Карл Прусський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Прусський
Carl von Preußen
Prinz Carl von Preußen.JPG
Народився 29 червня 1801(1801-06-29)
Шарлоттенбург, Берлін
Помер 21 січня 1883(1883-01-21) (81 рік)
Берлін, Пруссія
Поховання Церква Святих Петра і Павла, Ванзеє, Берлін
Підданство Королівство Пруссія
Національність німець
Ім'я при народженні Фрідріх Карл Александр
Діяльність офіцер
Титул принц Прусський
Посада губернатор Майнца
Звання фельдцейхмейстер
Термін 18641866
Попередник Франц Ксавер фон Паумґарттнер
Наступник Карл Генріх Ауґустенбурзький
Конфесія лютеранство
Батько Фрідріх Вільгельм III
Мати Луїза Мекленбург-Стреліцька
Рід Гогенцоллерни
Брати, сестри Олександра Федорівна, Луїза Пруська, Александріна Пруська, Фрідріх Вільгельм IV, Вільгельм I Гогенцоллерн і Альбрехт Прусський
Дружина Марія Саксен-Веймар-Ейзенахська
Діти Фрідріх Карл, Луїза, Анна
Нагороди
Орден Чорного орла
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Білого Орла
Орден Слона
Сторінка в Інтернеті preussen.de/de/geschichte/1797_friedrich_wilhelm_iii./kinder/carl.html
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Карл Прусський, повне ім'я Фрідріх Карл Александр Прусський (нім. Friedrich Carl Alexander von Preußen), (нар. 29 червня 1801 — пом. 21 січня 1883) — прусський принц з династії Гогенцоллернів, третій син короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та королеви Луїзи, генерал-фельдцейхмейстер та голова прусської артилерії, губернатор Майнцу у 18641866 роках, великий магістр ордену Йоганна Єрусалимського (18531883), мандрівник, колекціонер та філантроп. Був відомий своїми консервативними поглядами.[1]

Біографія[ред.ред. код]

Карл народився 29 червня 1801 року у палаці Шарлоттенбург у Берліні. Він був третім сином та п'ятою дитиною в родині короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та його першої дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцької. На момент його народження в живих залишились його брати Фрідріх-Вільгельм і Вільгельм Фрідріх та сестра Шарлотта. Невдовзі в сім'ї народилась донька Александріна та син Фердинанд, що прожив менше двох років. Матір вважала Карла «найкрасивішим із своїх дітей».

У 1806, після захоплення Наполеоном Берліна, прусська королівська родина змушена була втікати під захист союзників. Проте, союзницькі війська Олександра I також були розбиті під Фрідландом влітку 1807. До 1809 резиденцією Гогенцоллернів був Кенігсберг. Там на світ з'явилося ще двоє дітей — Луїза та Альбрехт. Наприкінці 1809 двір повернувся до столиці, однак за півроку королева Луїза померла. Карлу в цей час було вісім років.

Маючи десять років, згідно прусської традиції, принц долучився до війська у чині лейтенанта гвардійського полку. Згодом, хоч Карл і отримував періодично нагороди та просувався по службі, але не мав пристрасті до військової справи. На маневрах він брав участь неохоче. Пізніше, у надзвичайних ситуаціях, завжди намагався прийти до мирного врегулювання конфлікту.[1]

Вихованням юного принца від 1811 займався барон Йоганн Генріх Мену фон Менутолі. Однак, окрім того, що він був військовиком, Менутолі захоплювався історією та археологією, любов до яких прищепив і своєму вихованцю. Під його наглядом, Карл почав створювати обширну колекцію старожитностей та середньовічних витворів мистецтва, серед яких були скульптури, саркофаги, частини портативного архітектурного декору у вигляді колон і мозаїки.[1]

Марія Саксен-Веймар-Ейзенахська

1819-го принц увійшов до складу Прусської державної ради. У 1820-му — отримав звання майора Першого піхотного полку гвардії, за два роки став полковником 12-го піхотного полку. 1824-го — отримав звання генерал-майора. Того ж року, вітаючи, разом із братом Вільгельмом у Франкфурті, ейзенахську кронпринцесу Марію Павлівну, Карл закохався в одну з її доньок — Марію. Батько підтримав вибір сина і намагався відразу домовитись про укладання шлюбу. Однак, росіяни погодились на цей союз лише у 1826 році, сподіваючись на більш підходящу партію для доньки.

У віці 25 років Карл узяв 19-річну Марію Саксен-Веймар-Ейзенахську за законну дружину. Весілля відбулося 26 травня 1827 у палаці Шарлоттенбург у Берліні. Сімейне життя було тривалим[2] і щасливим. У пари народилося троє дітей:

Від 1829 року молода родина жила в Палаці принца Карла на площі Вільгельма № 8—9. Літньою резиденцією, яка швидко стала улюбленою, став заміський палац Ґлініке поблизу Потсдама.

Карл Прусський у 1852 році

17 січня 1830, продовжуючи військову кар'єру, принц став командувачем Другого гвардійського дивізіону. 30 березня 1832 —отримав чин генерал-лейтенанта. 30 березня 1836 — очолив IV армійський корпус.

Його батько помер у червні 1840, і на престол зійшов старший брат Фрідріх-Вільгельм. За його правління Карл 23 вересня 1844 став генералом від інфантерії, а у березні 1848 — інспектором 2-го армійського дивізиону.

Під час революції 1848 Карл залишився в Берліні і надав свій палац для загальних зборів громадян.

30 березня 1854 принц отримав звання генерал-фельдцейхмейстера і став головою прусської артилерії. Також регулярно брав участь у засіданнях державної ради та виконував різні дипломатичні доручення свого брата-короля.

Все життя підтримував близькі стосунки із сестрою Шарлоттою, яка була заміжня за імператором Миколою I, і регулярно навідував її у Росії. Шарлотти не стало пізньої осені 1860, а за два місяці пішов з життя і Фрідріх-Вільгельм. Оскільки він не мав нащадків, престол успадкував його молодший брат Вільгельм. Карл після цього відійшов від двору і майже не з'являвся навіть на офіційних заходах.[1]

У 1864 його призначили губернатором Майнцу. На цій посаді він провів два роки і отримав звання почесного громадянина міста.

Дружина пішла з життя взимку 1877. Карл пережив її на шість років. Його не стало у своєму міському палаці 21 січня 1883 у віці 81 року. Останніми словами принца стали: «Хай живе імператор!»[3] Поховали Карла у склепінні під церквою Святих Петра і Павла в Ванзеє, поруч із Марією.

Нагороди[ред.ред. код]

Генеалогія[ред.ред. код]

Август Вільгельм Прусський
Prince august wilhelm of prussia.jpg
 
Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
Людвіг IX
Louis IX of Hesse Darmstadt-f4598401.jpg
 
Кароліна Цвайбрюкен-Біркенфельдська
Caroline-Henriette of Hesse Darmstadt-f4578561.jpg
 
Карл Мекленбург-Стреліцький
WogeCharles.jpg
 
Єлизавета Саксен-Хільдбурґхаузенська
Elizabeth Albertine of Saxe-Hildburghausen.jpg
 
Георг Гессен-Дармштадтський
GeorgWilhelmHeDa.jpg
 
Марія Луїза Лейнінгенська
MLA Hessen-Darmstadt.JPG
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм II
Frederick Wilhelm II.png
 
 
 
 
 
Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
Friederike Luise von Hessen-Darmstadt.jpg
 
 
 
 
 
Карл II
1741 Carl-01.JPG
 
 
 
 
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
Friederyka Karolina.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм III
FWIII.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Мекленбург-Стреліцька
Louise of Mecklenburg-Strelitz.PNG
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Карл Прусський на офіційному сайті прусської монархії [1] (нім.)
  2. Марія кілька місяців не дожила до їхнього золотого ювілею.
  3. «Kaiser William's Brother Dead», The New York Times (Berlin), 22 January 1883

Література[ред.ред. код]

  • Malve Gräfin Rothkirch: Prinz Carl von Preußen. Kenner und Beschützer des Schönen. 1801–1883, Biblio-Verlag, Osnabrück 1981

Посилання[ред.ред. код]