Саксен-Кобург-Готська династія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Саксен-Кобург-Гота

Wappen Sachsen Coburg Gotha.png
Родоначальний дім: Ернестинська лінія Веттінів
Титули:
Засновник: Ернст I (герцог Саксен-Кобург-Готський)
Рік заснування: 1826
Молодші лінії:

Саксен-Кобург-Готська династія (до 1826 року — Саксен-Кобург-Заальфельдська) — гілка Ернестинської лінії стародавньої саксонської династії Веттінів, що правила у деяких державах Європи та є правлячою династією в Бельгії та Великій Британії.

Історія[ред.ред. код]

У листопаді 1826 року володарні німецькі князі дійшли компромісу: Ернст Саксен-Кобург-Заальфельдський поступився Заальфельдом гілці Саксен-Мейнінген і отримав Готу. У подальшому він став Ернстом I, герцогом Саксен-Кобург-Готським.

Велика Британія[ред.ред. код]

На британський трон Саксен-Кобург-Готська династія вступила після смерті королеви Вікторії 1901 року, коли королем став її син від Альберта Саксен-Кобург-Готського Едуард VII. Наприкінці Першої світової війни син і наступник Едуарда Георг V позбавився німецького найменування, перейменувавши династію з Саксен-Кобург-Готської на Віндзорську (1917). Потомство нинішньої королеви Єлизавети II та її чоловіка герцога Единбурзького фактично вже належить до данської династії Глюксбургів. Їхнє прізвище за документами — Маунтбеттен-Віндзор, оскільки Філіп перед шлюбом прийняв англізоване прізвище Маунтбеттен, за матір'ю (належала до Баттенбергів — морганатичної гілки Гессенського дому). Однак офіційне йменування чинної династії й після Єлизавети II буде «Віндзорська».

Бельгія[ред.ред. код]

У Бельгії династія править із самого початку бельгійської державності — з 1831 року, коли на трон зійшов брат Ернста I Леопольд, нащадки якого займають бельгійський престол донині. Дочка Леопольда Шарлотта стала дружиною імператора Мексики Максиміліана I. Після Першої світової війни король Альберт I змінив німецьке найменування династії на de Belgique (у французькому написанні) — Van België (у нідерландському написанні).

Португалія[ред.ред. код]

Племінник Ернста Фердинанд одружився з португальською королевою Марією II. Їхні нащадки (Браганса-Саксен-Кобург-Готський дім) правили в Португалії до 1910 року, коли там було проголошено республіку.

Болгарія[ред.ред. код]

Інший представник династії, також Фердинанд, став царем Болгарії, монархію в якій було повалено 1946 року. Глава королівського дому Болгарії, колишній цар Симеон II, 2001 року став прем'єр-міністром країни та залишався ним до 2005 року. Це був перший випадок, коли колишній монарх знову повернувся до влади шляхом демократичних виборів.

Російська імперія[ред.ред. код]

Представницею Саксен-Кобург-Готського дому була й Анна Федорівна, дружина царевича Костянтина Павловича. Королеві Вікторії вона доводилась рідною тіткою, а першому бельгійському королю Леопольду — сестрою.

Правителі[ред.ред. код]

Герцоги Саксен-Кобург-Готські, 1826–1918[ред.ред. код]

Duchy of Saxe Coburg Gotha.png

Королі Бельгії, 1830 — донині[ред.ред. код]

Князі й царі Болгарії, 1887–1946[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.