Лео Матос
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Леонарду де Матус Круз | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 квітня 1986 (38 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Нітерой, Бразилія
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 182 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Бразилія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Захисник, півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Васко да Гама»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2002—2003 | «Фламенго»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леона́рду (Леона́рдо) де Ма́тус (Мато́с) Круз (порт. Leonardo de Matos Cruz, або — Лео Матос (порт. Leo Matos); нар. 2 квітня 1986, Нітерой, штат Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — колишній бразильський футболіст, фланговий правий захисник та півзахисник. Відомий виступами у складі таких бразильських клубів, як «Фламенго», «Томбенсе», «Парана», «Фігейренсе», «Васко да Гама» та «Віла-Нова» з Гоянії, а також українського футбольного клубу «Чорноморця» з міста Одеса. У складі останнього Лео зробив велику кар'єру, ставши віце-капітаном команди[1], рекордсменом з проведених матчів за клуб серед легіонерів (121 матч), найкращим бомбардиром клубу у сезоні 2011–2012 років тощо. За цей час футболіст став Чемпіоном світу серед юнаків, срібним призером першої ліги чемпіонату України, а також півфіналістом і фіналістом кубку України.
Леонардо де Матос Круз народився 2 квітня 1986 року у бразильському місті Нітерой, штату Ріо-де-Жанейро. Родина мешкала у доволі бідному районі (фавелі), батько тримав маленьку продуктову крамницю. Спочатку Лео почав займатися дзюдо, але у віці восьми років потрапив до футбольної школи «Нуклео-ді-Фламенго», а потім в академію одного з найкращих клубів Бразилії — «Фламенго», в якій з одинадцяти років пройшов усі етапи підготовки[2].
У 18 років бразилець переїхав до Європи, де підписав п'ятирічний контракт з марсельським футбольним клубом «Олімпік», але грав лише у молодіжному складі команди. Через пів року Леонардо віддали у річну оренду до рідного клубу «Фламенго», там пробув 6 місяців, але потім знову повернувся до Марселя, де він знову не грав. У 2006 році керівництво марсельського клубу продало гравця власникам «Томбенсе». У сезоні 2007 року був відданий на правах оренди до «Парани». Зокрема того року Лео відіграв два матчі разом із бразильською командою у престижному південноамериканському турнірі, Кубок Лібертадорес. Наступного сезону до «Фігейренсе», а у сезоні 2009—2010 захищав кольори «Віла-Нови» з Гоянії.
27 лютого 2010 року підписав контракт, розрахований до 30 червня 2016 року, з одеським «Чорноморцем» та став першим бразильцем у складі «чорно-синьої» команди. У складі української команди у сезоні 2009–2010 років вилетів до першої ліги, але вже наступного сезону команду очолив тренер Роман Григорчук і повернув її до Прем'єр-ліги. Також було вирішено, що Матос ефективніший в атаці (особливо у «грі на другому поверсі»), куди його й було переведено з позиції правого захисника[3]. У сезоні 2011–2012 років Лео забив 7 м'ячів у чемпіонаті та 1 у кубку ставши таким чином найкращим бомбардиром сезону у команді.
Вже наступного сезону «моряки» посіли шосте місце у національному чемпіонаті та вийшли до фіналу кубку України (вигравши у дніпропетровського «Дніпра» 2:1, один з голів забив Лео на 68-ій хвилині)[4], де команда програла донецькому «Шахтарю» 3:0. До того ж Лео, як віце-капітан команди замінив Дмитра Безотосного у матчі проти київського «Динамо». У сезоні 2012–2013 років за даними «Instat Football», що займається статистичними даними у провідних чемпіонатах Європи, Матос посів друге місце за кількістю вдалих єдиноборств серед гравців Прем'єр-ліги України — провів 630 єдиноборств, з яких 372 вдалі, також посів четверте місце за кількістю обводок м'яча — 127, з яких 96 вдалі. Однак, за тими ж даними саме на Лео у клубі більше всього будо зароблено фолів гравцями інших команд — 84 і бразилець часто-густо втрачав м'яч — 418 разів, з яких 81 на своїй половині поля[5].
Наступного сезону Лео через травму пропустив увесь початок сезону і вийшов на поле тільки 22 серпня на 79-й хвилині у матчі раунду плей-оф Ліги Європи проти албанського «Скендербеу»[6]. Окрім того, що цей матч для бразильця став дебютом у сезоні, так ще й дебютом у єврокубкових змаганнях та й, взагалі, у міжнародних клубних турнірах. Свій сотий офіційний матч у складі основного складу клубу Лео провів 2 листопада 2013 року у Львові проти місцевих «Карпат» у рамках чемпіонату України. Того дня Лео Матос вийшов на поле на початку другого тайму, замінивши Павла Кутаса на 46-й хвилині. Однак, команди зіграли у нічию[7].
25 червня 2014 року одеський «Чорноморець» підписав контракт з іншим українським футбольним клубом «Дніпро» з міста Дніпропетровськ, за яким Матос перейшов до складу «дніпрян»[8].
| Клуб | Ліга | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Континентальні змагання |
Інші змагання | Всього | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігор | Голів | Ігор | Голів | Назва | Ігор | Голів | Назва | Ігор | Голів | Ігор | Голів | |||
 «Дніпро» Д |
ПЛ | 14-15 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | - | - | - | 0 | 0 |
| Всього | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||
«Чорноморець» О |
ПЛ | 13-14 | 22 | 0 | 3 | 0 | ЛЄ | 10 | 0 | - | - | - | 35 | 0 |
| 12-13 | 28 | 3 | 5 | 2 | - | - | - | - | - | - | 33 | 5 | ||
| 11-12 | 19 | 7 | 3 | 1 | - | - | - | ПД | 3 | 1 | 25 | 9 | ||
| 1Л | 10-11 | 16 | 0 | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 17 | 0 | |
| ПЛ | 09-10 | 13 | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 13 | 0 | |
| Всього | 98 | 10 | 12 | 3 | 10 | 0 | 3 | 1 | 123 | 14 | ||||
«Віла-Нова» |
В | 2009 | ? | 1 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | ? | 1 |
| Всього | ? | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | ? | 1 | ||||
«Фігейренсе» |
А | 2008 | 7 | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 7 | 0 |
| Всього | 7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 7 | 0 | ||||
«Парана» |
А | 2007 | 19 | 0 | 0 | 0 | КЛ | 2 | 0 | - | - | - | 21 | 0 |
| Всього | 19 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 21 | 0 | ||||
«Фламенго» |
А | 2006 | 8 | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 8 | 0 |
| 2005 | 6 | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 6 | 0 | ||
| Всього | 14 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 0 | ||||
 «Олімпік II» М |
АЧФ | 06-07 | 8[9] | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 8 | 0 |
| 04-05 | 24[9] | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 24 | 0 | ||
| 03-04 | 3[9] | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 3 | 0 | ||
| Всього | 35 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 35 | 0 | ||||
| Всього за кар'єру | 135 | 11 | 12 | 3 | 12 | 0 | 3 | 1 | 154 | 15 | ||||
| АЧФ — аматорський чемпіонат Франції; А — Серія А; КЛ — Кубок Лібертадорес; В — Серія В; ПЛ — Прем'єр-ліга; 1Л — Перша ліга; ПД — першість дублерів; ЛЄ — Ліга Європи.. | ||||||||||||||
| Останнє оновлення 20 травня 2014. | ||||||||||||||
2003 року Леонардо брав участь у чемпіонаті світу серед юнаків, що проходив у Фінляндії у складі збірної Бразилії. Того року бразильці почали із нічиї зі збірною Камеруна, а потім виграли п'ять матчів підряд, а у фіналі перемогли збірну Іспанії з рахунком 1:0. Всього Матос у складі збірної провів шість матчів, у яких забив 1 гол. Після цього декілька раз виступав за збірну U-20, де грав із гравцями донецького Шахтаря Ілсінью та Фернандінью.
Лео також не проти прийняття українського громадянства та грі у національній збірній[2].
Лео одружений. З дружиною, Тамі, мешкав в Одесі з 2010 року[2]. У подружжя також є син Жуано, що народився на початку вересня 2013 року[10].
Золотий призер Чемпіонату світу серед юнаків (1): 2003
«Чорноморець»:
Фіналіст Кубка України (1): 2012–2013.
Півфіналіст Кубка України (1): 2013–2014.
«Дніпро»:
- Фіналіст Ліги Європи (1): 2014–2015.
- Бронзовий призер чемпіонату України (2): 2014–2015, 2015–2016.
ПАОК:
- Чемпіон Греції (1): 2018–19
- Володар Кубка Греції (3): 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019
- Найкращий бомбардир сезону ФК «Чорноморець» Одеса (1): 2011–2012 (8 м'ячів).
- Найбільша кількість офіційних матчів серед легіонерів. (120 ігор)
- ↑ Дмитрий Безотосный – капитан «Черноморца». Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 13-04-2012. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
- ↑ а б в Леонід Францескевич. Лео де Матос: «Прийняття українського громадянства сприйняв би позитивно» // Український футбол. — 2012. — 22 грудня.
- ↑ Король-Лео одесского «Черноморца» (часть 1). Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (рос.). 05-03-2013. Архів оригіналу за 14-08-2013. Процитовано 10-08-2013.
- ↑ Голи Пабло Фонтанельо і Лео Матоса забезпечили одеситам участь у фіналі Кубка України та наступному розіграші Ліги Європи. prosport.tsn.ua. 08-05-2013. Архів оригіналу за 14-08-2013. Процитовано 10-08-2013.
- ↑ Цифровой футбол. УПЛ. Игроки. football.ua (рос.). 27-06-2013. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Матч Черноморец — Скендербеу. Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (рос.). 22-08-2013. Архів оригіналу за 24-08-2013. Процитовано 23-08-2013.
- ↑ Чемпіонат Прем'єр-ліги. 15 тур. Матч № 113. Офіційний сайт «Прем'єр-ліги». 03-11-2013. Архів оригіналу за 05-11-2013. Процитовано 05-11-2013.
- ↑ Леонардо Де Матос покидает «Черноморец». Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 25-06-2014. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ а б в У чемпіонаті Франції серед аматорів, тому в загальний реєстр не входить.
- ↑ Леонардо Де Матос стал папой!. Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (рос.). 06-09-2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 6 вересня 2013.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Лео Матос на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Лео Матос [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті zerozero.pt (англ.)
- Лео Матос [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu (англ.)
| ||
- Народились 2 квітня
- Народились 1986
- Уродженці Нітероя
- Бразильські футболісти
- Бразильські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Франції
- Футболісти «Олімпіка» (Марсель)
- Футболісти «Фламенго»
- Футболісти «Томбенсе»
- Футболісти «Парани»
- Футболісти «Фігейренсе»
- Футболісти «Віла-Нови» (Гоянія)
- Футбольні легіонери в Україні
- Футболісти «Чорноморця» (Одеса)
- Футболісти «Дніпра» (Дніпро)
- Футбольні легіонери у Греції
- Футболісти ПАОКа
- Футболісти «Васко да Гама»
- Спортсмени Нітероя