Луїза Маргарита Прусська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Маргарита Прусська
нім. Luise Margarete von Preußen
Світлина принцеси роботи Александра Бассано
Ім'я при народженні Луїза Маргарита Александра Вікторія Агнеса
Народилася 25 липня 1860(1860-07-25)
Потсдам, Королівство Прусія
Померла 14 березня 1917(1917-03-14) (56 років)
Кларенс-гаус, Лондон, Велика Британія
·іспанка
Поховання Королівська усипальниця у Фрогморі
Країна  Королівство Пруссія
Національність німкеня
Діяльність аристократка
Знання мов німецька
Титул герцогиня Коннаутська та Стретхернська
Рід Гогенцоллерни, Саксен-Кобург-Готська династія
Батько Фрідріх Карл Прусський
Мати Марія Анна Ангальт-Дессау
Брати, сестри Фрідріх Леопольд Прусський, Єлизавета Анна Пруська і Марія Пруська
У шлюбі з Артур Коннаутський та Стретхернський
Діти Маргарита, Артур, Патриція
Нагороди
Дама ордена Луїзи
Дама ордена Луїзи

Орден святого Джона

Луїза Маргарита Прусська, повне ім'я Луїза Маргарита Александра Вікторія Агнеса Прусська (нім. Luise Margarete Alexandra Viktoria Agnes von Preußen, 25 липня 1860 — 14 березня 1917) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька принца Прусії Фрідріха Карла та ангальтської принцеси Марії Анни, дружина принца Великої Британії Артура Вільяма, герцога Коннаутського та Стретхернського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Луїза Маргарита народилась 25 липня 1860 року в Потсдамі. Вона була четвертою донькою в родині принца Прусії Фрідріха Карла та його дружини Марії Анни Ангальт-Дессау. Дівчинка мала старших сестер Марію та Єлизавету Анну, ще одна сестра померла до її народження. За п'ять років у дівчаток з'явився брат Фрідріх Леопольд.

Батько був військовим. За три тижні до народження Луїзи Маргарити його було призначено командуючим III армійським корпусом Німецької імперії[de]. На той час він мав чин генерал-лейтенанта. Згодом дослужився до звання генерал-фельдмаршала. Брав участь у кількох військових кампаніях, у тому числі, дансько-прусській війні 1864 року, австро-прусській 1866 та франко-прусській 1870. Їхній шлюб із матір'ю був нещасливим. Від розлучення подружжя втримало лише втручання імператора.

Луїза Маргарита із родиною

У 18 років принцеса пошлюбилася із молодшим сином королеви Вікторії, Артуром Вільямом, що був старшим від неї на десять років та носив титул герцога Коннаутського та Стретхернського. Вінчання відбулося 13 березня 1879 року в каплиці Святого Георгія Віндзорського замку.[1] У пари народилося троє дітей:

Офіційною резиденцією подружжя був Кларенс-гаус. Вони також придбали заміський будиночок у Багшот-Парку в графстві Суррей.

Протягом життя герцогиня супроводжувала чоловіка країною, відвідуючи із ним різноманітні заходи. Коли ж 1911 року Артур був призначений генерал-губернатором Канади, Луїза Маргарита поїхала із ним. Сама вона 1885 року стала шефом 64-го полку прусської армії, а у 1916 — шеф-полковником 199-го канадського піхотного батальйону.

Померла Луїза Маргарита від наслідків іспанки у 56-річному віці у своєму домі Кларенс-гаус. Тіло її було кремовано, а прах похований у королівській усипальниці у Фроґморі.

Артур пішов з життя чверть століття потому, переживши дружину та двох старших дітей.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Фрідріх Вільгельм III
 
Луїза Мекленбурґ-Стреліцька
 
Карл Фрідріх Саксен-Веймар-Ейзенахський
 
Марія Павлівна
 
Фрідріх Ангальт-Дессау
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
 
Людвіг Карл Прусський
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Прусський
 
 
 
 
 
Марія Саксен-Веймар-Ейзенахська
 
 
 
 
 
Леопольд IV
 
 
 
 
 
Фредеріка Вільгельміна Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Карл Прусський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Маргарита
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «The New-York Times» від 14 березня 1879. «Королівські весільні дзвони» [1] [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Ronald Allison, Sarah Riddell: The Royal Encyclopedia. Macmillan, London 1991, ISBN 0-333-53810-2
  • Marlene A. Eilers: Queen Victoria's Descendants. Atlantic International Publishing, New York 1987, ISBN 91-630-5964-9
  • Alison Weir: Britain's Royal Families: the Complete Genealogy. Pimlico, London 1996, ISBN 0-7126-4286-2

Посилання[ред. | ред. код]