Лучіан Мурешан
Лучіан Мурешан Lucian Mureşan | ||
| ||
---|---|---|
з 16 грудня 2005 | ||
Обрання: | 16 грудня 2005 | |
Церква: | Румунська греко-католицька церква | |
| ||
4 липня 1994 — 16 грудня 2005 | ||
Обрання: | 4 липня 1994 | |
Церква: | Румунська греко-католицька церква | |
Попередник: | Александру Тодя | |
| ||
14 березня 1990 — 4 липня 1994 | ||
Обрання: | 14 березня 1990 | |
Церква: | Румунська греко-католицька церква | |
Попередник: | Йоан Драґомір | |
Наступник: | Йоан Шішештян | |
Діяльність: | католицький священник | |
Національність: | румун | |
Народження: | 23 травня 1931 (93 роки) Фіріза | |
Батько: | Петру Мурешан | |
Мати: | Марія Бребан | |
Священство: | 19 грудня 1964 | |
Єп. хіротонія: | 27 травня 1990 | |
В сані кардинала: | кардинал-пресвітер | |
Титулярна церква: | Сант-Атаназіо | |
Проголошений: | 18 лютого 2012 | |
Папою: | Бенедиктом XVI | |
Нагороди: | ||
Лучіа́н Муреша́н (рум. Lucian Mureşan; нар. 23 травня 1931, Фіріза, Румунія) — румунський кардинал, Верховний архієпископ Фаґараша і Альба-Юлії, глава Румунської греко-католицької церкви.
Народився в селі Фернезіу (сьогодні частина Бая-Маре), Румунія. Десятий з дванадцяти дітей Петру Мурешана і Марії Бребан.
Навчався у початковій школі в Фернезіу (1938—1944), а пізніше (1944—1948) — в ліцеї Ґеорґе Шінкай. Мав намір вступати до греко-католицької духовної семінарії, але в зв'язку з тим, що постановою Національних зборів Румунії у 1948 році було заборонене будь-яке навчання релігії в Румунії, З 1948 по 1951 рік навчався в деревообробному училищі в Бая-Маре. З 1951 по 1954 рік проходив обов'язкову військову службу в авіаційній школі в Турнішор (Сібіу). Після закінчення військового училища він був направлений у батальйон реактивної авіації в Крайові. У 1953 році переведений на будівництво першої ГЕС країни, в Біказ. У зв'язку з переслідуванням греко-католицької церкви в Румунії, впродовж 10 років працював робітником у кам'яному кар'єрі в Фернезіу, а згодом, аж до виходу на пенсію в 1990 році, — у департаменті доріг і мостів. Одночасно навчався в підпільній духовній семінарії.
У 1964 році румунські греко-католицькі єпископи були звільнені з в'язниці, і 19 грудня 1964 року Лучіан Мурешан отримав пресвітерські свячення з рук єпископа-помічника Марамуреського Йоана Драґоміра. Своє душпастирське служіння спочатку він здійснював підпільно, одночасно працюючи в кар'єрі, а потім у Департаменті доріг і мостів. Після смерті єпископа Драґоміра 25 квітня 1985 року він тимчасово управляв Марамуреською єпархією. Після революції 1989 року Румунська греко-католицька церква була легалізована.
14 березня 1990 року Папа Римський Іван Павло II призначив Лучіана Мурешана єпископом Марамуреським. Єпископська хіротонія відбулася 27 травня того ж року в еспланаді «Пам'ятник румунським солдатам» в Бая-Маре. Головним святителем був архієпископ Фаґараша і Альба-Юлії Александру Тодя, а співсвятителями єпископ Лугозький Йоан Плоскару і архієпископ Ґвідо дель Местрі, тодішній апостольський нунцій у Німеччині, в присутності 100 священиків і понад 20000 вірних.
4 липня 1994 року Лучіан Мурешан був призначений архієпископом і митрополитом Фаґараша і Альба-Юлії, главою Румунської греко-католицької церкви. У 2003 році призначений членом Конгрегації Східних Церков. 16 грудня 2005 року Румунську греко-католицьку церкву піднесено до рангу Верховного Архієпископства, а митрополиту Фаґараша і Альба-Юлії надано сан Верховного Архієпископа.
На консисторії, що відбулася 18 лютого 2012 року, Папа Римський Бенедикт XVI надав Лучіану Мурешану сан кардинала-пресвітера з титулом римської церкви Сант-Атаназіо. У зв'язку з тим, що кардиналові Мурешану вже сповнилося 80 років, він не має права брати участь у конклаві.
- Офіцерський хрест ордена Зірки Румунії (6 червня 2015).[1][2]
- ↑ Președintele României i-a înmânat Preafericitului Cardinal Lucian decorația „Steaua României” | Biserica Română Unită cu Roma, Greco-Catolică. www.bru.ro. Процитовано 8 грудня 2022.
- ↑ Preşedintele României i-a înmânat PF Cardinal Lucian decoraţia „Steaua României” | Catholica.ro (ro-RO) . 7 червня 2015. Процитовано 8 грудня 2022.
- Біографія в словнику кардиналів С. Міранди [Архівовано 13 лютого 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Короткі біографічні дані в базі www.catholic-hierarchy.org [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)