Карл Прусський
Карл Прусський | |
---|---|
нім. Carl von Preußen | |
Ім'я при народженні | Фрідріх Карл Александр |
Народився | 29 червня 1801 Шарлоттенбург, Берлін |
Помер | 21 січня 1883 (81 рік) Берлін, Прусське королівство |
Поховання | Церква Святих Петра і Павла, Ванзеє, Берлін |
Підданство | Прусське королівство |
Національність | німець |
Діяльність | офіцер |
Знання мов | німецька[1] |
Суспільний стан | Член королівської родини |
Титул | принц Прусський |
Посада | губернатор Майнца |
Військове звання | фельдцейхмейстер |
Термін | 1864—1866 |
Попередник | Франц Ксавер фон Паумґарттнер |
Наступник | Карл Генріх Ауґустенбурзький |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Гогенцоллерни |
Батько | Фрідріх Вільгельм III |
Мати | Луїза Мекленбург-Стреліцька |
Брати, сестри | Олександра Федорівна, Луїза Пруська, Александріна Пруська, Фрідріх Вільгельм IV, Вільгельм I Гогенцоллерн, Альбрехт Прусський, Princess Frederica of Prussiad і Prince Ferdinand of Prussiad |
У шлюбі з | Марія Саксен-Веймар-Ейзенахська |
Діти | Фрідріх Карл, Луїза, Анна |
Нагороди | |
Сайт | Карл Прусський |
Принц Фрідріх Карл Александр Прусський (нім. Friedrich Carl Alexander von Preußen), (29 червня 1801 — 21 січня 1883) — прусський принц з династії Гогенцоллернів, третій син короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та королеви Луїзи, генерал-фельдцейхмейстер та голова прусської артилерії, губернатор Майнцу у 1864—1866 роках, великий магістр ордену Йоганна Єрусалимського (1853—1883), мандрівник, колекціонер та філантроп. Був відомий своїми консервативними поглядами.[2]
Карл народився 29 червня 1801 року у палаці Шарлоттенбург у Берліні. Він був третім сином та п'ятою дитиною в родині короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та його першої дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцької. На момент його народження в живих залишились його брати Фрідріх-Вільгельм і Вільгельм Фрідріх та сестра Шарлотта. Невдовзі в сім'ї народилась донька Александріна та син Фердинанд, що прожив менше двох років. Матір вважала Карла «найкрасивішим із своїх дітей».
У 1806, після захоплення Наполеоном Берліна, прусська королівська родина змушена була втікати під захист союзників. Проте, союзницькі війська Олександра I також були розбиті під Фрідландом влітку 1807. До 1809 резиденцією Гогенцоллернів був Кенігсберг. Там на світ з'явилося ще двоє дітей — Луїза та Альбрехт. Наприкінці 1809 двір повернувся до столиці, однак за півроку королева Луїза померла. Карлу в цей час було вісім років.
Маючи десять років, згідно прусської традиції, принц долучився до війська у чині лейтенанта гвардійського полку. Згодом, хоч Карл і отримував періодично нагороди та просувався по службі, але не мав пристрасті до військової справи. На маневрах він брав участь неохоче. Пізніше, у надзвичайних ситуаціях, завжди намагався прийти до мирного врегулювання конфлікту.[2]
Вихованням юного принца від 1811 займався барон Йоганн Генріх Мену фон Менутолі. Однак, окрім того, що він був військовиком, Менутолі захоплювався історією та археологією, любов до яких прищепив і своєму вихованцю. Під його наглядом, Карл почав створювати обширну колекцію старожитностей та середньовічних витворів мистецтва, серед яких були скульптури, саркофаги, частини портативного архітектурного декору у вигляді колон і мозаїки.[2]
1819-го принц увійшов до складу Прусської державної ради. У 1820-му — отримав звання майора Першого піхотного полку гвардії, за два роки став полковником 12-го піхотного полку. 1824-го — отримав звання генерал-майора. Того ж року, вітаючи, разом із братом Вільгельмом у Франкфурті, ейзенахську кронпринцесу Марію Павлівну, Карл закохався в одну з її доньок — Марію. Батько підтримав вибір сина і намагався відразу домовитись про укладання шлюбу. Однак, росіяни погодились на цей союз лише у 1826 році, сподіваючись на більш підходящу партію для доньки.
У віці 25 років Карл узяв 19-річну Марію Саксен-Веймар-Айзенаську за законну дружину. Весілля відбулося 26 травня 1827 у палаці Шарлоттенбург у Берліні. Сімейне життя було тривалим[3] і щасливим. У пари народилося троє дітей.
Від 1829 року молода родина жила в Палаці принца Карла на площі Вільгельма № 8—9. Літньою резиденцією, яка швидко стала улюбленою, став заміський палац Ґлініке поблизу Потсдама.
17 січня 1830, продовжуючи військову кар'єру, принц став командувачем Другого гвардійського дивізіону. 30 березня 1832 —отримав чин генерал-лейтенанта. 30 березня 1836 — очолив IV армійський корпус.
Його батько помер у червні 1840, і на престол зійшов старший брат Фрідріх-Вільгельм. За його правління Карл 23 вересня 1844 став генералом від інфантерії, а у березні 1848 — інспектором 2-го армійського дивізиону.
Під час революції 1848 Карл залишився в Берліні і надав свій палац для загальних зборів громадян.
30 березня 1854 принц отримав звання генерал-фельдцейхмейстера і став головою прусської артилерії. Також регулярно брав участь у засіданнях державної ради та виконував різні дипломатичні доручення свого брата-короля.
Все життя підтримував близькі стосунки із сестрою Шарлоттою, яка була заміжня за імператором Миколою I, і регулярно навідував її у Росії. Шарлотти не стало пізньої осені 1860, а за два місяці пішов з життя і Фрідріх-Вільгельм. Оскільки він не мав нащадків, престол успадкував його молодший брат Вільгельм. Карл після цього відійшов від двору і майже не з'являвся навіть на офіційних заходах.[2]
У 1864 його призначили губернатором Майнцу. На цій посаді він провів два роки і отримав звання почесного громадянина міста.
Дружина пішла з життя взимку 1877. Карл пережив її на шість років. Його не стало у своєму міському палаці 21 січня 1883 у віці 81 року. Останніми словами принца стали: «Хай живе імператор!»[4] Поховали Карла у склепінні під церквою Святих Петра і Павла в Ванзеє, поруч із Марією.
Дружина — Марія Саксен-Веймар-Айзенаська
Діти:
- Фрідріх Карл (1828—1885) — головнокомандувач прусської армії, генерал-фельдмаршал Пруссії та Росії, був одружений із Марією Анною Ангальт-Дессау, мав чотирьох доньок і сина;
- Луїза (1829—1901) — дружина ланграфа Гессен-Філіпшталь-Бархфельдського Алексіса, дітей не мала;
- Анна (1836—1918) — дружина титулярного ланграфа Гессен-Кассельського Фрідріха Вільгельма, мала шестеро дітей.
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (29 червня 1811)
- ланцюг (1841)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою і мечами
- орден (1851)
- зірка (17 березня 1863)
- мечі (1873)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), великий магістр (1853)
- Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами
- орден (18 жовтня 1861)
- мечі (1873)
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу (18 жовтня 1861)
- Pour le Mérite (28 липня 1866)
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден Андрія Первозванного (25 червня 1820)
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня
- Орден Святого Володимира 1-го ступеня
- Орден Святого Георгія
- 4-го ступеня (26 листопада 1869)
- 3-го ступеня (22 жовтня 1872)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1835)
- Орден Святого Георгія (Ганновер) (1839)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1835)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з військовою відзнакою
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1841)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (30 грудня 1870)
- Орден Рутової корони (1846)
- Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест з мечами
- Орден Вірності (Баден) (1847)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1847)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (1871)
- Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (29 червня 1851)
- Хрест Військових заслуг за 1870-71 (16 березня 1871)
- Орден Святого Губерта (1853)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія), великий хрест
- Орден Віллема, командорський хрест (25 серпня 1878)
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
- Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
- Вищий орден Святого Благовіщення
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест
- Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське)
- орден (15 грудня 1826)
- мечі (1875)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест з мечами (Ангальтське герцогство)
- орден (16 грудня 1839)
- мечі (18 листопада 1864)
- Орден Золотого лева (Гессен), великий хрест (Гессен-Кассельське ландграфство; 5 вересня 1841)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест з мечами
- орден (січень 1850)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною і ланцюгом (Велике герцогство Ольденбурзьке; 16 травня 1850)
- Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 6 травня 1853)
- Орден Слона (Данія; 26 травня 1853)
- Орден Золотого руна (Іспанія; 5 травня 1865)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Франція; серпень 1867)
- Орден Святого Карла (Монако), великий хрест (6 квітня 1869)
- Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 22 березня 1873)
- Орден Калакауа I, великий хрест (Гавайське королівство; 1881)
- Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейзьке герцогство)
- Медаль «За військові заслуги» (Ліппе)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден «Османіє» 1-го класу з мечами
- Орден дому Хусейнідів з діамантами (Туніс)
- Орден Вежі й Меча, великий хрест з ланцюгом (Португальське королівство)
- Орден Корони Сіаму 1-го класу
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест (Королівство Обох Сицилій)
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в г Карл Прусський на офіційному сайті прусської монархії [1] [Архівовано 5 січня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Марія кілька місяців не дожила до їхнього золотого ювілею.
- ↑ «Kaiser William's Brother Dead», The New York Times (Berlin), 22 January 1883
- Malve Gräfin Rothkirch: Prinz Carl von Preußen. Kenner und Beschützer des Schönen. 1801—1883, Biblio-Verlag, Osnabrück 1981
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Карла Прусського [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 29 червня
- Народились 1801
- Померли 21 січня
- Померли 1883
- Кавалери ордена Чорного орла
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери ордена Корони 1-го класу (Пруссія)
- Кавалери почесного хреста 1-го класу ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Кавалери ордена Святого Георгія (Ганновер)
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста ордена Заслуг (Саксонія)
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Кавалери Великого хреста ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
- Відзначені Орденом Людвіга (Гессен-Дармштадт)
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Баварія)
- Командори військового ордена Віллема
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Кавалери ордена Вендської корони
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- Нагороджені хрестом «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери ордена Слона
- Кавалери ордена Золотого руна
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого хреста ордена святого Карла
- Кавалери ордена Серафимів
- Нагороджені орденом Генріха Лева
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Ліппе)
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери ордена Османіє 1 ступеня
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери Великого хреста ордена Корони Таїланду
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Володимира 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня
- Генерали піхоти (Пруссія)
- Уродженці Берліна
- Померли в Берліні
- Гогенцоллерни