)
с. Слов'ятин, (нині Саранчуківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область)
Смерть20 жовтня 1950(1950-10-20) (28 років)
с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область
ПсевдоБорис
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС ОУН
УПА
Командування
Окружний провідник ОУН Коломийщини (1945 — 1950)
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Заслуги — 1948

Легкий Григорій Йосипович (Псевдо: «Борис») — (21 червня 1922, с. Слов'ятин (нині Саранчуківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область) — 20 жовтня 1950, села Шешори та Прокурава, Косівський район, Станіславська(нині Івано-Франківська область) — окружний провідник ОУН Коломийщини. Лицар Срібного Хреста Заслуги.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Провідник Коломийщини «Борис» (Легкий Григорій) та провідник Буковини «Сталь» (Савчак Василь)

Григорій Легкий народився 21 червня 1922 року на Тернопільщині. Закінчив у рідному селі початкову школу, вступив до Станіславської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю, став членом юнацтва ОУН.

В 1943 р. його як активного члена Організації схопило гестапо. Засудили до розстрілу і повезли до Львова. У районі Бурштина Григорій вискочив на ходу з поїзда й так уник вироку.

До 1944 року виконував обов'язки пропагандиста проводу ОУН, а з 1945 року був призначений окружним провідником Коломийщини. Під керівництвом «Бориса» повстанці вели бої з німецькими, угорськими та більшовицькими військами.

Восени 1950 року окружний провідник Коломийщини «Борис» (Легкий Григорій) та окружний провідник Буковини «Сталь» (Савчак Василь) проводили в лісах в районі хребта Корметура поблизу с. Шешори останню нараду напередодні зими. Повстанці отримували явки і паролі, вказівки щодо діяльності на найближчі півроку та заходи безпеки. Нарада добігала кінця, чимало учасників її вже покинули, та енкаведистам, за допомогою свого агента «Кордуба», вдалося виявити і оточити місце зібрання повстанців. Провідник розпорядився знищити всі наявні документи. Зав'язався бій. Поранений Григорій прикривав відхід товаришів і, при спробі захопити його в полон, підірвав себе гранатою. У день загибелі, 20 жовтня 1950 року, йому йшов 29-й рік.

Провідник «Сталь» також загинув у тому бою. Обидва тіла окупанти возили до Києва для демонстрації високому начальству як доказ, що з повстанським рухом розправилися. Їх поховали у невідомому місці.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Згідно з Постановою УГВР від 23.08.1948 року і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/48 від 2.09.1948 року керівник Коломийського окружного проводу ОУН Григорій Легкий–«Борис» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятний хрест — як символічна могила — стоїть тепер на тому місці, де повстанці прийняли останній бій.
  • 1.12.2017 року від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Галич Івано-Франківської обл. Срібний хрест заслуги УПА (№ 026) переданий Петру Легкому, брату Григорія Легкого–«Бориса».

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Підлетейчук П. За усміх світанку. — Коломия: Вік, 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]