Луїза I (герцогиня Бурбону)

	Луїза; італ. Luisa di Savoia; фр. Louise de Savoie
	Луїзапортрет Луїзи в 1515 році.
	герб Луїзи. Права частина: герби Савойї і Бурбону; Ліва частина: герб Ангулему.
Прапор	принцеса Савойї
Прапор	графиня-консорт Ангулему
Прапор	регент Франції
1 січня 1515 — 22 вересня 1531
Прапор	герцогиня Бурбону
7 жовтня 1522 — 22 вересня 1531
(під іменем Луїза I)
Народження:	11 вересня 1476; Турин
Смерть:	22 вересня 1531 (55 років); Грез-сюр-Луен
Поховання:	Абатство Сен-Дені
Країна:	Королівство Франція, Савойське герцогство і Священна Римська імперія
Релігія:	Християнство (Католицтво)
Рід:	Савой → Валуа
Батько:	Філіп II (герцог Савойї)
Мати:	Маргарита Бурбонська
Шлюб:	Карл V (граф Ангулему)
Діти:	1 Маргарита; 2 Франциск
	Медіафайли у Вікісховищі

Луїза Савойська (фр. Louise de Savoie; 11 вересня 1476(14760911) — 22 вересня 1531) — принцеса Савойська, мати французького короля Франциска I, яка грала ключову роль в події його царювання. Крім Франциска, у неї була донька — письменниця Маргарита Наваррська.Була двічі регентом Франції.

Біографія[ред. | ред. код]

Луїза народилася в родині герцога савойського Філіпа Безземельного і Маргарити де Бурбон — дочки Карла I де Бурбона від шлюбу з Агнесою Бургундською, дочкою герцога Бургундського Жана Безстрашного.

Виховувалася при дворі двоюрідної сестри, Анни де Боже. Там вона здружилася з Маргаритою Австрійською, що, як наречена дофіна, жила при французькому дворі . Згодом їх дружба допомогла примирити Іспанію та Францію та укласти в 1559 році Като-Камбрезький мирний договір.

В 12 років її видали заміж за Карла Ангулемського з Орлеанської гілки правлячого дому Валуа. Першу дитину Луїза народила 11 квітня 1492, у віці 15 років, а через два роки Луїза народила сина майбутнього короля Франції Франциска I. У 19 років вона стала вдовою і протягом решти життя носила чорну сукню.

Луїза Савойська була неофіційною главою уряду на початку правління сина, в 1515—1525 роках, і офіційною регенткою в роки іспанського полону Франциска після битви при Павії. Вона оточила себе італійцями і поселила при дворі своїх братів — Рене і Філіпа (від останнього походить Савойско-Немурский дім). Вона проводила політику сімейних союзів, яку згодом без особливого успіху спробує продовжити Катерина Медічі. Як приклад, Луїза організувала шлюб своєї сестри Філіберти з флорентійським правителем Джуліано Медічі.

У 1523 року вона запропонувала свою руку щойно овдовілому герцогу Карлу Бурбону і, отримавши відмову, разом з новоявленим фаворитом Боніве стала переслідувати його, прикриваючись сумнівними правами своєї матері на спадщину Бурбонів, чим і сприяла зраді герцога і конфіскації його володінь. Після цього в її руках зосередився величезний феодальний домен, що включав в себе Бурбонне, Божоле, Овернь, Марш, Ангумуа, Мен і Анжу. Герцогством Немур вона поступилася брату Філіпу.

Після смерті Луїзи Савойської (за легендою, вона померла від страху перед кометою) її син, французький монарх, пред'явив свої претензії на савойський трон герцогу Карлу III (1504–1553), який доводився йому дядьком. Відновивши Італійські війни у 1538 році французькі війська окупували Савою і майже весь П'ємонт. Французи міцно закріпились в завойованих землях і тільки в 1559-му згідно Като-Камбрезькій мирній угоді були змушені повернути їх синові Карла III, Еммануїлу Філіберту (1553–1580).